26 Генетичні типи континентальних відкладів

За гранулометричним же (механічним) складом вони поділяються на валуни (більш 10 см), галечники (10-1 см), гравій (крупний – 5-10 мм, середній – 5-3 мм, дрібний – 2-3 мм); пісок (грубий – 2-1 мм, крупний – 1-0,5 мм, середній – 0,5-0,25 мм, дрібний – 0,25-0,1 мм, тонкий – 0,1-0,05 мм); алеврит (крупний – 0,05-0,01 мм, тонкий – 0,01-0,005 мм); глина (менше 0,005 мм). В залежності від поєднання і вмісту тонких фракцій виділяються: глини (важкі, середні, легкі, піщанисті, мергелесті); алеврити, суглинки (важкі, середні, легкі); супіски, суглинисті, глинисті піски. Нерідко грубоуламковий матеріал буває скріплений глинистим чи карбонатним цементом в гравеліти, конгломерати, а піщаний – в пісковики.

Гранулометричний аналіз Гранулометричний аналіз – розділення певного об’єму породи на групи уламків певного розміру (фракції). Співвідношення різних фракцій у зразку дає підстави для визначення породи, її складу. Без цього аналізу неможливо відтворити умови осадконакопичення, їх динаміку, отримати характеристику про фізичні властивості порід та фракцій для мінералогічного аналізу. Методика виконання гранулометричного аналізу залежить від складу відкладів. Для грубоуламкових порід вимірювання кожного уламку (гравію, гальки, валунів) проводиться безпосередньо в полі за такими фракціями: валуни – більше 10 см; галька – 1-10 см (крупна – 5-10 см, середня – 3-5 см, дрібна – 1-3 см); гравій – 1-10 мм (крупний – 5-10 мм, середній – 3-5 мм, дрібний – 2-3 мм). Піщано-глинисті відклади аналізуються за фракціями: піщана фракція – 2-0.5 мм (грубий пісок – 1-2 мм, крупний – 0.5-1 мм, середній – 0.25-0.5 мм, дрібний – 0.1-0.25 мм, тонкий – 0.05-0.1 мм); алевритова фракція – 0.05-0.005 мм (грубий алеврит – 0.05-0.01 мм, тонкий – 0.005-0.01 мм) і глиниста фракція менше 0.005 мм (менше 0.001 – тонкодисперсна глина). Гранулометричний аналіз пісків виконується ситовим способом (просіювання через сита з відповідним розміром отворів). Що ж стосується алеврито-глинистих порід, то вони відстоюються у спокійній воді і за швидкістю осідання зерен (а вона прямо пропорціональна їх розміру) отримуємо ваговий вміст кожної фракції. Останнім часом для визначення гранулометричного складу використовується лазерний седиментограф. Гранулометричний аналіз дуже важливий для генетичних висновків, характеристики відкладів, їх фізико-механічних властивостей, які утворились в зонах з різною динамікою середовища. Результати гранулометричного аналізу, зведені в таблиці, не дають наочного уявлення про розподіл фракцій, тому застосовуються різноманітні графічні побудови: гістограми, кумулятивні криві, рівносторонні трикутники, циклограми. Поширеним і простим для визначення літологічного складу є рівностороння трикутна діаграма. При цьому для континентальних відкладів вона (рис.32) відрізняється від такої для неконсолідованих осадків (рис. 33), розробленої Ф. Шепардом.

Зведена тТаблиця генетичних типів континентальних

відкладів (Николаєв, 1946)

Процеси					Тип відкладів		Різновидність відкладів, фація
Е к з о г е н н і	С у б а е р а л ь н і	Діяльність процесів вивітрювання I		Елювіальні		1. Уламковий елювій 2. Хімічний елювій
		На схилах	Діяльність сили ваги IІ	Гравітаційні		3. Гравітаційні 4. Деляпсій 5. Лавини
			Діяльність дощових і талих вод IІІ	Делювіальні		6. Делювіальні 7. Соліфлюкційні
		Діяльність льоду ІV		Льодовикові		8. Льодовикові-материкові 9. Льодовикові-долинні 10. Льодовикові-нальодні
		Діяльність вітру V		Еолові		11. Еолові навіяні 12. Еолові перевіяні
		Діяльність наземних організмів VI		Біогенні (наземні)		13. Антропогенні 14. Зоогенні (наземні) 15. Фітогенні (наземні)
	С у б а к в а л ь н і	Діяльність текучих вод VII		Флювіальні		16. Флювіогляціальні 17. Алювіальні 18. Дельтові А) Д. – субаквальні Б) Д. – субаеральні (
		Діяльність стоячих вод VIII		Озерні, болотні		19. Озерні відклади 1. Озерно-льодовикові 2. Тундрових озер 3. Озер тайгово-подзолис- тої зони 4. Пустельно-соленосної зони 20.Болотні і озерно-болотні 21.Приморських боліт і озер
	Субтера-льні	Діяльність підземних вод ІХ		Субтерально-флювіальні		22.Печерні відклади 23.Відклади джерел
Ендогенні		Діяльність вулканічних процесів Х		Вулканогенні		24.Вулканогенні субаеральні 25.Вулканогенні субаквальні
		Діяльність тектонічних процесів ХІ		Тектоногенні		26.Тектоногенні субаеральні 27.Тектогенні субаквальні

32. Ізотопна шкала і її кореляція з лесовими горизонтами України. Ізотопно-кисневий метод застосовується при вивченні морських осадків (Таблиця 21). В його основі лежить зміна співвідношення ізотопів кисню - 18О і 16О, а також водню. Розроблений метод по форамініферах, які будували свої черепашки в умовах ізотопної рівноваги із оточуючою морською водою, тобто співвідношення 16О/18О в черепашці і воді були однаковими. Суть методу полягає в тому, що при переході карбонату, розчиненого у морській воді, в твердий карбонат скелета організму проходить ізотопне фракціонування кисню, кількість якого залежить від температури води і від ступеня її опріснення при таненні льодовиків. Обидва фактори приводять до зниження значення 18О і 16О. Так отримуємо ізотопно-кисневу криву, в якій чітко фіксується інформація про зміни теплих і холодних епох. Вікова прив’язка цих епох здійснюється за допомогою даних радіовуглецевого методу для верхньої частини колонки з послідуючою екстраполяцією до низу та врахуванням даних палеомагнітного методу.

В плейстоцені було виділено 22 ізотопних яруси. Чим нижча температура води, тим вищим є вміст 18О. Метод на сьогодні є чи не найголовнішим для кореляції морських осадків. Виділені ізотопно-кисневі стадії (див. табл. 21) співставляються з епохами похолодань (зледенінь) і потеплінь (міжльодовиковій).

Так, Бугському лесу(24тис.р) відповідає 2га ізотопно-киснева стадія

Виточівському грунту(50 тис.р)-3тя стадія

Удайському лесу(80тис.р) – 4та стадія

Прилуцькому грунту(130тис.р) – 5та стадія, яка розподіляється на 5 частин

Тясминському лесу(180тис.р) – 6та стадія

Кайдацькому грунту (240тис.р) – 7ма стадія

Дніпровському лесу (300тис.р) -8ма стадія

Потягайлівському грунту (330тис.р) – 9та стадія

Орільському лесу (360тис.р) – 10та стадія

Завадівському грунту (430тис.р) – 11та стадія

Тилігульському лесу (490-500тис.р) – 12та стадія

Лубенському грунту(650тис.р)- відповідає 13,14,15та стадія

Сульському лесу (680-700тис.р) – 16та стадія

Мартоноському грунту (880тис.р) – відповідає 17,18,19та стадія

Приазовському лесу (820тис.р) – відповідає 20та стадія.