
- •Інтерференція світла. Дифракція світла. Дисперсія світла План
- •2 Інтерференція світла
- •3 Дифракція хвиль — це явище огинання хвилями країв різних неоднорідностей (перешкод) на шляху хвиль.
- •4 Дифракція світла — явище відхилення від прямолінійного поширення світла, його проникнення в зону геометричної тіні.
- •Дисперсія світла
- •Кольори тіл
- •Види спектрів
Інтерференція світла. Дифракція світла. Дисперсія світла План
Інтерференція хвиль
Інтерференція світла
Дифракція хвиль
Дифракція світла
Дифракційна решітка
Дисперсія світла
Кольори тіл
Спектральні апарати
Види спектрів.
Спектральний аналіз
1 ІНТЕРФЕРЕНЦІЯ ХВИЛЬ — це явище, що є результатом процесу накладання кількох когерентних хвиль і полягає в підсиленні коливань в одних ділянках простору і послабленні — в інших.
К
огерентними
називають
хвилі, які мають однакову частоту і
сталу різницю фаз.
Розглянемо схему інтерференції хвиль на поверхні води від двох когерентних джерел S1 і S2. Нехай обидва джерела коливаються в одній фазі, тобто гребені (суцільні кола) і западини (пунктирні кола) виходять з них одночасно. Очевидно, в тих місцях, де гребені однієї хвилі сходяться з западинами іншої, тобто куди хвилі приходять в протилежних фазах, коливання будуть послаблювати одне одного. Це відбуватиметься на лініях тт, пп. Всі точки цих ліній розміщені ближче до одного з джерел на непарне число півхвиль.
Отже, умова мінімуму: k- ціле число.
Умова максимуму:
Виникнення інтерференційної картини призводить до перерозподілу енергії у просторі при накладанні хвиль.
2 Інтерференція світла
Мала довжина та некогерентність світлових хвиль, утворених джерелами світла (за винятком лазерів), утруднює інтерференційні досліди. Оскільки випромінювання світла здійснюють окремі атоми і молекули, то воно складається з незлічених окремих порцій — фотонів (які детально буде розглянуто далі). Фотон випромінюється за час ~10-6с, тому його протяжність у напрямі перенесення енергії (у напрямі променя) ~1-3 м і його треба уявляти собі, як певний видовжений об'єм, заповнений електромагнітною хвилею. Тоді світло (крім лазерів) — невпорядкований «натовп» фотонів з різною довжиною хвилі і різним напрямом коливань
електричного поля. Когерентні хвилі випромінюють тільки лазери. До їх створення був лише один спосіб обійти вказані вище труднощі — примусити фотон інтерферувати самому з собою, розділивши його хвилю на дві. Для цього використовували здвоєні: щілини, дзеркала, лінзи, призми; напівпрозорі дзеркала. Першим експериментальне здійснив цю ідею Т. Юнг. Через щілини проходило мало світла, для спостереження смуг інтерференції необхідна була темрява, тому результативнішими для демонстрації виявились досліди Ж. Френеля з біпризмою. Якщо джерело 5 випромінює монохроматичне світло, то у зоні екрану утворюються одноколірні світлі і темні смуги. Якщо S випромінює біле світло, то смуги — різнобарвні, як у веселки.
Інтерференційні досліди незаперечне доводили хвильову природу світла.
Інтерференційну картину легко спостерігати в тонких плівках нафти, на поверхні мильних бульбашок, у тонкому шарі повітря між лінзою і склом (кільця Ньютона).
Явище інтерференції світла використовується в перевірці якості обробки поверхонь, просвітленні оптики, створенні голограм.
3 Дифракція хвиль — це явище огинання хвилями країв різних неоднорідностей (перешкод) на шляху хвиль.
Дифракція виявляється у випадку, коли розміри таких неоднорідностей малі (співвимірні) порівняно з довжиною хвилі (а). Якщо ж неоднорідності
великі, дифракція не спостерігається (б). Але це не значить, що дифракція відсутня, вона виникає, але спостерігається тільки на великих відстанях від неоднорідностей (в).