Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
корнеев, 31-40.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
04.08.2019
Размер:
145.92 Кб
Скачать
  1. Які джерела інформації є типовими? в чому полягають особливості роботи з ними?

Для задоволення своїх інформаційних потреб суб'єкти інформаційної діяльності використовують певні джерела інформації.

Джерелами інформації є передбачені або встановлені Законом України „Про інформацію” носії інформації: документи та інші носії, які являють собою матеріальні об'єкти, що зберігають інформацію, а також повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи. Але на практиці в поняття „джерела інформації” входять об'єкти не передбачені Законом. Це можуть бути різноманітні повідомлення, чутки, що не зафіксовані на матеріальних носіях, або повідомлення з використанням не передбачених законом носіїв тощо.

Таким чином, у системі суб'єктно-об'єктних відносин інформаційної діяльності джерелом інформації є будь-який об'єкт, де нагромаджуються повідомлення, дані, що в подальшому використовуються суб'єктами інформаційних відносин та впливають на їх поведінку.

Якщо проаналізувати значення, в якому на практиці вживається термін „джерело інформації”, то його тлумачення ближче до того, що подається в законі, тоді як канал надходження інформації до користувача (канал зв'язку) не впливає на зміст повідомлення, що несе в собі це джерело інформації. На практиці ж джерело інформації часто розглядається як єдине ціле з відправником інформації та каналом зв'язку. Наприклад, чутки й компромати. Чутки передаються у приватному порядку і до їх сприйняття схильна та чи інша аудиторія. Компромат, в свою чергу, надходить від відправника до отримувача інформації по каналу зв'язку, недоступному для третіх осіб.

Слід зазначити, що джерело інформації, орієнтоване на масового споживача, еквівалентне повідомленню. Проте варто сказати, що механізм управління поширенням масової та індивідуально орієнтованої інформації різні, що, в свою чергу, впливає на механізми функціонування джерел інформації і певною мірою - на зміст повідомлень.

Як відомо, аналіз джерел інформації потрібно здійснювати як з позиції відправника (адресанта), так і отримувача інформації (адресата). Адже мета та підходи до використання джерел інформації як повідомлення або каналу зв'язку протилежними учасниками комунікаційного процесу можуть помітно різнитись між собою.

Розглянуті джерела інформації - є зовнішніми, тими, що несуть суб'єктну інформацію ззовні. В процесі переробки суб'єкт (організація) створює нову, вже внутрішню інформацію, що призначена для власного споживання.

Класифікують джерела інформації через необхідність їх раціонального використання, бо для підготовки та прийняття управлінських рішень доводиться користуватися найрізноманітнішими джерелами інформації. Мета будь-якої класифікації - адекватно відобразити головні, найсуттєвіші ознаки об'єкта, який класифікується, та полегшити умови його аналізу та використання.

Основні джерела отримання інформації в інформаційному суспільстві. Депозитарії інформації (архіви, бази даних).

Використовуючи різноманітні джерела під час підготовки матеріалу, слід коректно на них посилатись. Це питання слід одразу визначити у розмові з вашим джерелом. В ідеалі, як відомо, слід використовувати кілька джерел, щоб отримати повну картину. Особливо це стосується конфліктних тем, щодо яких існують протилежні думки. Також інформаційне повідомлення часто необхідно доповнювати «бекграундною інформацією», щоб аудиторія отримала повну картину події, навіть якщо чує про неї вперше.

Спілкуючись з людиною – учасником події чи експертом - слід одразу обговорити, як ви використовуватимете отриману інформацію. Перш за все, слід пояснити, для якого засобу масової інформації ви берете коментар, на чому робите акцент тощо. Важливий нюанс полягає в тому, що юридично згода особи дати коментар ще не означає згоду використовувати його у ЗМІ. Отже, слід узгодити, що особа не проти з’являтись у медіа в якості джерела інформації. У США, наприклад, жодна телекомпанія не візьме в ефір телевізійний сюжет або документальний фільм, якщо не буде письмової згоди всіх осіб, які з’являлись в кадрі в якості джерел. В Україні до цього ставляться простіше, але журналістові слід узгоджувати всі деталі, щоб уникнути неприємних моментів.