29. Суспільний та державний лад Спарти

У Спарті склалося своєрідне класове рабовласницьке суспільство, яке зберегло суттєві пережитки первіснообщинних відносин. Панівний клас становили спартіати. Лише вони вважалися повноправними громадянами. Жили спартіати в умовах які нагадували своєрідний військовий табір. Їх повсякдення суворо регламентувалося, головним обов’язком вважався військовий, до якого дітей готували з 7 р. , виховували в них дисциплінованість, хоробрість, і беззаперечне виконання наказів, розвивали силу і витривалість, навчали воєнним навичкам. Навчання закінчувалося в 20 віці. З 20 до 60 р. спартіати несли військову службу. Майнове розшарування підривало єдність і рівність спартіатів. Оскільки земельні наділи спадкувалися старшими синами, то інші отримували лише погані наділи. Якщо таких не було вони переходили в розряд гіпомейонів і втрачали право на участь у народних зборах. Кількість гіпомейонів неухильно зростала, а кількість спартатів відповідно скорочувалась. Періеки мешканці переферійних гірських неродючих районів Спарти, вони були вільними , мали майнову правоздатність, але не користувалися політичними правами. На них поширювався військовий обов’язок. Ілоти-поневолені мешканці, були власністю держави. Вони віддавалися в розпорядження спартанців… Брали участь у війнах Спарти як легкоозброєні воїни. Державний устій рабовласницької Спарти сформувався в результаті перетворення військової демократії на державну організацію, яка зберігала деякі риси родоплеміної організації влади. За формою правління Спарта перетворилася на республіку, яка набула з часом аристократичного характеру. На чолі держави стояли 2 архагети. Влада архагетів , на відміну від влади родоплемінних вождів, стала спадковою. Рада старійшин(герусія)-орган влади, успадкований від родоплемінної організації. До складу герусії входило 28 геронтів, які довічно обиралися народними зборами. , що досягли 60р. У народних зборах брали участь усі спартіати , які досягли 30 років. Їх скликання проводилося 1 раз на місяць. На зборах приймалися закони, обиралися посадові особи, вирішувалися питання війни і миру, тощо.

30. Періодизація історії держави і права Стародавнього Риму

Історія держави і права Старод риму поділ на 3 періоди: 1період:період виникнення держави(«період царів»)-сер 8-6ст до н. е; 2період:період республіки-5ст до не-27р до не;3період:період імперії-принципат і домінант-27р до не-476р до не. (Рим імперія ділилася на Зх і Сх). Час заснування м. Риму-753р до не. Виникнення держави у Римі було пов’язане з насильницьким зруйнуванням первіснообщинної організації. внаслідок об’єднання 3племен- латин, сабін, етрусків). які оселилися в сер частині Апеннінського півострова біля р. Тібр.

31. Періодизація історії стародавнього права

Найдавніший період(6 ст до не-сер 3 ст до не). Римське право цього періоду характеризується ще національно-полісною замкненістю. архаїчністю і простотою основних інститутів права. Класичний період(сер 3 ст до не-кін 3 ст не). В цей період римське право досягає найвищого ступеня розробленості і досконалості. стає класичним юридичним вираженням життєвих умов і конфліктів суспільства. в якому панує чисте приватне володіння. Посткласичний період(4-6ст не)-у цей час у зв’язку з розпадом рабовласницького суспільства і державності римське право має на собі відбиток загально економічної і політичної кризи. Зміни в римському праві цього періоду пов’язані з його систематизацією і пристосуванням до нових сфер відносин. які формуються в Сх частині імперії(Візантії)