- •1. Предмет, метод та методологія «ідпзк»
- •2. Східна деспотія (головні риси та особливості). Три головних відомства управління
- •3. Загальна характеристика Законів Хамурапі. Їх структура
- •4. Суспільний лад Стародавнього Вавилону за Хамурапі
- •5. Правове становище вільних людей за законами Хамурапі
- •6. Правове становище селян за законами Хамурапі
- •7. Правове становище рабів за законами Хамурапі
- •8. Договір купівлі-продажу за законами Хамурапі, порівняти із Законами 12 таблиць
- •9. Підвалини розлучення за законами Хамурапі
- •10. Злочини і покарання за законами Хамурапі
- •11. Ідея таліону як кримінально-правова, за Законами Хамураппі
- •12. Символічний таліон за Законами царя Хамураппі
- •13. Причини формалізації права за законами Царя Хаммурапі
- •14. Осн джерела для вивчення іст Стародавньої Індії
- •15. Поділ всіх раніше рівноправних в Індії на групи (варни) у другій половині іі ис. До н. Е.
- •16. Процес перетворення варн на касти
- •17. Державний лад Стародавньої Індії та становище індійських царів в імперії Маур’ів
- •18. Сімейне право за Законами Ману в Стародавній Індії.
- •22. Реформи Тесея
- •23. Реформи СолонаПлутарх про реформи Солона.
- •24. Реформи Клісфена Арістотель про реформи Клісфена.
- •25. Реформи Ефіальта Платон про реформи Ефіальта
- •26. Публічні органи влади в Афінах
- •27. Новий орган публічного управління Афін
- •28. Перша спроба кодифікації Афінського права(Закони Драконта)
- •29. Суспільний та державний лад Спарти
- •30. Періодизація історії держави і права Стародавнього Риму
- •31. Періодизація історії стародавнього права
- •32. Правове становище людини у Стародавньому Римі (три статуси)
- •33. Патриції та плебеї у Стародавньому Римі
- •35. Римські магістратури
- •36. Джерела Римського права давнього періоду
- •37. Право приватної власності за Законами 12 таблиць
- •38. Манципація
- •39. Нексум - договір позики у Римі за Законами 12 таблиць
- •40. Основні види деліктів в Законах XII таблиць
- •41. Сільські сервітути за законами 12 таблиць
- •42. Судовий процес у Стародавньому Римі за законами 12 таблиць
- •44. Джерела римського права в класичний період (преторське право та право народів)
- •45. Закон Петелія у Римі у порівняння з реформою Солона в Афінах
- •46. Законодавство римських імператорів класичного періодуважливе джерело права (едикти, рескрипти, декрети, мандати)
- •47. Діяльність юристів Риму у пост класичний період
- •48. Джерело римського права посткласичного періоду (Інституції Юстиніана, Дигести, Кодекс)
- •49. Загальна характеристика та джерела права Візантії
- •50. Кодифікація Юстиніана у Візантії
- •53. Епанагога у Візантії
- •55. Родоський морський закон
- •56. Законотворча діяльність візантійських імператорів Македонської династії (іконо почитателів) Василя та Льва 4 (прохірон)
- •57. Реформи Карла Мартелла у Франкській державі
- •58. Виникнення Салічної правди та її загальна характеристик
- •60. Злочин проти особи за салічною правдою (Кровна помста)Злочини проти особи
- •61. Судовий процес у Франкській державі
- •62. Ордалій
- •63. Верденський договір 843 року
- •64. Утворення станово-представницької монархії в Англії
- •65. Асиза генріха II (1181р)
- •66. Прийняття Великої Хартії вольностей 1215р. В Англії та її основні положення
- •67. Правове становище різних верств населення Англії за великою хартією вольностей 1215 р.
- •68. Васально-сюзеренні відносини у Франції
- •69. Сеньйоральна монархія у ФранціїРеформи Людокіка 9.
- •70. Три великих стани у Франції
- •71. Генеральні штати у Франції
- •72. Кутюми та їх класифікація на пн. Франції
- •73. Джерела феодального права на Пн Франції
- •81. Закон судний людям
- •82. Феодальна сербська держава
- •83. Законник Стефана Душана
- •84. Джерела права стародавнього Китаю
- •85. Особливості розвитку феодального суспільства та держави Японії
- •86. Виникнення арабського халіфату
- •87. Особливості становлення і розвитку мусульманського права
- •88. Джерела мусульманського права
- •89. Злочин та покарання за мусульманським правом
- •97. Протекторат Кромвеля«Знаряддя управління» 1653р в Англії.
- •100. Біль про права 1689 р.
- •104. Буржуазна революція 1789-1794 рр. У Франції та її основні етапи
- •105. Закон Ле-Шапельє (1791р. ) у Франції
- •106. Якобінська диктатура 1793р. У Франції
- •107. Якобінська Конституція 1793 р. У Франції
- •108. Державний заколот 1799 р. Наполеона БонапартаКонсульство та імперія.
- •109. Розробка та прийняття Цивільного кодексу Франції 1804 р.
- •110. Фізичні особи у Кодексі Наполеона 1804 р
- •111. Шлюбно-сімейне та спадкове право у Кодексі Наполеона 1804 р.
- •112. Державний лад Паризької Комуни
- •113. Статті Конфедерації 1781 р-перша Конституція сша
- •114. Конституція сша 1787 р.
- •115. Перші 10 поправок, внесені до Конституції сша
- •116. Громадянська війна на Пн і Пд сша
- •120. Німецький союз 1815 р.
- •121. Конституція Пруссії 1850 р.
- •122. Розроблення та прийняття Німецького цивільного уложення 1900 р.
- •123. Акт про парламент 1911р. В Англії
- •124. Сутність та особливості «революції Мейдзі» 1867-1868 рр. У Японії
- •125. Конституція Японії 1889р.
- •126. Встановлення режиму фашистської диктатури в Німеччині
- •127. Встановлення фашистської диктатури в Італії
- •128. Франція за часів Другої світової війни
- •129. Право сша після Першої світової війни(3 цикл поправок до Конституції: 18, 19, 20, 21)
- •130. Закон Тафта-Хартлі 1947р. В сша
- •131. Закон Маккарена-Вуда в сша
- •132. «Новий курс» президента сша Рузвельта
124. Сутність та особливості «революції Мейдзі» 1867-1868 рр. У Японії
У 18ст. територія Японії складалася з трьох великих островів та дрібних островів. Населення Японії на той час становило близько 29млн чоловік. Управління країною перебувало в руках феодального дому Токугава. Японія була важливою базою для американських суден. В 1858р. американський уповноважений Харріс домігся підписання нерівноправного для Японії торгового договору. Японія до 19 ст. була феодальною країною. З початку 15ст. розвиток ремесел і торгівлі, міст приводить до створення місцевих ринків, до остаточного закріплення економічної та політичної самостійності можновладних князів. Перший сьогунат, що призвів до фактичного усунення від управління японського імператора, який зберіг лише релігійно - ритуальні функції, був утворений у Японії. Певної централізації державної влади за допомогою військової сили домоглися лише сьогуни з династії Токугава. Спробую подолати кризу були обмежувальні реформи «темпо»(1841-1843рр. ). Були ліквідовані деякі соціальні монополії, полегшено розв мануфактур. У наростанні соціально-політичної кризи в Японії середини 19ст. особливу роль відіграв зовнішній фактор:відносини з європ державами і США й урядова політика шодо цих зв`язків. Розкол феодальних угрупувань відбувався на тлі значного зростання селянських заворушень. Сьогун, спираючись на власну армію розпочав ще одну громадянську війну (1868-1869рр. ). Вона закінчилася перемогою імператорських сил і повною ліквідацією інституту сьогунату. У результаті перевороту Мейдзі в Японії із запізненням встановилася абсолютна монархія. Це зробило еру Мейдзі періодом швидкої політичної модернізації державного устрою.
125. Конституція Японії 1889р.
У 1880р. відбулося кілька з`їздів представників великих громадських рухів за народні права. З`їзди приймали петиції про Конституцію. Це стало приводом до видання особливого закону. Представники руху Коккей домей на 2 з`їзді цієї організації прийняли рішення силою домогтися прийняття Конституції. У відповідь був виданий імператорський Указ(1881р. ) з обіцянкою протягом 10 р дарувати країні писану Конституцію. Розробка Конституції тривала у вузькому урядовому колі близько 8 р. Після розгляду імператором Конституція(76статей) була проголошена Законом від 11 лютого 1889р. Передбачалося, що вона набере чинності з листопада 1890р. Конституція 1889р. була октроїруваною. З прийняттям Конституції Японія перетворилася справді на конст монархію. Однак імператорська і урядова гілки влади посідали в ній переважне порівняно з представництвом народу місце. Імператор був наділений повнотою державної влади, яку в справах законод обмежувало народне представництво, а в управлінні— самостійний статус уряду. За імператором зберігалися значні законод повноваження. Тільки за імператорським поданням могла переглядатися Конституція. Імператор скликав і розпускав парламент. Зовнішньополітична сфера також повністю залишилася в руках монархії. Окрема глава Конституції присвячувалася правам і обов`язкам підданих. Піддані зобов`язувалися сплачувати податки і служити в армії. Паррламент- Дайета –був двопалатним. Верхня- палата перів– формується за імператорським рішенням. До неї входили: члени імперат дому, титулована знать а також особи, призначені монархом. Нижня палата- палата представників- обиралася населенням. Відповідно до закону виборче право мали чоловіки старше 25 р, які сплачували податок з майна. Робота палати представників була поставленна під контроль уряду. Президент і віце-президент палати призначалися імператором із представлених кандидатів. Палата поділялася на 4 секції зі своїми головами. Конституція закріпила основи судової організації:законність, незмінюваність і публічність судочинства. Конституція проголошувалася верховним законом: усі закони і порядки в державі мали відповідати їй.
