- •1. Предмет, метод та методологія «ідпзк»
- •2. Східна деспотія (головні риси та особливості). Три головних відомства управління
- •3. Загальна характеристика Законів Хамурапі. Їх структура
- •4. Суспільний лад Стародавнього Вавилону за Хамурапі
- •5. Правове становище вільних людей за законами Хамурапі
- •6. Правове становище селян за законами Хамурапі
- •7. Правове становище рабів за законами Хамурапі
- •8. Договір купівлі-продажу за законами Хамурапі, порівняти із Законами 12 таблиць
- •9. Підвалини розлучення за законами Хамурапі
- •10. Злочини і покарання за законами Хамурапі
- •11. Ідея таліону як кримінально-правова, за Законами Хамураппі
- •12. Символічний таліон за Законами царя Хамураппі
- •13. Причини формалізації права за законами Царя Хаммурапі
- •14. Осн джерела для вивчення іст Стародавньої Індії
- •15. Поділ всіх раніше рівноправних в Індії на групи (варни) у другій половині іі ис. До н. Е.
- •16. Процес перетворення варн на касти
- •17. Державний лад Стародавньої Індії та становище індійських царів в імперії Маур’ів
- •18. Сімейне право за Законами Ману в Стародавній Індії.
- •22. Реформи Тесея
- •23. Реформи СолонаПлутарх про реформи Солона.
- •24. Реформи Клісфена Арістотель про реформи Клісфена.
- •25. Реформи Ефіальта Платон про реформи Ефіальта
- •26. Публічні органи влади в Афінах
- •27. Новий орган публічного управління Афін
- •28. Перша спроба кодифікації Афінського права(Закони Драконта)
- •29. Суспільний та державний лад Спарти
- •30. Періодизація історії держави і права Стародавнього Риму
- •31. Періодизація історії стародавнього права
- •32. Правове становище людини у Стародавньому Римі (три статуси)
- •33. Патриції та плебеї у Стародавньому Римі
- •35. Римські магістратури
- •36. Джерела Римського права давнього періоду
- •37. Право приватної власності за Законами 12 таблиць
- •38. Манципація
- •39. Нексум - договір позики у Римі за Законами 12 таблиць
- •40. Основні види деліктів в Законах XII таблиць
- •41. Сільські сервітути за законами 12 таблиць
- •42. Судовий процес у Стародавньому Римі за законами 12 таблиць
- •44. Джерела римського права в класичний період (преторське право та право народів)
- •45. Закон Петелія у Римі у порівняння з реформою Солона в Афінах
- •46. Законодавство римських імператорів класичного періодуважливе джерело права (едикти, рескрипти, декрети, мандати)
- •47. Діяльність юристів Риму у пост класичний період
- •48. Джерело римського права посткласичного періоду (Інституції Юстиніана, Дигести, Кодекс)
- •49. Загальна характеристика та джерела права Візантії
- •50. Кодифікація Юстиніана у Візантії
- •53. Епанагога у Візантії
- •55. Родоський морський закон
- •56. Законотворча діяльність візантійських імператорів Македонської династії (іконо почитателів) Василя та Льва 4 (прохірон)
- •57. Реформи Карла Мартелла у Франкській державі
- •58. Виникнення Салічної правди та її загальна характеристик
- •60. Злочин проти особи за салічною правдою (Кровна помста)Злочини проти особи
- •61. Судовий процес у Франкській державі
- •62. Ордалій
- •63. Верденський договір 843 року
- •64. Утворення станово-представницької монархії в Англії
- •65. Асиза генріха II (1181р)
- •66. Прийняття Великої Хартії вольностей 1215р. В Англії та її основні положення
- •67. Правове становище різних верств населення Англії за великою хартією вольностей 1215 р.
- •68. Васально-сюзеренні відносини у Франції
- •69. Сеньйоральна монархія у ФранціїРеформи Людокіка 9.
- •70. Три великих стани у Франції
- •71. Генеральні штати у Франції
- •72. Кутюми та їх класифікація на пн. Франції
- •73. Джерела феодального права на Пн Франції
- •81. Закон судний людям
- •82. Феодальна сербська держава
- •83. Законник Стефана Душана
- •84. Джерела права стародавнього Китаю
- •85. Особливості розвитку феодального суспільства та держави Японії
- •86. Виникнення арабського халіфату
- •87. Особливості становлення і розвитку мусульманського права
- •88. Джерела мусульманського права
- •89. Злочин та покарання за мусульманським правом
- •97. Протекторат Кромвеля«Знаряддя управління» 1653р в Англії.
- •100. Біль про права 1689 р.
- •104. Буржуазна революція 1789-1794 рр. У Франції та її основні етапи
- •105. Закон Ле-Шапельє (1791р. ) у Франції
- •106. Якобінська диктатура 1793р. У Франції
- •107. Якобінська Конституція 1793 р. У Франції
- •108. Державний заколот 1799 р. Наполеона БонапартаКонсульство та імперія.
- •109. Розробка та прийняття Цивільного кодексу Франції 1804 р.
- •110. Фізичні особи у Кодексі Наполеона 1804 р
- •111. Шлюбно-сімейне та спадкове право у Кодексі Наполеона 1804 р.
- •112. Державний лад Паризької Комуни
- •113. Статті Конфедерації 1781 р-перша Конституція сша
- •114. Конституція сша 1787 р.
- •115. Перші 10 поправок, внесені до Конституції сша
- •116. Громадянська війна на Пн і Пд сша
- •120. Німецький союз 1815 р.
- •121. Конституція Пруссії 1850 р.
- •122. Розроблення та прийняття Німецького цивільного уложення 1900 р.
- •123. Акт про парламент 1911р. В Англії
- •124. Сутність та особливості «революції Мейдзі» 1867-1868 рр. У Японії
- •125. Конституція Японії 1889р.
- •126. Встановлення режиму фашистської диктатури в Німеччині
- •127. Встановлення фашистської диктатури в Італії
- •128. Франція за часів Другої світової війни
- •129. Право сша після Першої світової війни(3 цикл поправок до Конституції: 18, 19, 20, 21)
- •130. Закон Тафта-Хартлі 1947р. В сша
- •131. Закон Маккарена-Вуда в сша
- •132. «Новий курс» президента сша Рузвельта
122. Розроблення та прийняття Німецького цивільного уложення 1900 р.
Німецьке цивільне уложення — одна з найважливіших кодифікацій XIX століття. Воно має кілька серйозних особливостей. Видане в Німеччині, становить кодифікацію періоду переходу до імперіалізму, час видання Цивільного уложення належить до періоду загострення соціальних конфліктів, протистояння буржуазії і робітничого класу. Німецьке цивільне уложення було побудоване за пандектною системою: загальна частина, право зобов'язань, речове право, сімейне право і спадкове право. У ньому дістає повне визнання юридична особа, якої не знав Французький цивільний кодекс. Шістдесят дев'ять параграфів Уложення докладно регламентували права і обов'язки різних видів юридичної особи. В Уложенні визначалися устрій товариства, роль його статуту, функції правління. Німецьке цивільне уложення визнавало загальну цивільну правоздатність всіх громадян. Загальна правоздатність осіб розпочиналась з моменту їх народження, а цивільна дієздатність з 21 р. 2 книга, присвячена праву зобов'язань, найбільше містить каучукових норм, які надавали дуже великі можливості для судового розсуду. Головним видом виникнення зобов’язань був договір. Традиційно вважались недійсними договори, які здійснені по відношенню до неможливих речей і ті що протирічать законам. В конкретні правила про договори були введені нові положення, які посилили захищеність однієї із сторін. При укладенні певних договорів передбачалась можливість при поважних причинах або обумовлених в законі випадках відмовиться від виконання зобов’язань без ніяких наслідків. 3 книга Уложення дає дещо інше, ніж у Кодексі Наполеона, визначення права власності. Згідно з Уложенням власник земельної ділянки «не може заборонити проникання до нього з іншої ділянки газу, шуму, якщо таке діяння не заважає йому або заважає незначною мірою користуватися своєю ділянкою». Не можна було протестувати проти польотів над земельною ділянкою, проти того, що хтось копає під нею, коли це не заважає нормальному ходові польових робіт Багато уваги приділяло Уложення сервітутам. У 4 книзі закріплювався принцип верховенства чоловіка в родині Уложення закріплювало громадянську форму одруження. Чоловік міг одружитися по досягненні 21 року, а жінка – 16 років. Розлучення допускалось тільки в судовому порядку і при наявності узаконених причин. 5 книга трактувала норми спадкового права. Спадкування за законом відбувалось за ступенем спорідненості. При відкритій спадщині дозволялось відшукувати навіть далеких родичів.
123. Акт про парламент 1911р. В Англії
На початку 20 ст. основна боротьба між лібералами і консерваторами розгорнулася навколо питання про тарифи. Консерватори, тісно пов`язані з важкою індустрією, вимагали встановлення протекціоністського мита з метою захисту від конкуренції з боку Німеччини. Інші підрозділи промисловості що працювали на експорт були заінтересовані в збереженні вільної торгівлі. Ця галузь була провідною в Англії. Конфлікт між консерваторами і лібералами торкнувся також і питання про пенсії. Особливо гострі розбіжності мали місце в 1910р. після того як палата громад прийняла новий бюджет. Верхня палата відкинула його. Акт про парламент 1911р. встановлював, що якщо фінансовий білль, не буде протягом місяця прийнятий останньою без поправок, він стає законом після затвердження короною. На спікера палати громад покладався обов’язок засвідчувати, що зазначений законопроект є фінансовим. Права палати лордів були урізані й у питаннях прийняття не фінансових публічних біллів. Якщо протягом трьох послідовних сесій парламенту прийнятий палатою громад законопроект буде заперечуватися палатою перів, він все одно має бути занесений до книги статутів Великобританії. Але для цього необхідно, щоб між другим читанням білля під час першої сесії і третім його читанням на третій сесії пройшло 2 роки.
