- •1. Предмет, метод та методологія «ідпзк»
- •2. Східна деспотія (головні риси та особливості). Три головних відомства управління
- •3. Загальна характеристика Законів Хамурапі. Їх структура
- •4. Суспільний лад Стародавнього Вавилону за Хамурапі
- •5. Правове становище вільних людей за законами Хамурапі
- •6. Правове становище селян за законами Хамурапі
- •7. Правове становище рабів за законами Хамурапі
- •8. Договір купівлі-продажу за законами Хамурапі, порівняти із Законами 12 таблиць
- •9. Підвалини розлучення за законами Хамурапі
- •10. Злочини і покарання за законами Хамурапі
- •11. Ідея таліону як кримінально-правова, за Законами Хамураппі
- •12. Символічний таліон за Законами царя Хамураппі
- •13. Причини формалізації права за законами Царя Хаммурапі
- •14. Осн джерела для вивчення іст Стародавньої Індії
- •15. Поділ всіх раніше рівноправних в Індії на групи (варни) у другій половині іі ис. До н. Е.
- •16. Процес перетворення варн на касти
- •17. Державний лад Стародавньої Індії та становище індійських царів в імперії Маур’ів
- •18. Сімейне право за Законами Ману в Стародавній Індії.
- •22. Реформи Тесея
- •23. Реформи СолонаПлутарх про реформи Солона.
- •24. Реформи Клісфена Арістотель про реформи Клісфена.
- •25. Реформи Ефіальта Платон про реформи Ефіальта
- •26. Публічні органи влади в Афінах
- •27. Новий орган публічного управління Афін
- •28. Перша спроба кодифікації Афінського права(Закони Драконта)
- •29. Суспільний та державний лад Спарти
- •30. Періодизація історії держави і права Стародавнього Риму
- •31. Періодизація історії стародавнього права
- •32. Правове становище людини у Стародавньому Римі (три статуси)
- •33. Патриції та плебеї у Стародавньому Римі
- •35. Римські магістратури
- •36. Джерела Римського права давнього періоду
- •37. Право приватної власності за Законами 12 таблиць
- •38. Манципація
- •39. Нексум - договір позики у Римі за Законами 12 таблиць
- •40. Основні види деліктів в Законах XII таблиць
- •41. Сільські сервітути за законами 12 таблиць
- •42. Судовий процес у Стародавньому Римі за законами 12 таблиць
- •44. Джерела римського права в класичний період (преторське право та право народів)
- •45. Закон Петелія у Римі у порівняння з реформою Солона в Афінах
- •46. Законодавство римських імператорів класичного періодуважливе джерело права (едикти, рескрипти, декрети, мандати)
- •47. Діяльність юристів Риму у пост класичний період
- •48. Джерело римського права посткласичного періоду (Інституції Юстиніана, Дигести, Кодекс)
- •49. Загальна характеристика та джерела права Візантії
- •50. Кодифікація Юстиніана у Візантії
- •53. Епанагога у Візантії
- •55. Родоський морський закон
- •56. Законотворча діяльність візантійських імператорів Македонської династії (іконо почитателів) Василя та Льва 4 (прохірон)
- •57. Реформи Карла Мартелла у Франкській державі
- •58. Виникнення Салічної правди та її загальна характеристик
- •60. Злочин проти особи за салічною правдою (Кровна помста)Злочини проти особи
- •61. Судовий процес у Франкській державі
- •62. Ордалій
- •63. Верденський договір 843 року
- •64. Утворення станово-представницької монархії в Англії
- •65. Асиза генріха II (1181р)
- •66. Прийняття Великої Хартії вольностей 1215р. В Англії та її основні положення
- •67. Правове становище різних верств населення Англії за великою хартією вольностей 1215 р.
- •68. Васально-сюзеренні відносини у Франції
- •69. Сеньйоральна монархія у ФранціїРеформи Людокіка 9.
- •70. Три великих стани у Франції
- •71. Генеральні штати у Франції
- •72. Кутюми та їх класифікація на пн. Франції
- •73. Джерела феодального права на Пн Франції
- •81. Закон судний людям
- •82. Феодальна сербська держава
- •83. Законник Стефана Душана
- •84. Джерела права стародавнього Китаю
- •85. Особливості розвитку феодального суспільства та держави Японії
- •86. Виникнення арабського халіфату
- •87. Особливості становлення і розвитку мусульманського права
- •88. Джерела мусульманського права
- •89. Злочин та покарання за мусульманським правом
- •97. Протекторат Кромвеля«Знаряддя управління» 1653р в Англії.
- •100. Біль про права 1689 р.
- •104. Буржуазна революція 1789-1794 рр. У Франції та її основні етапи
- •105. Закон Ле-Шапельє (1791р. ) у Франції
- •106. Якобінська диктатура 1793р. У Франції
- •107. Якобінська Конституція 1793 р. У Франції
- •108. Державний заколот 1799 р. Наполеона БонапартаКонсульство та імперія.
- •109. Розробка та прийняття Цивільного кодексу Франції 1804 р.
- •110. Фізичні особи у Кодексі Наполеона 1804 р
- •111. Шлюбно-сімейне та спадкове право у Кодексі Наполеона 1804 р.
- •112. Державний лад Паризької Комуни
- •113. Статті Конфедерації 1781 р-перша Конституція сша
- •114. Конституція сша 1787 р.
- •115. Перші 10 поправок, внесені до Конституції сша
- •116. Громадянська війна на Пн і Пд сша
- •120. Німецький союз 1815 р.
- •121. Конституція Пруссії 1850 р.
- •122. Розроблення та прийняття Німецького цивільного уложення 1900 р.
- •123. Акт про парламент 1911р. В Англії
- •124. Сутність та особливості «революції Мейдзі» 1867-1868 рр. У Японії
- •125. Конституція Японії 1889р.
- •126. Встановлення режиму фашистської диктатури в Німеччині
- •127. Встановлення фашистської диктатури в Італії
- •128. Франція за часів Другої світової війни
- •129. Право сша після Першої світової війни(3 цикл поправок до Конституції: 18, 19, 20, 21)
- •130. Закон Тафта-Хартлі 1947р. В сша
- •131. Закон Маккарена-Вуда в сша
- •132. «Новий курс» президента сша Рузвельта
115. Перші 10 поправок, внесені до Конституції сша
Для того щоб конституція набрала чинності, потрібна була її ратифікація не менш як дев'ятьма штатами. Тому конгрес 1789р прийняв 10 поправок до конституції, запропонованих штатами. У 1791р вони були ухвалені більшістю штатів і дістали назву «Білль про права».
1 поправка - конгрес не має права видавати закони, які обмежували б свободу совісті, свободу слова чи преси.
2 попр дозволяла громадянам США мати, зберігати та носити зброю.
3 поправка-заборонялося примусове розміщення військ у приватному будинку.
4 попр-встановлювала недоторканість особи, майна, особистих речей.
5 попр- забезпечувала охорону особи і приватної власності.
6 попр- надавала громадянам право на скорий і прилюдний суд безсторонніх присяжних у випадках карного.
7 попр- у цивільних судових справах з ціною позову, яка перевищує двадцять доларів, зберігалося право на суд присяжних на основі положень загального права.
8 поправка-забороняла вимагати надмірно великі застави, стягувати завеликі штрафи, накладати жорстокі і незвичайні покарання.
9 попр-містила застереження, що наведені вище права не повинні обмежувати і скасовувати права, якими вже користується народ.
10 попр-прерогативи, які за конституції не належали конгресові закріплювалися за законодавчими зборами штатів.
116. Громадянська війна на Пн і Пд сша
Другий цикл поправок до Конституції. . Громадянська війна привела до серйозних змін в економічній, політичній і правовій системі Сполучених Штатів. Знищила на Пд рабовласництво, ліквідувала останні залишки докапіталістичних соціальних структур. Остаточно утвердився американський шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві, коли основною фігурою стає капіталістичний фермер У цьому відношенні війна Півночі з Півднем може вважатися продовженням і завершенням буржуазної революції що була розпочата війною за незалежність. За своїм характером це була радикальна буржуазно-демократична революція. Громадянська війна залишила Південь у стані економічного і політичного хаосу. Штати розгромленої Конфедерації були поставлені під контроль федеральних військ. Місце загальних судів зайняли військові трибунали. З обох палат конгресу були виключені представники Півдня. Особам, що брали участь у заколоті, була заборонена політична діяльність. Негри після громадянської війни землю не отримали. Неграм було заборонено займатися ремісництвом або торгівлею; негри, яким ще не виповнилося 18 р, насильно віддавалися в «учнівство» білим господарям. Водночас конгрес прийняв 1865 року XIII поправку до Конституції - в СШ не повинні існувати ані рабство, ані підневільне слугування, окрім тих випадків, коли це є покаранням за злочин. Радикальне крило республіканської партії зуміло, всупереч позиції президента Джонсона, в червні 1866 р провести в Конгресі XIV поправку. Після її ратифікації необхідним числом штатів 28 липня 1868 р вона стала частиною конституції країни. “Особи народжені чи натуралізовані в США, вважаються громадянами США і тих штатів, в яких вони проживають”. Заборонено видання законів, що ущемляють права і привілеї громадян. XIV поправка не поширювалась на індіанців, звільнених від сплати податків, але означала конституційне зрівняння в правах білого і чорношкірого населення. Щоправда, права негрів проголошувалися, але не гарантувалися. Незважаючи на ясні і зрозумілі вимоги XIV поправки, законодавчі збори штатів визнали, що рівність прав білих і кольорових повинна здійснюватись на основі принципу “роздільне, але рівне”. Тільки в 1954 р Верховний суд визнав формулу “роздільне, але рівне” такою, що протирічить конституції і відмінив її. Слідом за цим Верховний суд відмінив і інші правові обмеження негрів і кольорових. У 1870 р конгрес прийняв XV поправку до Конституції-право громадян СШ на участь у виборах не повинно заперечуватись чи обмежуватись залежно від раси, кольору шкіри чи колишнього рабського стану. 113. Конгрес Сполучених Штатів. У другій половині XIX століття конгрес був впливовим органом Деякі юристи називають період 80-90-х років XIX століття епохою «правління конгресу в Сполучених Штатах». У цей час виникає і розвивається комітетська система в конгресі. Яка привела до значних змін у роботі конгресу. Одночасно відбувається буржуазної парламентської демократії, як свобода дискусії в конгресі. У 1889р були значно розширені повноваження спікера палати представників. Відтепер він мав змогу робити часто вирішальний вплив на хід законодавчого процесу в конгресі. Відбувалися певні зміни і у виборчому праві. У 1871р було введене таємне голосування на федеральних виборах. З 1876 року встановлено новий порядок виборів до палати представників конгресу за округами, які були спеціально організовані для цього. У другій половині XIX століття Сполучені Штати були президентською республікою, глава якої одночасно очолював і уряд, і державу. У руках президента були зосереджені великі повноваження, серед яких особливе місце займало право «вето». Спростувати його було дуже важко. Про посилення влади президента свідчить значне зростання кількості «виконавчих наказів», які видавав президент і які прирівнювалися до прокламацій і законів конгресу. Одночасно відбувається процес бюрократизації управління, зростає кількість федеральних установ. На протязі ХІХ століття значно змінилося становище і юридична роль Верховного суду США, який поступово закріпив за собою право конституційного контролю по відношенню до актів інших державних властей. До середини ХІХ століття найважливішою правовою проблемою в практиці конституційного нагляду Верховного суду була проблема взаємовідносин федерації і штатів. В цьому відношенні Верховний суд вніс багато важливих положень в конституційне право. Суд неодноразово виносив рішення, керуючись принципом, що Конституція є актом особливого верховного значення В результаті склалося важливе для конституційного ладу і права США положення, що Конституція є такою, якою її тлумачать судді і все, що не протирічить принципам конституції, навіть якщо прямо в ній і не передбачено, повинно служити прямим керівництвом для практики.
