Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЕКЗАМЕН.rtf
Скачиваний:
11
Добавлен:
04.08.2019
Размер:
821.9 Кб
Скачать

115. Перші 10 поправок, внесені до Конституції сша

Для того щоб конституція набрала чинності, потрібна була її ратифікація не менш як дев'ятьма штатами. Тому конгрес 1789р прийняв 10 поправок до конституції, запропонованих штатами. У 1791р вони були ухвалені більшістю штатів і дістали назву «Білль про права».

1 поправка - конгрес не має права видавати закони, які обмежували б свободу совісті, свободу слова чи преси.

2 попр дозволяла громадянам США мати, зберігати та носити зброю.

3 поправка-заборонялося примусове розміщення військ у приватному будинку.

4 попр-встановлювала недоторканість особи, майна, особистих речей.

5 попр- забезпечувала охорону особи і приватної власності.

6 попр- надавала громадянам право на скорий і прилюдний суд безсторонніх присяжних у випадках карного.

7 попр- у цивільних судових справах з ціною позову, яка перевищує двадцять доларів, зберігалося право на суд присяжних на основі положень загального права.

8 поправка-забороняла вимагати надмірно великі застави, стягувати завеликі штрафи, накладати жорстокі і незвичайні покарання.

9 попр-містила застереження, що наведені вище права не повинні обмежувати і скасовувати права, якими вже користується народ.

10 попр-прерогативи, які за конституції не належали конгресові закріплювалися за законодавчими зборами штатів.

116. Громадянська війна на Пн і Пд сша

Другий цикл поправок до Конституції. . Громадянська війна привела до серйозних змін в економічній, політичній і правовій системі Сполучених Штатів. Знищила на Пд рабовласництво, ліквідувала останні залишки докапіталістичних соціальних структур. Остаточно утвердився американський шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві, коли основною фігурою стає капіталістичний фермер У цьому відношенні війна Півночі з Півднем може вважатися продовженням і завершенням буржуазної революції що була розпочата війною за незалежність. За своїм характером це була радикальна буржуазно-демократична революція. Громадянська війна залишила Південь у стані економічного і політичного хаосу. Штати розгромленої Конфедерації були поставлені під контроль федеральних військ. Місце загальних судів зайняли військові трибунали. З обох палат конгресу були виключені представники Півдня. Особам, що брали участь у заколоті, була заборонена політична діяльність. Негри після громадянської війни землю не отримали. Неграм було заборонено займатися ремісництвом або торгівлею; негри, яким ще не виповнилося 18 р, насильно віддавалися в «учнівство» білим господарям. Водночас конгрес прийняв 1865 року XIII поправку до Конституції - в СШ не повинні існувати ані рабство, ані підневільне слугування, окрім тих випадків, коли це є покаранням за злочин. Радикальне крило республіканської партії зуміло, всупереч позиції президента Джонсона, в червні 1866 р провести в Конгресі XIV поправку. Після її ратифікації необхідним числом штатів 28 липня 1868 р вона стала частиною конституції країни. “Особи народжені чи натуралізовані в США, вважаються громадянами США і тих штатів, в яких вони проживають”. Заборонено видання законів, що ущемляють права і привілеї громадян. XIV поправка не поширювалась на індіанців, звільнених від сплати податків, але означала конституційне зрівняння в правах білого і чорношкірого населення. Щоправда, права негрів проголошувалися, але не гарантувалися. Незважаючи на ясні і зрозумілі вимоги XIV поправки, законодавчі збори штатів визнали, що рівність прав білих і кольорових повинна здійснюватись на основі принципу “роздільне, але рівне”. Тільки в 1954 р Верховний суд визнав формулу “роздільне, але рівне” такою, що протирічить конституції і відмінив її. Слідом за цим Верховний суд відмінив і інші правові обмеження негрів і кольорових. У 1870 р конгрес прийняв XV поправку до Конституції-право громадян СШ на участь у виборах не повинно заперечуватись чи обмежуватись залежно від раси, кольору шкіри чи колишнього рабського стану. 113. Конгрес Сполучених Штатів. У другій половині XIX століття конгрес був впливовим органом Деякі юристи називають період 80-90-х років XIX століття епохою «правління конгресу в Сполучених Штатах». У цей час виникає і розвивається комітетська система в конгресі. Яка привела до значних змін у роботі конгресу. Одночасно відбувається буржуазної парламентської демократії, як свобода дискусії в конгресі. У 1889р були значно розширені повноваження спікера палати представників. Відтепер він мав змогу робити часто вирішальний вплив на хід законодавчого процесу в конгресі. Відбувалися певні зміни і у виборчому праві. У 1871р було введене таємне голосування на федеральних виборах. З 1876 року встановлено новий порядок виборів до палати представників конгресу за округами, які були спеціально організовані для цього. У другій половині XIX століття Сполучені Штати були президентською республікою, глава якої одночасно очолював і уряд, і державу. У руках президента були зосереджені великі повноваження, серед яких особливе місце займало право «вето». Спростувати його було дуже важко. Про посилення влади президента свідчить значне зростання кількості «виконавчих наказів», які видавав президент і які прирівнювалися до прокламацій і законів конгресу. Одночасно відбувається процес бюрократизації управління, зростає кількість федеральних установ. На протязі ХІХ століття значно змінилося становище і юридична роль Верховного суду США, який поступово закріпив за собою право конституційного контролю по відношенню до актів інших державних властей. До середини ХІХ століття найважливішою правовою проблемою в практиці конституційного нагляду Верховного суду була проблема взаємовідносин федерації і штатів. В цьому відношенні Верховний суд вніс багато важливих положень в конституційне право. Суд неодноразово виносив рішення, керуючись принципом, що Конституція є актом особливого верховного значення В результаті склалося важливе для конституційного ладу і права США положення, що Конституція є такою, якою її тлумачать судді і все, що не протирічить принципам конституції, навіть якщо прямо в ній і не передбачено, повинно служити прямим керівництвом для практики.