113. Статті Конфедерації 1781 р-перша Конституція сша

21 липня 1776 року Б. Франклін представив Конгресу проект під назвою «Статті конфедерації і вічної унії», за яким колонії мали утворити «постійний союз дружби» з центральними органами влади, але при збереженні повної внутрішньої автономії штатів. Проект Б. Франкліна було покладено в основу роботи спеціального комітету, до складу якого ввійшли делегати від дванадцяти штатів. Остаточно він набув чинності 1 березня 1781 року у вигляді першої конституції Сполучених Штатів Америки під назвою «Статті конфедерації і вічного союзу». Було створено союз тринадцяти штатів у формі конфедерації. За цією конституцією, «кожний штат зберігав свій суверенітет, свободу і незалежність, так само, як і всю владу, всю юрисдикцію і права, не передані всією конфедерацією Сполученим Штатам, що зібралися на конгрес». Верховним органом влади в конфедерації вважався однопалатний конгрес, члени якого обиралися законодавчими органами штатів. Кожний штат, мав у конгресі один голос. До виняткових прав конгресу належали оголошення війни і дозвіл на морське каперство, укладення міжнародних договорів, призначення і прийом послів. Конгрес установлював правила карбування монет, регулював поштовий зв'язок. Він виступав найвищою апеляційною інстанцією у спорах між штатами. Для ведення справ союзу в міжсесійний період конгрес обирав комітет штатів на чолі з головою. Компетенція комітету:він не мав права вирішувати справи, для яких у конгресі була потрібна кваліфікована більшість – 3/4 голосів. Повноваження конгресу були обмеженими. Створене статтями конфедерації об'єднання виявилося дуже слабким: конфедерація не мала союзної грошової системи, не було єдиного громадянства. Зміни в статті конфедерації можна було внести лише з дозволу конгресу і після схвалення законодавчими зборами кожного штату. «Союз повинен бути вічним», підкреслювалося в статті XIII.

114. Конституція сша 1787 р.

Конвент схвалив конституцію 17 вересня 1787 року, а через кілька днів схвалив її і конгрес конфедерації 4 березня 1789 року після її ратифікації ¾ штатів вона набрала чинності Конституція складалася з преамбули і семи статей які поділялися на розділи і абзаци. У статтях конституції були закріплені лише політичний устрій союзу, структура державних органів, їх взаємовідносини. Розділ про права і свободи громадян був відсутній рабство ставало однією з основ нової конституції. Згідно з преамбулою конституція запроваджувалася «з метою утворення досконалішого . Вона засновувала федерацію держав, у якій штати передавали значні повноваження центральній владі але зберігали широку автономію у вирішенні питань, які стосувалися виключно штатів. Конституція спиралася на принцип розподілу влади і кожна з них законодавча, виконавча і судова діставала досить велику незалежність. Законодавча влада за конституцією передавалася двопалатному конгресу. Палата представників обиралася загальними виборами на 2 роки прямим голосуванням з громадян, які досягли 25-річного віку. Верхня палата сенат складалася з сенаторів, які обиралися законодавчими зборами штатів.