25. Повне і всебічне технічне дослідження документів здійснюється під час

проведення технічної експертизи документів — техніко-криміналістичного

дослідження документів. Об'єктами дослідження є зміст документа,

матеріали і знаряддя письма. Технічна експертиза документів поділяється

на експертизу реквізитів документів і експертизу матеріалів документів.

За допомогою техніко-криміналістичної експертизи розв'язують такі основні завдання:

• встановлюють спосіб виготовлення документа та його окремих фрагментів;

• визначають факт і спосіб внесення змін до змісту документа;

• відновлюють пошкоджені (спалені, розірвані, зотлілі) документи;

• відновлюють слабовидимі і невидимі записи в документах;

• встановлюють давність виготовлення документів;

• ідентифікують цілий документ за його частинами, друкарські машинки, встановлюють групову (родову) належність барвників, паперу та інших матеріалів письма.

Техніко-криміналістична експертиза не вирішує питання про справжність або фальшивість документів, бо воно є правовим і належить до компетенції слідчого чи суду.

Техніко-криміналістична експертиза документів може бути призначена як під час попереднього розслідування та судового розгляду кримінальної справи, так і під час розгляду цивільних справ. Право призначати таку експертизу мають також нотаріуси і посадові особи, які виконують нотаріальні дії, якщо справжність поданого документа викликає в них сумнів.

26. На наш погляд, необхідно дати визначення та розкрити зміст способу підробки документів, що доповнить та поширить тезаурус експрета, який спеціалізується у технічному дослідженні документів. Традиційно ми розглядаємо два основних різновиди матеріальної підробки документів - часткову та повну. Відмітимо, що способи, та, відповідно, ознаки часткової підробки документів (наприклад, відбитки печаток та штампів) нерідко співпадають зі способами та ознаками повної підробки документів (наприклад, бланки).

Під способом підробки документів слід розуміти об’єктивно та суб’єктивно обумовлену сукупність технічних засобів та прийомів їх використання з метою часткової зміни справжнього документа або створення повністю підробленого документа.

Способи підробки документів за ступенем використання технічних засобів можна класифікувати на два види: одноступінчасті та багатоступінчасті (комбіновані).

Одноступінчасті способи характеризуються тим, що при підробленні документа використовуєтья лише один тип, вид технічного обладнення. Комбінованим способам притаманне поєднання різних технічних засобів. Вкажемо типові способи підробки, в яких використорвуються сучасні технічні засоби, а також загальні ознаки обладнення, які відображаються в документах.

Одноступінчасті способи підробки містять:

1. Виготовлення електронного варіанта документів з використанням відповідного комп’ютерно-програмного забезпечення з подальшим розпечатуванням на друкуючих пристроях (прінтерах). Об’єктами підробки стають в основному бланки, рідше - реквізити документів (наприклад, відбитки печаток, штампів).

2.Типовими комбінованими способами підробки документів є:

1. Первинне виготовлення документів та їх реквізитів комп’ютерними засобами, розпечатування документа з подальшим копіюванням на КРА або передачею засобами факсимільного зв’язку.

2. Зіставлення окремих фрагментів різноманітних документів (механічний монтаж) з подальшим копіюванням аплікації на КРА з метою отримання одного документу.

3. Сканування справжніх документів, подальше внесення змін в отримане електронне зображення за допомогою програмних засобів (електронний монтаж) та розпечатування на друкуючому пристрої.

4. Виконання технічної підробки підпису (на просвіт, передавлюваннням зі справжнього документа) та подальше копіювання на КРА.

27. Відбитки печаток і штампів є одним із основних реквізитів документів. Вони виконують посвідчувальну і профілактичну функції, захищають документ від підробки. Частину криміналістичної техніки, яка вивчає відбитки печаток і штампів, можливості їх ідентифікації інколи називають судовою сфрагістикою.

Печатка — інструмент для нанесення слідів (міток) на матеріальних об’єктах; предмет із рельєфним зображенням знаків, виконаних друкарським або комп’ютерним набором, які є єдиним цілим, вони несуть певне смислове навантаження і призначені для нанесення відбитків на документах 

Типові питання, які вирішуються при дослідженні відбитків печаток і штампів, такі: яким способом виготовлено печатку (штамп), відтиск якої є на документі; яким способом відтворено відбиток печатки (штампу) на документі; чи є нанесений відтиск печатки на документі даною печаткою; чи однією печаткою (або штампом) залишені відбитки в документах та ін.

Ознаки, що свідчать про спосіб підробки (рисовку відтиску, кустарне виготовлення, копіювання справжнього відтиску, формування відтиску за допомогою комп’ютерної графіки), такі: нестандартність букв, неоднакова висота, ширина літер, різна товщина штрихів, різні проміжки між словами, нерадіальне розташування знаків по колу, дзеркальність окремих знаків, помилки у тексті, різниця написання в тексті одноіменних літер, несиметричність розміщення літер, розпливи окремих штрихів, відсутність штемпельного барвника в штрихах.

При ідентифікації печаток (штампів) за їх відтисками досліджуються загальні та окремі ознаки (форма і розміри відтисків у цілому, взаємне розташування складових частин відтисків, графічні ознаки літер, цифр, герба, емблеми, дрібні особливості окремих знаків тощо). Для проведення експертизи необхідні експериментальні та вільні зразки.

28. Техніко-криміналістична експертиза документів вирішує питання, пов'язані з дослідженням матеріалів документів, технічних прийомів та способів їх виготовлення, а також внесення в них змін. Залежно від об'єктів дослідження вона поділяється на три основних види: дослідження реквізитів документів, матеріалів документів, друкарських форм та їх відбитків (перші два розглядаються разом). У рамках традиційної техніко-криміналістичної експертизи документів розвиваються нові види експертизи, особливості предмета і об'єктів яких вказують на їх відносну самостійність. На даний час до таких експертиз може бути віднесене дослідження документів, виготовлених за допомогою засобів оперативної поліграфії — копію- вально-множильної техніки, принтерів персональних комп'ютерів.

При визначенні способів зміни рукописних реквізитів документів технічна експертиза розв'язує такі питання: 1) Чи не піддавався запис у доку¬менті змінам шляхом підчищення (дописки, домальовування) штрихів? 2) Чи не піддавався запис змінішляхом витравлювання? 3) Чи не домальований штрих увизначеній цифрі (літері)?

4) Чи не дописана літера (цифра,слово, частина тексту) в конкретному місці досліджуваного документа? 5) Чи не додрукований фрагмент тексту до основного тексту документа? 6) Чи не нанесено підпис з попередньою технічною підготовкою (олівцем, копіюванням, перетискуванням тощо)?

Щодо наявності чи відсутності внесення змін у документи в первинному вигляді шляхом заміни окремих реквізитів визначають:

1) Чи замінялась фотокартка в наданому на дослідження паспорті (посвідченні)? 2) Чи переклеювалися та замінялися аркуші медичної картки? При встановленні первинних текстів документів експерт може визначити: — яким був первинний текст конкретного документа; — цифри (літери), видалені шляхом підчистки; — зміст замаскованого (закресленого, замазаного, залитого) запису; — зміст слабко видимих записів знебарвленого (згаслого) тексту; — зміст тексту, що відобразився в слідах натискування пи¬сьмового приладу; — зміст записів у розірваному документі; — зміст записів у спаленому документі.

При визначенні часу виготовлення документів експертизою вирішуються такі питання: 1) Чи одночасно виконані фрагменти конкретного документа (текст на обох аркушах договору)? 2) Що було виконано раніше: підпис чи текст, відтиск печатки (штампа) чи підпис, текст чи відтиск печатки (штампа)? 3) Із застосуванням одного чи декількох прийомів, пов'язаних із використанням копіювального паперу, були виконані досліджувані екземпляри рукописного документа? 4) Чи не замінялися аркуші в наданому на дослідження документі? 5) Чи використовувався аркуш з підписом та відтиском печатки для виконання тексту наданого документа? 6) Чи виготовлена надана електрографічна копія документа з використанням частин реквізитів іншого (інших) документа(ів), а саме: підпису, відтиску печатки тощо шляхом монтажу? 7) Чи відповідає час виготовлення документа даті, яка вказанав ньому, або він виготовлений пізніше?

Сучасна методика техніко-криміналістичного дослідження типографських шрифтів, які використовуються для здійснення руч¬ного набору, дозволяє: 1) визначати вид набору (ручний чи лінотипний) з метою встановлення способу підробки бланків; 2) ідентифікувати комплект шрифту конкретної друкарні з метою встановлення друкарні, з якої він був викрадений для виготовлення підроблених документів (бланків, відбитків печаток і штампів тощо), або де ця підробка здійснювалась; 3) визначати належність одному типографському комплекту окремих його частин (літер), вилучених у різних осіб, з метою встановлення єдиного джерела викрадення шрифту.