- •Проаналізувати сутність поняття "педагогіка" і "педагогіка вищої школи", виявити схожість та розбіжність.
- •Дати визначення об'єкту, предмету педагогіки вищої школи.
- •Розкрити сутність вислову "Педагог і студент - суб'єкти педагогічної діяльності".
- •Схарактеризувати основні компоненти педагогічної культури.
- •Яке значення має науково-дослідна робота для професійного зростання? Запропонувати шляхи залучення студентів та викладачів до здійснення науково-дослідної роботи на кафедрі, факультеті.
- •2.Основні види самостійної дослідницької роботи студентів і викладачів у внЗі.
- •Які вимоги висуваються до написання студентами рефератів, курсових, дипломних робіт (проектів), тез, статей, есе?
- •Методи емпіричного і теоретичного рівнів педагогічного дослідження.
- •Які цілі та завдання виховання сучасної студентської молоді?
- •Реалізація поставленої мети може забезпечуватись шляхом дотримання у виховному процесі важливих виховних завдань, до яких відносимо наступні:
- •Що таке система виховної роботи у внЗі? Яке повинно бути її організаційно-методичне забезпечення?
- •Які критерії і показники вихованості студентів?
- •Чому особистість викладача, стиль діяльності, взаємини зі студентами є основним факторами виховного впливу на студентів?
- •Яка роль студентської академічної групи та студентського самоврядування у вихованні студентів?
- •Самоврядування сприяє:
- •Чому ж питанню функціонування органів студентського самоврядування у вищих навчальних закладах України привертають сьогодні особливу увагу?
- •Тема 6. Практичне заняття. Миколаївський державний університет імені в.О.Сухомлинського: історія, сьогодення, перспективи
- •2. Від Миколаївського державного педагогічного університету до Миколаївського державного університету імені в.О.Сухомлинського (1999-2003).
- •3.Миколаївський національний університет імені в.О.Сухомлинського на сучасному етапі (2003-2012):
- •В університеті відкрито культурні центри:
Дати визначення об'єкту, предмету педагогіки вищої школи.
Об’єктами педагогіки вищої школи є:
система народної освіти (СНО) і педагогічні процеси ВПС. Об'єктом педагогіки вищої школи є система вищої осипи (ВПС) і педагогічні процеси в ній.
Предмет педагогіки — особлива сфера суспільної діяльності з виховання людини, складовими частинами якої є освіта і навчання.
Предметом педагогіки вищої школи є:
розвиток, навчання, освіта, виховання, професійна підготовка, самовиховання, самоосвіта, педагогічна система, педагогічний процес, педагогічна діяльність та ін.
Розвиток студента розуміють як різнопланові та закономірні зміни в його індивідуальній психіці, унаслідок чого виникає новий якісний стан об'єкта. Процес може відбуватися по висхідній (прогресуючій) чи нисхідній (регресуючій) лініях (у цьому разі об'єкт деградує - втрачає позитивні властивості, не здобуваючи нових).
З погляду педагогіки розвиток студента - цілеспрямований, систематичний і безперервний процес удосконалювання розумової, психічної, фізичної і професійної діяльності за допомогою відповідного навчального матеріалу, доцільного впливу та адекватної організації навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі.
Дати загальну характеристику основним категоріям педагогіки.
До найважливіших педагогічних категорій належать :
навчання (самоосвіта),
виховання (самовиховання),
розвиток,
педагогічний процес,
педагогічна діяльність,
модель діяльності,
модель фахівця,
прогнозування,
педагогічне корегування,
цілі, зміст, методи,
цінності та організаційні форми навчання,
виховання й розвитку студентів.
Педагогічні об'єкти, позначені цими категоріями, перебувають у постійному взаємозв'язку, створюючи цілісну структурну єдність — освітньовиховну систему.
Розкрити сутність поняття " педагогічна система".
Педагогічна система вищого навчального закладу є сукупністю відносно самостійних елементів, функціонально пов'язаних між собою стратегічною метою - підготовкою студентів до професійної діяльності та суспільного життя.
Окремі елементи педагогічної системи ВНЗ — ректорат, навчально-методичний відділ (центр), кадри, відділ виховної роботи, науковий відділ, факультети, кафедри, окремі науково-педагогічні працівники, студенти, студент групи і курси, різні служби, наукові гуртки, спецради, вчені ради та ін.
Педагогічну систему вищого навчального закладу найдоцільніше розглядати, спираючись на закон рівноваги, як універсальний закон природи, який виражає ступінь співвідношення протидіючих сил у цій системі, а також передбачає напрям і сутність розвитку системи в межах уже наявної відповідності. Оскільки співвідношення рівновага в системі може бути будь-яким, але в ідеалі саме зрівноваженим, то протидіючі сили цієї системи тотожно врівноважені.
Будь-яку систему, зокрема й педагогічну, характеризують поняття надійності та стійкості. Ці поняття фактично базуються на понятті зрівноваженості системи.
Будь-яка система є стабільною, якщо має необхідний баланс рівнодіючих сил, життєздатна, якщо має механізм постійного оновлення, адаптації та приведення системи у стан зрівноваженості, система є довговічною і перспективною, якщо вектор (напрям і сутність) її розвитку відповідає інтересам усієї системи загалом (або більшості її елементів).
Щодо студентів, то для успішного входження у педагогічну систему і перебування в ній їхні особистісні якості мають відповідати певним вимогам (стартовий рівень інтелектуальної, моральної, соціальної, фізичної та естетичної підготовленості, вмотивованість навчання, матеріальне забезпечення тощо).
Оскільки є мінімальний рівень вимог до особисгісних якостей студента, як складової педагогічної системи, то вона може мати норму, що визначена у формі відповідного стандарту, наприклад, стартові вимоги для вступу до певного навчального закладу.
Практичні завдання:
Побудувати структурно-логічну схему "Система вищої освіти в Україні". Визначити місце свого ВНЗ у цій структурі.
Написати твір-есе на тему: "Імідж сучасного викладача вищого навчального закладу".
Практичні завдання:
Підготувати тези (обсяг 3-5 сторінок) на основі обґрунтування теми своєї магістерської роботи.
Самостійна робота 2
Педагогічна професія: виникнення та становлення.
Педагогічна культура та майстерність викладача вищого навчального закладу. Основні напрями його діяльності
Теоретичний матеріал:
У чому полягає своєрідність педагогічної професії?
В освіті важлива роль належить вищій школі, а отже — викладачам (у вищих навчальних закладах І і II рівнів акредитації) і науково-педагогічним працівникам (у вищих навчальних закладах III і IV рівнів акредитації. Саме про науково-педагогічних працівників, їхню професійно-педагогічну діяльність ітиме мова).
Педагогічна діяльність - процес, у якому опосередковується й контролюється інформаційний обмін, відтворюється і формується культура, відбувається становлення суспільної свідомості, здійснюється регуляція процесу розвитку економічної, духовної та соціальної сфер і загалом суспільства.
Отже, діяльність педагога має не лише психологічне, а й соціальне підґрунтя, оскільки залежить від чинників, що пов'язують сьогодення з минулим і майбутнім суспільства. Освоєння досвіду людської діяльності, адаптація молодого покоління до наявних соціальних відносин, економічний і духовний стан суспільства формуються за участю педагога.
Тому роль науково-педагогічного працівника в суспільстві розглядають у зв'язку з його діяльністю в системі суспільних відносин, їх становленням і розвитком. Суспільство потребує реалізації своїх освітніх і виховних функцій. Педагог сприяє задоволенню потреб суспільства, бере активну участь у творенні та в усвідомленні насамперед молодим поколінням суспільних відносин.
Педагог - виразник і виконавець вольової та мотиваційної регуляції життя суспільства. Його діяльність є похідною від саморозвитку суспільства. За допомогою соціально контрольованих дій науково-педагогічного працівника формується виховне й освітнє середовище, яке відповідає нормам моралі та рівню розвитку суспільства, тобто середовище, у якому триває життєдіяльність усіх членів суспільства. Завдяки педагогу синхронізуються потреби суспільства і рівня змістової та технологічної підготовки і перепідготовки громадян.
Педагог необхідний суспільству як трансформатор його Ідей і життєвих сил, спонукач і першоджерело його рухів, як носій соціального досвіду й економічного розвитку суспільства, що зумовлює та ініціює його духовний розвиток.
В особі науково-педагогічного працівника суспільство актуалізує свої потреби, усвідомлює й мотивує власні дії. Науково-педагогічний працівник є посередником між суспільством і молодим поколінням, між соціальними вимогами суспільства та їх втіленням у життя.
Діяльність науково-педагогічного працівника вищої школи має високу соціальну значущість і посідає одне з центральних місць у державотворенні, формуванні національної свідомості й духовної культури українського суспільства.
Педагогічна праця викладача ВНЗ є особливою формою висококваліфікованої розумової діяльності творчого характеру. Вона спрямована на навчання, виховання і розвиток студентів, формування у них професійних знань, умінь та навичок, виховання активної життєвої позиції. Нині в Україні навчально-виховний процес забезпечують понад 90,5 тисяч викладачів.
Педагогічна діяльність у ВНЗ – діяльність, спрямована на підготовку висококваліфікованого спеціаліста, здатного знайти своє місце на ринку праці, активно включитися у політичну, суспільну, культурну та інші сфери життя суспільства.