
- •1. Предмет статистики.
- •2.Основні поняття і категорії статистичної науки.
- •3.Етапи статист. Дослідження.
- •8.Статистичні таблиці та умови їх побудови.
- •4.Абсолютні та відносні статистичні величини.
- •5.Суть статистичного зведення.
- •6.Ряди розподілу як перша узагальнююча хар-ка стат. Сук-ті .
- •7.Види статистичних групувань та їх значення в соц.-екон. Аналізі.
- •9.Необхiднiсть вивчення варiацiй.
- •11.Математичнi властивостi дисперсiї.
- •12.Дисперсiя альтернативної ознаки.
- •10.Основнi характеристики мiри I ступеню варiацiй.
- •13.Загальне поняття про форми розподiлу та основнi її хар-стики.
- •14.Суть ряду динаміки(рд) та їх види
- •15.Аналітичні показники рд.
- •16.Взаємозвязок між показниками рд.
- •18.Вивчення стр-них зрушень.
- •17.Узагальнюючі хар-ки рд.
- •22. Агрегатна форма ін-сів як основна.
- •19.Виявлення та хар-ка основної тенденції розвитку.
- •20.Суть та види індексів.
- •21.Осн. Методологічні аспекти побудови статист. Індексів.
- •25 Середньозважені індекси.-
- •27.Види залежностей.
- •28.Теоретичне обгрунтування моделі аналітичного групування.
- •29.Середні величини.
- •1.Предмет статистики.
- •2.Основні поняття і категорії статистичної науки.
29.Середні величини.
Середня в статистиці - це узагальнюючий показник, який відображає типовий, характерний рівень варіаційної ознаки, що вивчається по конкретній статистичній сукупності. Типовий рівень ознаки формується під впливом якихось головних причин і умов. В середній величині як в характеристиці до певної міри “взаємознищуються” ті індивідуальні значення ознаки, які спричинені випадковими умовами. Середня як узагальнююча харектиристика дозволяє в числовому виразі відобразити те закономірне, що притаманне досліджуванні сукупності. Можливим це стає в разі, коли середня обчислюються на підставі масових даних, а також по якісно однорідній сукупності. Лиш в цьому випадку мова йде про науково-обгрунтовану середню. Середня дозволяє одним числом охарактеризувати всю сукупність. Середня величина абстрактна, але вона характеризує реально-існуючі умови варіаційної ознаки стосовно досліджуваної сукупності.
Найчастіше при здійсненні соціально-економічного аналізу застосовуються тики види середніх :
Арифметична ;
Гармонійна ;
Квадратична ;
Геометрична ;
30.Середня арифметична застосовується при умові, коли сума індивідуальних значень ознаки дорівнює загальному обсягу цієї ознаки. Вона застосовується в тих випадках, коли дані не згруповані тобто середня обчислюється на підставі первинних даних. x=x/n
Якщо ж окремі варіанти, тобто Х1, Х2, .....Хм повторюється різне число разів, а це значить, що стат.інформація подана в згрупованому виді, то обчислення серед.величини здійснюється за формою сер.арифмет.зваженої: x=xf /f.
В даному випадку xf- загальний обсяг ознаки.
Середня арифметична зважена застосовується в тому разі, коли частоти, тобто статестична вага відома і не потребує ніяких додаткових розрахунків.
Обчислення середньої з інтервального ряду розподілу дає дещо наближений результат, бо в такому разі відсутні конкретні значення варіант, що належать кожній групі. Тому виникає потреба, необхідність скористатися наближеним значенням варіант, які обчислюються як напівсума нижньої і верхньої маж інтервалу. Якщо в ряді розподілу є відкриті інтервали, то їх слід закрити, орінтуючись на крок інтервалу розташованоїх поруч групи. Розрахунок середньої з інтервального ряду розподілу теж здійснюється за формулою середньої арифметичної зваженої.
Роль статестичної ваги може відігравати не лише частоти f, а й частки w. Тому при розрахунках середньої абсолютно правомірно м. б. використані частки. Якщо частки виражені в коєфіцієттах, то формулу середньої можна записати так x=xw, а якщо у в³дсотках - x=xw /100.
Основні математичні властивості середньої арифметичної:
1.Якщо інд.значення ознаки ( варіанти) збільшити або зменшити в будь-яке число раз, то середня зміниця в таке ж число раз.
2.Якщо до кожної варіанти додати чи відняти якесь стале число А, то середня зміниться так само.
3.Якщо частоти кожноі з груп f1, f2, ...,fn поділити чи помножити на якесь число “і”, то середня від цього не зміниться. З цього випливає, що середня залежить не від загальної кіл-ті обстежених елементів сукупності, а від співвідношення окремих груп, яким належать різні варіанти.
4.Сума відхилень інд. Значень ознаки від середнього її значення завжди дорівнює нулю.x-xср=0 або x-xсрf=0.
5.Добуток середньої і чисельної сукупності завжди дорівнюї загальному обсягу ознак: xср*n=x-для незгрупованих; xср*f=xf-для згрупованих.
31.Середня гармонійна буває простою та зваженою.
Сер. гармонійна проста - це обернена до сер. арифметичної з обернених інд.значень ознаки “x”: xср=n / 1/x. Проте ця середня застосовується на практиці вкрай рідко.
Широке застосування має сер.гармонійна зважена: xср=Z / Z/x Ця формула застосовується втих випадках, коли за умовою задачі відсутні дані про частоти і їх необхідно обчислити додатково.
Вибір виду середньої залежить в кожному випадку від суті осереднюваної величини, тобто логічного її змісту та від наявної інф-ції.
1.Середня виручка = загальна/кількість-f;
2.Середня врожайність = валовий збір / посівна площа - f ;
При умові, коли частоти відомі для обчислення сер. застосовується арифм.зважена, а коли частоти відсутні - сер. гарм.зважена
32.Середня квадратична проста - xср=x2 / n , зважена - xср=x2f / f.
Середня геометрична xср=корень n степенні з x1, x2, ...,xn.
Тема: Предмет і метод статистики.