Ритми у природі
Природна система характеризується властивими їй просторовими і тимчасовими ритмами. Під просторовими ритмами розуміються особливості будови системи: розміщення в просторі її частин, форму і симетрію. Говорячи про ритмічність нам буде потрібно ще кілька визначень, уточнюючих поняття: ритм, цикл, період.
Період - це число, що характеризує гармоніку в частотному спектрі тимчасового ряду значень якого-небудь параметра станів системи, що має розмірність часу, отримане усередненням або в результаті будь-якої іншої математичної процедури при виявленні прихованих періодичностей.
Цикл - процес зміни системою якісно різних станів від вихідного до нього ж, причому відмінність подібних якісних станів у розрахунок не приймається.
Ритм - це завжди повторювана "зміна фаз, тобто безперервна зміна якісно різних станів". Таке визначення ритму дав М. Я. Перна у своїй книзі "Ритм, життя і творчість".
Ритм - не просто синусоїдальний, хвилеподібна зміна величини якогось параметра, це завжди зміна в співвідношенні якостей: на зміну одному (або одним) йде інше (або інші) і так невпинно.
Складна ритмічна картина системи складається під впливом її власних процесів і від впливу ззовні. Ритмічність необхідна для узгодженого функціонування частин системи. Будь-яка природна система розподілена в просторі, займає кінцевий обсяг, ніколи не може бути зосереджена в одній точці. Всі відомі процеси в природі мають кінцеві швидкості течії, значить будь-який елементарний акт в системі триває певний кінцевий час. За час свого існування природна система обов'язково проходить ряд схожих станів, що утворюють цикл життєдіяльності природної системи. Необхідність повторного узгодженої дії різних частин системи в кожному з циклів, призводить до спостерігається всюди ритмічності природних явищ. Ритмічна організація внутрішньої діяльності системи призводить до ритмічним зовнішнім впливам її на інші системи.
Біологічні ритми описані на всіх рівнях, починаючи від найпростіших біологічних реакцій у клітині і закінчуючи складними поведінковими реакціями. Таким чином, живий організм є сукупністю численних ритмів з різними характеристиками.
З поняттям «ритму» пов'язано уявлення про гармонію, організованості явищ і процесів. У перекладі з грецької слово «ритм», «рітмос» означає домірність, стрункість. Ритмічними називаються такі явища природи, які періодично повторюються. Цей рух небесних тіл, зміна пір року, дня і ночі, періодичність припливів і відливів. А також чергування максимумів і мінімумів сонячної активності.
Різні фізичні явища відрізняються періодичним, хвилеподібним характером. До їх числа можна віднести електромагнітні хвилі, звук і т.д. У житті прикладом служить зміна атомної ваги елементів, що відображає послідовне чергування хімічних властивостей матерії.
Основні ритми в природі, що наклали свій відбиток на все живе на Землі, виникли під впливом обертання Землі по відношенню до Сонця, Місяця і зірок.
Природна система - відкрита система, тобто схильна до впливу інших природних систем. Це означає, що ритми всередині однієї системи можуть бути обумовлені ритмами інших систем через взаємодію між системами.
З усіх ритмічних впливів, що надходять на Землю з Космосу, найбільш сильним є вплив ритмічно змінюється випромінювання Сонця. На поверхні і в надрах нашого світила безперервно йдуть процеси, які проявляються у вигляді сонячних спалахів. Потужні потоки енергії, що викидаються при спалаху, досягаючи Землі, різко змінюють стан магнітного поля та іоносфери, впливають на поширення радіохвиль, позначаються на погоді. У результаті виникають на Сонці спалахів змінюється загальна сонячна активність, що має періоди максимуму і мінімуму.
Можна прийти до висновку, що ритмічним коливанням підпорядковане все у Всесвіті, на Землі і в організмі людини, ритмічно протікають в організмі життєві процеси, і немає жодного серед них, який, не ставши патологічним, міг би порушити закон свого ритму.