52. Поняття та розрахунок фінансового та операційного циклу.

Операційний цикл (ОЦ) — проміжок часу між придбан­ням сировини, матеріалів для здійснення основної діяль­ності та одержанням коштів від реалізації виробленої продукції, товарів і послуг.

Фінансовий цикл (ФЦ) — час, упродовж якого грошові кошти вилучені з обігу п-ва.

За даними бухгалтерської звітності можна також провести розрахунок середньої тривалості фінансового циклу у господарстві в цілому. Для цього використовують формули розра­хунку ТОВ, ТОД та ТОЗ.

ТОВ – віднош сер виробн. запасів до витрат на в-тво про-ції і помножено на 365

ТОД – віднош сер дебіт заборгованості до виручки від реаліз про-ції і помножено на 365

ТОК – віднош сер кредит заборгованості до витрат на в-тво про-ції і помножено на 365

Середні виробничі запаси, дебіторську та кредиторську за­боргованості краще розраховувати за формулою середньої хронологічної, виходячи із величин показників, які викорис­товують на перше число кожного місяця. У разі відсутності даних за кожен місяць можна проводити розрахунки середніх показників за формулою середньої простої, використовуючи квартальні дані. Розрахунок за даними річної звітності може значно викривити реальну ситуацію.

53. Аналіз руху грошових коштів.

Рух грошових коштів — невід'ємна складова г.д. кожного п-ва. Керівництву п-ва важливо знати не тільки, скільки коштів зараз є в касі чи на розрахунковому рахунку, а й причини того, чому саме така їхня сума там міститься. Для цього необхідно відповісти на два питання. З яких джерел і за якими каналами відбувалося відповідно надходження та витрата грошових коштів? Які зміни відповідних активів і пасивів призвели до кінцевого результату.

Для того щоб відповісти на перше питання, необхідно скла­сти звіт про рух грошових коштів так званим прямим мето­дом, а щоб відповісти на друге питання, — непрямим мето­дом. Пс(БО) 3 встановлено форму звіту про рух грошових коштів.

Для складання звіту про рух грошових коштів прямим ме­тодом необхідно врахувати всі можливі канали їхнього надходження та витрат. При цьому згідно з існуючою міжнарод­ною практикою аналіз руху грошових коштів роблять теж у розрізі трьох видів г.д.: операційної (виробничої) діяльності; інвестиційної діяльності; фінансової діяльності.

Операційна діяльність — основна діяльність п-ва, а також інші види діяльності, які не є інвес­тиційною чи фінансовою діяльністю.

Інвестиційна діяльність — це реалізація та закупівля ОЗ і нематеріальних активів.

Фінансова діяльність — одержання та погашення дов­гострокових кредитів, фінансової допомоги, витрати на благодійну діяльність, випуск акції, облігації та їх викупівля, виплата дивідендів.

Якщо порівняти аналізи руху грошових коштів, зроблені прямим і непрямим методами, можна відзначити, що основна різниця між ними полягає в обліку надходжень та витрат гро­шових коштів від виробничої діяльності. У використанні не­прямого методу цей облік ведеться через врахування змін у відповідних активах і пасивах.

54. Прогнозування грошових надходжень та витрат.

Прогнозування грошового потоку чи складання грошового бюджету є обов'язковим складником діяльності фінансових служб західних компаній. Це пов'язано з тим, що грошові ко­шти надходять та витрачаються, як правило, нерівномірно. Таким чином, без детальної розробки планів грошових надходжень та витрат ефективне управління ними навряд чи буде можливе. Але, на жаль, слід констатувати, що економічні служби підприємств якщо і займаються розробкою планів грошових надходжень, то тільки як допоміжні розрахунки до фінансового плану, без врахування фінансових циклів та їхньої детальної проробки з кожного виду продукції. Складання грошового бюджету прямо пов'язане з фінансовим циклом реалізованої продукції. Тому перший етап прогнозування грошових надходжень повинен полягати у визначенні фінансових циклів з кожного виду реалізованої підприємством продукції чи наданих послуг. Крім того, необхідно мати такі дані:

• обсяг реалізації запланованої продукції, робіт та послуг;

• ціну запланованої реалізації, з урахуванням сезонного її ко­ливання;

• кількість, асортимент закупівлі запланованих матеріалів та послуг;

• ціну на закупівлю запланованих матеріалів і послуги;

• строки збирання урожаю кожної запланованої культури;

• вид розрахунку за заплановані матеріали, роботи та послу­ги: бартером чи грошовими коштами.

Крім цих даних, під час проведення конкретних розрахунків може з'явитися потреба і в іншій інформації. При цьому слід пам'ятати, що спрогнозувати всі дані з абсолютною точністю ніколи не вдасться. Тому буде доречним проведен­ня розробки трьох варіантів грошового бюджету: оп­тимістичного, найбільш імовірного та песимістичного. Далі, виходячи із фактичної ситуації, необхідно орієнтуватися на один з них.