Практична робота №4

Тема: Вібрація

Мета: Ознайомитись із впливом вібрації на людину

Порядок виконання

1. Загальні поняття про вібрації

2. Вплив вібрації на людину

Виконання роботи

1. Загальні поняття вібрації

   1. Вібрація – це механічні коливання пружних тіл або коливальні рухи механічних систем. Для людини вібрація є видом механічного впливу, який має негативні наслідки для організму.

   2. Причиною появи вібрації є неврівноважені сили та ударні процеси в діючих механізмах. Створення високопродуктивних потужних машин і швидкісних транспортних засобів при одночасному зниженні їх матеріалоємності неминуче призводить до інтенсивності і розширення спектру вібраційних та віброакустичних полів. Через вібрацію збільшуються динамічні навантаження в елементах конструкцій, стиках і сполученнях, знижується несуча здатність деталей, ініціюються тріщини, виникає руйнування обладнання. Усе це призводить до зниження строку служби устаткування, зростання імовірності аварійних ситуацій і економічних витрат.

   3. Дія вібрації визначається інтенсивністю коливань, їх спектральним складом, тривалістю впливу та напрямком дії. У якості характеристики інтенсивності використовують середньоквадратичні або амплітудні значення віброприскорення (а), віброшвидкості (v) або віброзміщення (х). параметри х, v, а – взаємозалежні для синусоїдних відрацій пов’язані між собою наступним співвідношенням:

a = wv = xw² (6.1)

де w - циклічна частота, 1 /с.

Для оцінки рівня вібрації використовується логарифмічна шкала децибел. Логарифмічні рівні віброшвидкості (L_v) у дБ визначаються за формулою:

L_v = 20lg (6.2)

Де v – середньоквадратичне значення віброшвидкості, м/с;

v_a - опорне значення віброшвидкості рівне 5 * 10^-1 м/с.

Логарифмічні рівні віброприскорення визначаються за повністю аналогічнобформулою, у якій

на місці середньоквадратичних швидкостей стоять середньоквадратичні прискорення, а опорне значення віброприскорення приймається рівним 3 * 10 ^-4 м/с.

4. За способом передачі на тіло людини розрізняють загальну та локальну (місцеву) вібрації.

Загальна вібрація – це та, яка діє на все тіло, а локальна – втягує у коливальні рухи лише окремі частини тіла (руки, ноги).

Локальна вібрація передається через руки працюючих при контакті з ручним механізованим інструментом, органами керування машинами і обладнанням, деталями які обробляються та ін..

5. Загальну вібрацію поділяють на такі категорії:

Категорія 1 – транспортна вібрація, яка діє на людину на робочих місцях самохідних та причипних машин, транспортних засобів під час руху по місцевості, агрофонах і дорогах (в тому числі при їх будівництві). До джерел транспортної вібрації відносять, наприклад, трактори сільськогосподарські та промислові, самохідні сільськогосподарські машини: вантажні автомобілі (в тому числі тягачі, скрепери, грейдери, котки та ін.) : снігоприбирачі, самохідний гірничошахтний рейковий транспорт.

Категорія 2 – транспортно-технологічна вібрація, яка діє на людину на робочих місцях машин з обмеженою рухливістю та таких, що рухаються тільки по спеціально підготовлених поверхнях виробничих приміщень, промислових майданчиків та гірничих виробок. До джерел транспортно-технологічної вібрації відносяться, наприклад, екскаватори (в тому числі роторні), крани промислові та будівельні, машини для завантаження мартенівських печей (завалочні), гірничі комбайни, самохідні бурильні каретки, шляхові машини, бетоноукладачі, транспорт виробничих приміщень.

Категорія 3 – технологічна вібрація, яка діє на людину на робочих місцях стаціонарних машин чи передається на робочі місця, які не мають джерел вібрації. До джерел технологічної вібрації відносяться, наприклад, верстати та метало-деревообробне, пресувально-ковальське обладнання, ливарні машини, електричні машини, окремі стаціонарні електричні установки, наносні агрегати та вентилятори, обладнання для буріння свердловин, бурові верстати, машини для тваринництва, очищення та сортування зерна (у тому числі сушарні), обладнання промисловості будматеріалів (крім бетоноукладачів), установки хімічної та нафтохімічної промисловості та ін.

6. Загальну технологічну вібрацію за місцем дії поділяються на такі типи:

• На постійних робочих місцях робочих приміщень підприємств;

• На робочих місцях складів, їдалень, побутових, чергових та інших виробничих приміщень, де немає джерел вібрації;

• На робочих місцях заводоуправлінь, конструкторських бюро, лабораторій, учбових пунктів, обчислювальних центрів, медпунктів, конторських приміщень, робочих кімнатах та інших приміщень для працівників розумової праці.

1. За джерелом виникнення локальну вібрацію поділяють на таку, що передається від:

• Ручних машин або ручного механізованого інструменту, органів керування машинами та устаткуванням;

• Ручних інструментів без двигунів (наприклад, рихтувальні молотки) та деталей, які оброблюються.

За напрямком дії загальну та локальну вібрацію характеризують з урахуванням осей ортогональної системи координат.

8. За часовими характеристиками загальні ті локальні вібрації поділяються на:

• Постійні, для яких величина віброприскорень або віброшвидкості змінюється менше ніж у 2 рази (менше 6 дБ) за робочу зміну;

• непостійні, для яких величина віброприскорень або віброшвидкості змінюється не менше ніж у 2 рази ( 6 дБ і більше) за робочу зміну.

Гігієнічна оцінка і нормування загальної вібрації проводиться у частотному діапазоні від 0.8 до 80 Гц. локальної - від 8 до 1000Гц.

9. За частотами вібрації поділяються на низькочастотні 8…16 Гц. середньо частотні 31,5…63 Гц. і високочастотні 125…1000Гц. – для локальних вібрацій. Відповідно для загальних вібрацій ці під діапазони становлять: 0,8…6,3; 8…25; 31,5…80 Гц. середньо частотна нерезонансна – 31…50 Гц; високочастотна – понад 50 Гц.