№16. Хорватія

Республiка Хорватiя займає територiю 56,5 тис. кв. км i має населення 4,5 млн осiб. державним святом є день державностi 25 червня. Хорватське князiвство виникло ще наприкiнцi IХ ст. Протягом Х — ХI ст. Хорватiя була королiвством, 1102 р. була укладена угорсько-хорватська унiя. Пiсля поразки угорцiв вiд туркiв 1526 р. пiд Мохачем хорватський престол був запропонований Фердинанду Австрiйському. Але частину Хорватi, все-одно, завоювали турки. 1848 р. Хорватiя добилася нацiональноi автономй у державi Габсбургiв. 1868 р. була проголошена судова, адмiнiстративна i культурно-Церковна автономiя Х. як частини Угорського королiвства. 1918 р. Х. увiйшла до Королiвства сербiв, хорватiв i словенцiв. У квiтнi 1941 р. пiд опiкою Нiмеччини виникла незалежна держава Хорватiя. Пiсля вiйнп Х. стала однiсю з республiк Югославii. У травнi 1991 р. у Х. вiдбувся референдум, 94% учасникiв якого пiдтрималп iдею незалежностi республiки. 25 червня парламент схвалив декларацiю про повну незалежнiсть. Сучаснi кордони крани встановилися у 1995 р. пiсля проведення операцiй <Блискавка» (травень) i <‘Буря» (серпень), проведених хорватською армiсю проти самопроголошено в груднi 1991 р. Республiки Сербська Крана» та мирноi реiнтеграцii Схiдноi Словонii у 1998 р. Рельеф крани рiзноманiтний — у межирiччi Сави, драви i дунаю лежать рiвнини, центральну частину крани займає горбисте передгiр’я, на пiвднi знаходяться гори. Вдовж узбережжя Адрiатики тягнуться динарськi гори, де роэташована найнища точка краiни гора динара (1831 м.). У межах краiни протiкас 188 км дунаю, 562 км Сави, 505 км драви. Найбiльшим озером крани є iранське — 30,7 кв. км. Унiкальним є качкад з 16 озер на р. Коран пiд назвою Плитвицькi озера, якi з’сднуються 92 водоспадами i знаходяться пiд охороною ЮНЕСКО. У долинах рiчок домiнують чорноземи й алювiальнi грунти. На узбережжi Адрiатики тип грунтiв — червоноземи. для лiсовоi i гiрськоi смуги характернi буроземи. Лiси займають майже 2 млн. га, з яких майже 30% перебувас у приватнiй власностi. У краiнi є промисловi, але вiдносно невеликi, запаси нафти, газу, вугiлля, бокситiв, залiзноi i марганцевоi руд. Клiмат переважно помiрно континентальний, на узбережжi Адрiатичного моря субтропiчний Середземноморський. Населения Х. порiвняно з 1991 р. скоротилося на 7%. Натомiсть, число хорватiв збiльшилося на 6,5% i тепер склЮас майже 90% вiд всього населения республiки.

Чисельнiсть сербiв эменшилася з 582 тис. до 201 тис., боснякiв з 435 до 21 тис. Природного приросту в краiнi немас. Найчисленнiшими нацiональними меншинами є серби (45%), босняки (05%), iталiйцi (044%), угорцi (037%), албанцi i словенцi (по 03%). Пенсiйний вiк для жiнок 60, для чоловiкiв 65 рр. Майже 88% - прихильники католицизму, 44% - православнi, 13% - мусульмани. Хорватiя має республiканську форму правлiння. Конституцiя 1990 р. передбачас подiл краiни на 21 жупанiю, в т.ч. такий статус має i Загреб. Жупанi подiляються на 123 мiста i 425 общин. Главою держави є президент. Вiн обирасться всенародним голосуванням на 5 рокiв i один раз може бути переобраний. Останнi президентськi вибори вiдбулися у лютому 2010 р. Президентом став представник СДГIХ iво Иосипович. Згiдно з конституцiсю вiн вийшов з партii. Законодавчим органом є однопалатний (до 2001 р. двопалатний) Хорватський сабор. У ньому нинi 140 депутатiв (Конституцiя визначас його чисельнiсть у межах вiд 100 до 160 д.). Сабор обирасться термiном на 4 роки. Останнi вибори пройшли у листопадi 2007 р. Вiдносну перемогу отр имав ХдС, що отримав 60 мандатiв (на тодi лiдер iво Санадар). СДГГ отримала у парламентi 57 мандатiв. Сабор формус уряд на чолi з прем’ср-мiнiстром, який пiсля реформи 2000 р. має бiльше повноважень, нiж президент. З липня 2009 р. прем’ср-мiнiстром краiни є Ядранка Косар, що представляс ХДС. Стратегiчною метою Хорватй у зовнiшнiй полiтицi є членство в ЄС. 3 1 квiтня 2009 р. республiка є членом НАТО. Хорватiя була однiсю з найбiльш розвинених республiк СФРЮ. На 1993 р. ВВП скоротився майже в 2,5 рази порiвняно з 1990 р. Багато коштiв видiлялося на ЭС i облаштування 620 тис. хорватських бiженцiв з колишнiх республiк сфрю. У 1994 р. була впроваджена нацiональна валюта - куна. З кiнця 1990-х рр. були збудованi завод з виробництва лiкiв <Белупо», фабрика приправ i супiв еВегета», плавуча платформа з видобутку газу еiвана-1», автомагiстраль Эагреб-Рiска», 6-кiлометровий тунель у горi Велiбiт що з’сднав пiвнiч краiни з далмацiсю. 3 1998 р. була вiдновлена одна з найважливiших галузей — суднобудування. Нинi ВВП складає 82,4 млрд. дол., сягас 19 тис. дол. на душу населення. Iнфляцiя складае бл. 3%. Але високим залишасться рiвень безробiтгя — понад 11%. Країна має значний зовнiшнiй борг — 30 млрд, евро. Збiльшусться негативне сальдо у зовнiшнiй торгiвлi. Найкрупнiшими iноземними iнвесторами є фiрми Австрii, Нiмеччини, США, Люксембургу та Iталii. Основнi iнвестицii скеровуються у телекомунiкацii, банкi вську сферу, фармацевтику, видобуток нафти. Провiдними галузями промисловостi є електроенергетика, нафтогазова, суднобудування (один з лiдерiв в Свропi), електротехнiчна, харчова, фармацевтика i деревообробка. Повсiй Свропi вiдомi славонiйська салямi, далматинська копчена ветчина, сир з острову Паг. є 18 фабрик для переробки риби. Виробництво продовольства, напоiв i тютюну складає бiльше 20% ВВП. Середня величина с/г пiдприсмства — 5,5 га. Уряд проводить полiтику на створення крупних сiльських господарств. Вирощуються пшениця (бл. 1 млн. т.), ячмiнь (171 тис.), кукурудза (2,5 млн.), соняшник (63 тис.), цукровий буряк (1,2 млн. т.). Культивуються олива, iнжир, цитрусовi. В краiнi бл. 20 електростанцiй — невелика перевага ГЕС над ТЕЦ. добре розвиненi автомобiльний i залiзничний траспорт (2,8 тыс, км). Залiзнiщi з’сднують всi крупнi хорватськi мiста, за виключенням дубровника. добре розвинений туризм. Краiну вiдвiдус щороку бл. 7 млн. туристiв, переважно з Нiмеччини, Австрii, Словенii, ‘тали, Чехи. Основными торговыми партнерами є Тталiя, Нiмеччина, Словенiя, Австрiя.