44. Іранська й кавказькі домішки

Коли попередні домішки були домішками сучасних Галичини, Буковини, Бесарабії й Херсонщини, тільки частинно охоплювали Причорномор'я й Крим, то ці дві домішки потрібні головним чином для характеристики Донщини, Кубанщини й почасти Тавриди. Як твердять етнологи, там можна викрити вплив іранців (сарматів) з південного сходу. Вони принесли обмеження прав жінки в подружжі й нову релігію мітрайську, таку, зрештою, пізніше популярну серед римських легіонерів. "Міг бути принесений і колядковий епітет Даж-бог. З ним зв'язане було й іранське Різдво, цебто народження Мітри, завойовницького, місіяністичного бога. Тоді ж таки, мабуть, було принесено й іранське слово "цар"; це взагалі був перший прихід іранців, які на сході України мали великий вплив на Боспорську державу (з головним містом Пантикапеєм). Цікава доля осетинів, що з народу надозівського став кавказьким і зв'язує (як, зрештою, і багато інших ниток) населення над Доном і Кубанню з Кавказом. Свого часу кавказькі народи сягали своїми впливами на ці терени. Та під натиском Києва (князівство Тмуторакань) кавказці відійшли раз і назавжди в свої гори. Про більший вплив кавказців на чорноморських осадників не можна говорити. Великою перешкодою взагалі для впливання чи злиття цих народів з українською расою є мусульманство. Ненависть мусульманства до людської подоби в релігії (наприклад, там заборонено робити образи людей, щоб не викликати єреси) супротивиться передусім героїчному поняттю людини в елліністичнім первні України. Одною з підставових правд еллінізму є, власне, те, що людина завжди може бути осідком божої ласки, а її характер - виявом божої волі. Власне, цей первень глибоко ввійшов в українське християнство і взагалі духовність.

45. Норманська домішка

Норманська домішка крови, що її вияв хочуть бачити деякі дослідники в білявих дітях наддніпрянських сіл Полтавщини й Київщини (Тараща), була правдоподібно незначна. Норманів-варягів не було на Україні в такій великій кількості, як кельтів або навіть і римлян. "Варяги (само слово це означає войовників) були дуже мало культурні, вони були купцями-войовниками. Коли вони осіли в українських городах, то попали в осередки значно культурніші" (Щербаківський).

Коли прибували з півночі нормани на своїх човнах-дакарах (морське судно на 32 весла, так дивно подібне до морських "чайок" козаків), - це було або наймане військо, або короткотривалий напад банд.

Нормани, відважні моряки, вояки доброї школи й своєрідні будівничі, на заході осіли головно в двох країнах, в Англії і Франції, і це немов дві течії їх впливу. У Франції, закріпачивши селян, заклали вони окреме князівство, землю, дуже чужу для лігуро-кельто-латинської решти краю, що лишень у XIX столітті почала офранцужуватися (Марсіял). Навпаки, в Англії нормани знайшли расову співзвучність - вони внесли в англо-саксонську духовність авторитет, ієрархію і навіть мову.

Імпрегнація норманів в українській расі є наближена до англійського типу. Можливо, що їх духовність знайшла глибокий відгук у готському елементі раси. В кожному разі норманська династія (що швидко злилася з культурою Києва) дала дуже багато для розвою експансії української раси. Цікаво, що сам початок кермування норманів описаний слово в слово однаково і в київському літопису т.зв. Нестора, і в аналогічній англійській хроніці Відукінда. Можливо, відіграла тут ролю подібність династичної політики. В кожному разі, нормани дали Києву цю найблискучішу династію, яка коли-небудь існувала між Балтією й Уралом. Недарма ж московити, закладаючи в 1613 p. нову династію в Москві, щоб надати блиску спадкоємцям Романа Кошки - Романовим, випроваджували їхній рід від норманської династії Києва.