42.Процедура розпорядження майном: завдання та етапи

Розпорядження майном боржника – це система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника та проведення аналізу його фінансового становища.

Завданнями процедури розпорядження майном є:

• збереження майнових активів боржника;

• виявленні кредиторів;

• складанні й затвердженні реєстру грошових вимог кредиторів;

• проведенні перших загальних зборів кредиторів;

• виявленні потенційних інвесторів;

• проведенні аналізу фінансового-економічного стану боржника;

• ухваленні рішення про перехід на наступну стадію процедури банкрутства.

Процедура розпорядження майном складається з таких етапів:

1) винесення ухвали про відкриття справи про банкрутство;

2) проведення підготовчого засідання суду;

3) виявлення кредиторів та інвесторів;

4) проведення попереднього засідання господарського суду;

5. проведення зборів кредиторів і утворення комітету кредиторів;

6. проведення основного засідання суду.

42.Процедура санації: сутність та етапи.

Санація – це система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Процедура санації складається з таких основних етапів:

1) введення процедури санації;

2) розробка та затвердження плану санації;

3) реалізація заходів з відновлення платоспроможності відповідно до плану санації;

4) затвердження звіту керуючого санацією та ухвалення господарським судом рішення щодо подальший дій.

44.Розробка та затвердження плану санації.

Після запровадження процедури санації керуючим санацією протягом 3-місяців повинен бути розроблений план санації боржника та поданий на розгляд комітету кредиторів. У разі наявності інвесторів план санації розробляється та погоджується за участю інвесторів.

План санації повинен містити:

1. заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, умови участі інвесторів у ньому і в тому числі на умовах повного чи часткового задоволення вимог кредиторів ними, шляхом переведення боргу на інвестора;

2. строк та черговість виплати боржником чи інвестором боргу кредиторам;

3. умови відповідальності інвестора за невиконання взятих на себе зобов’язань щодо реалізації плану санації;

4. строк відновлення платоспроможності боржника.

Протягом наступного місяця план санації повинен бути розглянутий комітетом кредиторів боржника. Комітет кредиторів може прийняти одне з таких рішень:

• схвалити план санації та подати його на затвердження господарського суду;

• відхилити план санації і звернутися до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

• відхилити план санації, звернутися до господарського суду з клопотанням про звільнення керуючого санацією від виконання ним обов’язків та про призначення нового керуючого санацією.

Якщо частка державної власності у майні боржника перевищує 50%, то план санації погоджується з також з органом, уповноваженим управляти державним майном.

У разі схвалення плану санації комітетом кредиторів, господарський суд його затверджує, про що виноситься ухвала. В процесі проведення санації керуючий санацією щоквартально звітує перед комітетом кредиторів.