УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ХМІЛЬНИЦЬКОІ МІСЬКОЇ РАДИ

ЦЕНТР ДИТЯЧОЇ ТА ЮНАЦЬКОЇ ТВОРЧОСТІ

Методична розробка заняття

гуртка «Випалювання по тканині»

на тему:

«Виготовлення святкового кошика великодніх дарів»

Керівник гуртка

«Випалювання по тканині»

Рибак І. В.

Хмільник

2009

З м і с т

Стор.

Вступ ............................................................................................................... 3 1. Теоретична частина ..................................................................................... 8

1. Актуалізація опорних знань ....................................................... 8

2. Бесіда : « Як і чому Великдень святкують в Україні?

Ідея виникнення пасхальної серветки »............................................ 9

2. Практична частина .................................................................................. 11

   1. Правила техніки безпеки при роботі з електровипалювачем ...... 11

   2. Виготовлення великодньої серветки............................................. 12

Висновки ......................................................................................................... 13

Додатки ........................................................................................................... 14

Список використаної літератури ................................................................. 36

В с т у п

Гильошировання або голішировання – це послідовне зображення (випалювання) елементів малюнка при імітації різних видів рукоділля, розжареною голкою по синтетичній тканині. Термін «гильош» - скорочена похідна від французького guilloches, тобто «гильшировка», що означає візерунок з прямих та дугових ліній, прецізіоно нанесений з допомогою механічної обробки по техніці близькій до гравіровки. Мистецтво «гильош» розвивалось в Середні віки, коли з допомогою звичайного токарного станка оздоблювали візерунками мякі матеріали, такі як дерево, золото, срібло та слонова кістка. Ще в епоху Відродження великий вчений та художник Леонардо да Вінчі захоплювався токарною різьбою. Та приблизно через 100 років після його смерті, на початку 17-го ст. на основі токарного станка, на півдні Германії – створили гильошировальну машину [4]. З початком нашої епохи, автоматизацією та комп’ютерними технологіями це ремесло, здавалось, загинуло. Але ,скажемо, що воно переродилось на новий лад. В Германії в 70-ті роки 19 століття ручна техніка випалювання по тканині вже існувала та називалась вона піротехнікою, але на жаль, не отримала визнання та розголосу як згодом в СРСР . Якщо на Заході це мистецтво вважалось авангардним і ніяк, ні в Західній Європі, ні в Америці цей вид декоративно – прикладного мистецтва не прижився, то в Росії вже в 80-ті роки Котенкова Зінаїда Петрівна випробувала гильош на тканині. А в 1990 р. отримала авторське свідоцтво на свій винахід [4].

Українські рукодільниці перейняли досвід та дещо перевершили відомих майстринь в різноманітності методик та видів художнього випалювання. На даний час в Україні діє два гуртка з випалювання по тканині ( м. Одеса гурток «Чорноморець», м. Хмільник обл. Вінницька гурток «Випалювання по тканині»). Для роботи є визначені правила та умови, обладнання та матеріали, про які описано в даній методичній розробці.

Випалювання по тканині - ідеальний метод імітації майже усіх видів рукоділля, неповторний, захоплюючий та досить швидко-результативний, ще остаточно не сформований вид творчості. В мистецтві гильошировання не має межі фантазії та досконалості. Дана методична розробка лише поштовх для нових ідей в історії цього мистецтва, невеличка авторська чернетка, простий та доступний посібник для роботи з творчою молоддю.

Тема заняття : «Виготовлення святкового кошика великодніх дарів»

Мета заняття:

Основна мета уроку – досягнення певного рівня майстерності. Виготовлення трьохшарової великодньої серветки (див. Додаток 6) із знанням історії та звичаїв українського народу, використовуючи здобуті знання та вміння ,творче мислення, чітке планування та правильну організацію своєї роботи.

1. Навчальна:

• Привити інтерес та любов до творчості;

• Навчити виготовляти серветку;

• Привити практичні навички;

• Формувати почуття кольору та художнього смаку;

• Доповнити наявні знання про пропорції, композиції;

• Навчитись технікам та технології гильошировання;

• Уміння працювати з використанням трафаретів та шаблонів, ескізами та готовими зразками;

2. Розвиваюча:

• Розвивати фантазію, творче та просторове мислення;

• Розвивати навики та вміння роботи з тканиною;

• Розвивати виразність та індивідуалізм;

• Розвиток дрібної моторики рук;

• Розвиток творчої активності ,ініціативності;

• Розвивати відповідальність, цілеспрямованість

3. Виховна:

• Формування працьовитості та творчої особистості;

• Виховувати любов до історії українського народу;

• Стимулювання до самостійного вибору рішення

• Формування наполегливості при досягненні потрібного результату

• Вдосконалення виконання та завершення роботи

• Коректне відношення до роботи товаришів

• Самостійне вираження власної думки про свою та чужу роботу

Орієнтовний перелік обладнання та матеріалів

Обладнання:

• Столи, стільці

• Освітлення, відповідно санітарно - гігієнічним нормам

• Додаткове освітлення – настільна лампа на кожен робочій стіл з прищепкою

• Скло – розміром не менше 30х40 см., на кожне робоче місце; освітлювальний стіл - склофон

• Прасувальна дошка та праска: вентилятор, витяжка або ін. спосіб провітрювання кабінету.

Матеріали та інструменти:

• Ножиці

• Простий олівець

• Картон ,металева фольга для виготовлення трафаретів

• Папір креслярський або друкарський для виготовлення ескізів

• Папір ескізний білий для виготовлення рисунка виробу

• Копіювальний папір, калька

• Акварельна фарба або гуаш, кисть

• Фломастер, маркер

• Тканина шовкова або синтетична різних кольорів

• Електровипалювач

• Металева лінійка

• Шматок наждачного паперу та бавовняної тканини

• Синтетична тканина та доповненння

Оформлення:

• Плакати по кольороведенню ( кольоровий круг, контрастні кольори, зближення кольору)

• Репродукції і ілюстрації пано, картин художників(див. Додаток 1).

• Пано, виконані в техніці гильошировання

• Малюнки на кальці, ескізи виробів, шаблони(див. Додаток 2,3)

• Наочний посібник, дидактичний матеріал(див. Додаток 6)

• Правила техніки безпеки

• Журнали

• Інструктивна карта (див. Додаток 4)

Прогнозований результат заняття

Учні мають знати:

• Основні терміни, вили та прийоми випалювання

• Правила з техніки безпеки при роботі з електроприладами, колючими та ріжучими предметами

• Принципи, послідовність, будову, історію та технологію виготовлення виробів ( серветок, скатертин, рушників, хустинок, декоративних квітів, пано, картин і т.д.)

• Основи кольорознавства, матеріалознавства та композиції

• Прийоми складання трьохшарових серветок, обробки картин серветок, скатертин, рушників, хустинок, декоративних квітів, пано, картин і т.д.

• Прийоми роботи випалювача за склофоном

Учні мають вміти

• Використовувати різні види, прийоми та техніки гильошировання

• Виготовляти шаблони, ескізи та трафарети

• Працювати з електроприбором на склі з підсвіткою і без неї, додержуючись правил техніки безпеки

• Читати схеми, ескізи, малюнки вмикаючи просторову уяву та фантазію

• Виконувати об'ємні, випуклі та пласкі, прості та складні, одношарові та багатошарові, однокольорові та різнобарвні, прорізні (ришельє ), накладні та навісні, види художнього випалювання

• Захищати свій вибір, конструктивне та модельне рішення, ,творчо самостверджуватись

• Розрізняти види матеріалів та підбирати композицію за кольором Об'єктивно оцінювати свої роботи

• Застосовувати знання та вміння в практиці: побуті, науково технічній творчості, мистецтві, соціальній сфері

• Бережно і економно відноситись до матеріалів та обладнання, уміти організовано та дисципліновано приступати і залишати робоче місце.

1 Теоретична частина

1. Актуалізація опорних знань

Згадаємо, що таке - гильошировання?

Гильошировання або випалювання по тканині – це послідовне зображення елементів малюнка при імітації різних видів рукоділля, розжареною голкою по синтетичній тканині.

Які основні види художнього випалювання Вам відомі? [1]

Прорізне випалювання:

1. З мілкими елементами;

2. В стилі вишивки ришельє;

1. Накладне випалювання ( НВ ):

1. просте пласке накладне випалювання;

• однотоне

• багатокольорове

• одношарове

• багатошарове

2. складне накладне випалювання;

• об’ємне

• під «віконце»

• підшарове

• тонально тіньове

• випукле

2. Бесіда : « Як і чому Великдень святкують в Україні? Ідея виникнення пасхальної серветки.»

Великдень - одне з найшанованіших релігійних свят. У Великдень святкують Воскресіння Ісуса Христа.

Щорічно Великдень припадає на різні дати, але це обов’язково весняний день. Таким чином, з поширенням християнства святкування Великодня стало включати різні церемонії що до зустрічі весни. Цим можна пояснити наявність багатьох обрядів, що походять з дохристиянської епохи.

Великдень і прихід весни символізують нове життя. Давні єгиптяни й перси під час свох весняних фестивалів розфарбовували та їли курячі яйця. Вони вважали яйце символом родючості й нового життя. Християни прийняли яйце як символ нового життя, символ воскресіння.

Існує ще одна причина, чому ми їмо яйця у пасхальну неділю й даруємо їх друзям і дітям. На зорі зародження релігії під час великого посту заборонялося вживати в їжу яйця. Після закінчення посту люди були раді знов бачити й вживати в їжу яйця, тому і з’явилася традиція їсти яйця у пасхальну неділю.

Назва «Великдень» існувала ще у язичників, це було свято весняного весняного сонця, що прокидалося після зимового сну. За переказами, навіть грішники в цей день звільняються з пекла, бо на Великдень відчиняються двері до раю. Радіють люди, природа, земля. Не вгавають дзвони на храмах [6].

До Великодня українці готуються заздалегідь. Проводилося велике прання, прибирання хат, подвір’їв та господарських будівель, носили воду, рубали дрова та готували прокорм для тварин натри дні. А господині ще були зайняті приготуванням великодніх наїдків: писали писанки, фарбували крашанки, випікали паски, готували святковий обід.

З цим світлим святом пов’язано багато прикмет та повір’їв. Насамперед вони стосувалися самої паски- обрядового калача. Пекли три види пасок: велику паску – матку, яку освячували у церкві, - для членів родини, трохи меншу паску – сестру, яку не освячували, - для пригощання гостей, і малі пасочки, які дарували дітям, - хрещеникам та гостям (користуючись цими даними розміри серветки можна коректувати (див. Додаток 1)).

Коли святкові наїдки були готові, укладали великодній кошик, яким користувалися лише раз на рік – на Великдень. На дно його стелили найкращий вишитий рушник. На нього клали паску – матку, запечений окіст, домашню ковбасу, масло, сир, сіль, хрін, вино та інше. Зібраний кошик прикривали краями вишитого рушника, яким застеляли дно, та ставили на стіл. Уклавши кошика, спати у Червону суботу не лягали аж до закінчення опівнічного Богослужіння [8].

З кожним роком вправні рукодільниці прикрашають свої оселі різноманітними доповненнями, які допомагають створити святкову атмосферу та гарний настрій в цей день. Вони фантазують над кожною дрібничкою [2]. Так з’явились картини, листівки, скатертини, серветки, писаночки та навіть шапочки для пасхальних яєць вишиті та випалені із різноманітними весняними, сонячними візерунками (див. Додаток 1). Одного разу, під час великоднього посту , що триває сім тижнів, одній талановитій майстрині спало на думку створити святковий кошик з тканини , у вигляді трьохшарової серветки. Усі відкриті куточки прикрашаються тематичними малюнками, освячені писанки та крашанки розташовуються по сегментам, утворюючи віночок навколо паски або куліча що височіє в центрі композиції. Саме такий пасхальний кошик ми будемо виготовляти на нашому практичному занятті (див. Додаток 6).