Ієрархія документів стандартизації у сучасному світі

Рівні	Документи	Організації і органи, які приймають документи
Міжнародний	Міжнародні стандарти ІSО Публікації IEC Міжнародні класифікатори	Міжнародна организацiя стандартизації (ІSО) Міжнародна електротехнічна комісія (IEC) та ін.
Регіональний	Стандарти СЕN i Стандарти СЕNELEC (Євростандарти) Міждержавні стандарти (ГОСТ) і класифікатори	Європейські організації стандартизації (СЕN і СЕNELEC) та ін. Междержавна рада країн СНД
Національні	Національні стандарти Германії (DIN) Японські національні стандарти (JIS) та ін. Державні стандарти України (ДСТУ) Стандарти товариств (спілок)	Національні органи стандартизації (DIN, JIS, BSI AFNOR та ін.) Держспоживстандарт, Держбуд Украіни Наукові та інженерні Товариства
Суб’єкти господарю- вання	Стандарти організацій (СОУ, СТП), фірм: об’єднань підприємств, підприємств, що не входять до об’єднань чи входять до них Технічна документація (ТД): - конструкторська; - технологічна; - проектно-будівельна	Керівництво підприємств (фірм) і об’єднань підприємств Технічні керівники підприємств (фірм) і об’єднань підприємств

Види стандартів:

- Основні стандарти (базові).

- Стандарти на продукцію та послуги.

- Стандарти на технологічні процеси.

- Стандарти на методи контролю.

Основоположні стандарти встановлюють організаційно-методичні та загальнотехнічні положення для визначеної галузі стандартизації, а також терміни та визначення, загальнотехнічні вимоги, норми та правила, що забезпечують впорядкованість, сумісність, взаємозв’язок та взаємоузгодженість різних видів технічної та виробничої діяльності під час розроблення, виготовлення, транспортування та утилізації продукції, безпечність продукції, охорону навколишнього середовища.

Стандарти на продукцію, послуги встановлюють вимоги до груп однорідної або певної продукції, послуги, які забезпечують її відповідність своєму призначенню. У них наводяться технічні вимоги до якості продукції (послуг) при її виготовленні, постачанні та використанні; визначаються правила приймання, способи контролю та випробування, вимоги до пакування, маркування, транспортування, зберігання продукції або якості наданих послуг.

Стандарти на процеси встановлюють основні вимоги до послідовності та методів (засобів, режимів, норм) виконання різних робіт (операцій) у процесах, що використовуються у різних видах діяльності та які забезпечують відповідність процесу його призначення.

Стандарти на методи контролю (випробувань, вимірювань, аналізу) регламентують послідовність (операцій), способи (правила, режими, норми) і технічні засоби їх виконання для різних видів та об’єктів контролю продукції, процесів, послуг. У них наводяться уніфіковані методи контролю якості, що засновані на досягненнях сучасної науки і техніки.

Категорії нормативної документації зі стандартизації.

Нормативні документи зі стандартизації діляться на:

- Державні стандарти України (ДСТУ).

- Галузеві стандарти України (ГСТУ).

- Стандарти науково-технічних та інженерних товариств та спілок України (СТТУ).

- Технічні умови України (ТУУ).

- Стандарти підприємств(СТП).

Стандарти застосовуються на добровільній основі, за винятком випадків, коли застосування цих стандартів вимагають технічні регламенти.

Стандарти повинні бути викладені таким чином, щоб їх неможливо було використовувати з метою введення в оману споживачів продукції, якої стосується стандарт, чи надавати перевагу виробнику продукції або продукції залежно від місця її виготовлення.

Державні стандарти України – ДСТУ; ДСТУ Б – затверджені Держбудом України; ДСТУ П – пробний; ДСТУ ЗТ – технічний звід; ДСТУ Н – настанова; ДСТУ/ГОСТ – національний стандарт, відповідний до міждержавного; ДСТУ/ISO – національний стандарт, відповідний до міжнародного; ДСТУ/IEC – національний стандарт, відповідний до вимог європейської електротехнічної комісії; ДСТУ/EN – національний стандарт, відповідний до європейського комітету з стандартизації; ГОСТ/ДСТУ – міждержавний стандарт, чинний на території України та ін.

Державні стандарти України містять обов’язкові та рекомендовані вимоги.

Державні стандарти затверджує Держспоживстандарт України, а стандарти в галузі будівництва та промисловості будівельних матеріалів – Мінбуд (Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України) України.

До державних стандартів України прирівнюються державні будівельні норми і правила, а також державні класифікатори техніко-економічної та соціальної інформації.

Галузеві стандарти України з 17 травня 2001 року не розробляються і поступово будуть виведені з обігу.

Стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок України (СТТУ) розробляють у разі необхідності поширення результатів фундаментальних і прикладних досліджень, одержаних в окремих галузях знань чи сферах професійних інтересів.

Стандарт науково-технічного, інженерного співтовариства – стандарт, прийнятий науково-технічним, інженерним співтовариством чи іншим суспільним об’єднанням.

Стандарти науково-технічних та інженерних товариств (спілок) застосовують добровільно підприємства, окремі громадяни-суб’єкти підприємницької діяльності, які вважають доцільним використовувати нові передові засоби, технології, методи і т.ін., вимоги до яких містяться в цих стандартах. Використання цих стандартів для виготовлення продукції можливе лише за згодою замовника або споживача цієї продукції, що закріплено договором або іншою угодою.

Технічні умови України (ТУУ) – нормативний документ, який розробляють для встановлення вимог, що регулюють стосунки між постачальником (розробником, виробником) продукції, для якої відсутні державні чи галузеві стандарти (або в разі необхідності конкретизації вимог зазначених документів).

Технічні умови використовують підприємства незалежно від форм власності і підлеглості, громадяни-суб’єкти підприємницької діяльності за договірними зобов’язаннями або ліцензіями на право виготовлення та реалізації (надання послуг).

Стандарти підприємств розробляють на продукцію (процеси, послуги), які виробляють і застосовують (здійснюють, надають) лише на конкретному підприємстві. Згідно затвердженій термінології з 2004 року їх назва змінюється на стандарти організацій (СОУ). Стандарти організації застосовують лише на конкретному підприємстві та на підприємствах, що входять до складу об’єднань (концернів, асоціацій і т.ін.), які затвердили ці стандарти.