Характерні особливості обдарованих дітей:

1. мають хорошу пам'ять, добре розвинуте абстрактне мислення;

2. ставлять високі вимога до себе, боляче сприймають суспільну несправедливість, у них гарно розвинуте почуття справед­ливості;

3. наполегливі в досягненні результату у сфері, яка їх цікавить; для них характерній творчий пошук;

4. хочуть вчитися і досягають у навчанні успіхів, що дає їм задоволення;

5. вміють фантазувати, критично оцінювати навколишню дійсність і прагнуть проникнути до суті речей і явищ;

6. ставлять багато запитань і зацікавлені в позитивних відповідях на них;

7. проявляють інтереси, до читання, мають великий словниковий запас;

8. завдяки частому звертанню до засобів масової інформації, у більшості випадків, вміють швидко виділяти найбільш значимі відомості, самостійно знайти важливі джерела інформації;

9. порівняно зі своїми ровесниками краще вміють розкривати взаємозв'язки між явищами і сутністю, індуктивно і дедуктивно мислити, здійснювати логічні операції;

2. Потрібно тактовно, делікатно розвивати в дитини інтерес, навчати терпіння і заохочувати працювати старанно, завершувати почате. Намагатись зменшити надмірну вразливість обдарованої дитини, вчити достойно програвати і не сприймати невдачу, як трагедію; володіти емоціями, робити все, щоб дитина не занижувала своєї самооцінки і водночас не виставляла напоказ свою обдарованість.

Тому система орієнтована на виховання обдарованої дитини позитивно вплине на пробудження і розвиток природних задатків кожної дитини.

Одним з важливих напрямів діяльності вчителя в за­гальноосвітній школі є його робота з учнями, які мають особливі здібності. Вони характеризуються порівняно ви­соким розвитком мислення, довготривалим запам'ято­вуванням навчального матеріалу, добрими навичками са­моконтролю в навчальній діяльності, великою працездат­ністю та ін. їм притаманна неординарність, свобода ви­словлювання думки, багатство уяви, чіткість різних видів пам'яті, швидкість реакції, вміння піддавати сумніву й науковому осмисленню певні явища, стереотипи, догми. Це створює сприятливі морально-психологічні умови для активної навчальної діяльності та збільшення її обсягу й інтенсивності з тим, щоб навчальне навантаження сприяло розвитку навчальних можливостей учнів, а не стримувало цей процес через недостатню їх завантаженість.

Методи навчання обдарованих дітей мають відповідати своїм основним завданням наданню обдарованим учням в отриманні знань, рівню інтелектуального та соціального розвитку дитини, різним вимогам і можливостям, виявляти основний та послідовний варіант здібностей дитини.

3. Для того щоб забезпечити ефективність співпраці з обдарованою дитиною вчитель повинен, на мою думку, використовувати такі форми навчання: індивідуальні, фронтальні та групові.

Фронтальні заняття: лекції, семінари, дебати, організаційно-діяльнісні ігри; рольові ігри; дискусійні форми.

Групові заняття - партії, постійні групи із зміною функцій їх учасників, груповий поділ класу з однаковим завданням, з різним завданням. Із загальним звітом групи перед усім класом.

Індивідуальна форма - індивідуалізовані програми навчання.

Самостійна робота. Ефективність проведення самостійної роботи учнів залежить від дотримання таких умов: посилюваності завдання, інструктажу вчителя про порядок виконання завдань, визначення необхідного часу для окремого етапу на самостійну роботу, відповідність відведеного часу щодо обсягу та ступеня складності завдань, чіткої організації навчальної діяльності (щоб кожен учень виконував завдання самостійно), підготовки вчителем списку додаткової науково-популярної літератури для виконання індивідуальних складніших завдань, підбору таких завдань, які при самостійній роботі з підручником додатковою літературою, вимагають від учнів осмисленого перетворення тексту даного параграфа: письмово-графічного оформлення результатів самостійної роботи, завершення результатів самостійної роботи самоконтролем і контролем з боку вчителя. До­машні завдання для таких учнів повинні бути творчими.

Обдарована дитина, яка вчиться в даному класі зі звичайними учнями, повинна мати можливість спілкуватися з однолітками свого рівня розвитку. Також я вважаю, що школа має підтримувати безпосередній зв'язок з батьками обдарованої дитини. Необхідно залучати до навчання обдарованих дітей талановитих фахівців, які мають спеціальну підготовку. Повинні проводитися індивідуальні консультації, тести, анкетування з метою виявлення нахилів. Такі діти мають усвідомити, що розвинути здібності й досягти успіху можуть лише ті, хто готовий подолати труднощі.