Соціальні проблеми сімей.
Будь-яка сімя зазнає певних труднощів: економічних, соціальних, психологічних тощо.
У загальній кількості сімей з дітьми біля 52% – однодітні. Однією з гострих проблем сучасного співжиття є відмова від офіційного шлюбу. Кількість позашлюбних дітей у матерів віком до 30 років складає близько 12% від усіх народжених.
Майже 1,5 млн. дітей виховуються в неповних сім’ях. Кризові явища, які характерні для періоду переходу до ринкової економіки, погіршили матеріальне становище сім’ї, перш за все, молодої, а за результати політики, яку запроваджує в життя нинішній уряд, говорити, поки що зарано.
На сьогоднішній день прибуток сім’ї у 2 – 3 рази нижчий за необхідні витрати. Спостерігається скорочення витрат на задоволення культурних потреб. Зростає небезпека деформування соціалізації нових поколінь, які мають вирішувати завдання відродження суспільства.
Усе це засвідчує, у якій мірі актуальною є соціологічна інформація про те, що відбувається з „первинним осередком суспільства” – з сім’єю, як вона реагує на падіння рівня життя, на загрозу безробіття, на втрату надії на покращення соціально-економічного становища в країні у близькому майбутньому і загальне послаблення моральних норм у суспільстві.
У сучасній сім’ї батьки мало часу перебувають у її колі, жінка недостатньо опікується домашнім затишком, не може гармонійно поєднувати суспільні й домашні обов’язки, жертвує здебільшого останнім, а це в першу чергу відбивається на сімейних взаємовідносинах, на психологічному мікрокліматі в сім’ї і це лише одна з проблем, яка призводить до дестабілізації сімейних взаємин. Розпад багатьох шлюбів, як свідчать дослідження, пов’язані з необізнаністю подружжя про психологічну та сексуальну культуру.
Одним з головних питань, з якими стикаються, вступаючи у шлюб є житлове питання. Добре, коли молоді починають спільне життя в окремій квартирі, але таке зустрічається украй рідко. Житлову проблему, наприклад, сімейних студентів до певної міри дозволяють вирішувати студентські гуртожитки. Надання кімнати в гуртожитку молодій сім'ї є обов’язковим відповідно до розпорядження МОНУ.
Спільне мешкання молодих людей з батьками має свої плюси й мінуси. Проблема полягає у тому, що вони батьки навіть після укладення шлюбу їх дітьми продовжують бачити у своєму синові або дочці дитя, намагаються керувати молодятами, нав'язувати їм свою точку зору і, на жаль, нерідко втручаються у взаємини молодих. Звичайно, багато молодих пар прекрасно відчувають себе під опікою батьківської сім'ї. Та і самі батьки часто здатні не лише на словах, але і на ділі перебудувати свої взаємини з тими, з ким одружилися їх діти. Мудрі батьки теж розуміють молоде подружжя, але роблять це делікатно. Але їх, мабуть, меншість.
Соціальний захист молодої сім’ї.
Довідно до Закону України “ Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям” право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім’ї, які постійно проживають на території України.
Розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім’ї та її середньомісячним сукупним доходом, який обчислюється за методикою, встановленою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, але цей розмір не може бути більшим ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім’ї.
Державна соціальна допомога призначається на шість місяців.
Одиноким особам, визнаним за результатами медико-соціальної експертизи непрацездатними, які не мають інших джерел до існування, державна соціальна допомога може бути призначена на строк визнання особи непрацездатною.
Особлива турбота сім’ям з дітьми, а це в переважній більшості молоді сім’ї. Питання соціальної підтримки сімей з дітьми регулює закон України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”. Відповідно до цього Закону призначаються такі види державної допомоги сім’ям з дітьми:
1) допомога у зв’язку з вагітністю та пологами;
2) одноразова допомога при народженні дитини;
3) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
4) допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням;
5) допомога на дітей одиноким матерям;
Всі види державної допомоги сім’ям з дітьми, крім допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам, що працюють (служать у силових структурах) призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).
Право на державну допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами мають за цим Законом всі жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами призначається, якщо звернення за нею надійшло не пізніше шести місяців з дня закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, і виплачується жінкам за весь період відпустки, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей — 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 — до пологів та 90 — після пологів). Зазначена допомога обчислюється сумарно та надається жінкам у повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.
За період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, що збігається з відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога по вагітності та пологах виплачується незалежно від допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами надається у розмірі 100 відсотків середньомісячного доходу (стипендії, грошового забезпечення, допомоги по безробіттю тощо) жінки, але не менше 25 відсотків від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць.
Одноразова допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (усиновителю чи опікуну), не застрахованому в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Одноразова допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини. Усиновителям та опікунам зазначена допомога призначається на підставі рішення про усиновлення або встановлення опіки.
У разі народження (усиновлення, встановлення опіки) двох і більше дітей допомога надається на кожну дитину. Одноразова допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше шести місяців з дня народження дитини. У разі народження мертвої дитини допомога при народженні дитини не призначається.
Виплату здійснюють одноразово в розмірі, кратному дев'яти прожитковим мінімумам на дитину до 6 років, решта суми в рівних кількостях буде виплачуватися у порядку, встановленому Кабміном України: на першу дитину - протягом року, на другу - протягом двох років, і на третю - протягом трьох.
У даний момент (жовтень 2010 р.) прожитковий мінімум на дитину до 6 років складає 787 грн. а з 1 грудня 2010 - 799 грн. Яким буде прожитковий мінімум на дитину до 6 років в 2011 році зараз сказати важко, але навіть якщо він залишиться таким же, як прийнятий для грудня цього року, то батьки зможуть отримати: за першу дитину 17 578 грн., за другу дитину 35 955 грн., за третю і кожну наступну - 71 910 грн.
Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має не застрахована в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
У разі народження (усиновлення, встановлення опіки) двох і більше дітей допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину.
Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом для дитини відповідного віку та середньомісячним розміром одержуваних на дитину аліментів та пенсій за попередні шість місяців.
Право на допомогу на дітей одиноким матерям
Право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері, одинокі усиновителі (які не перебувають у шлюбі), якщо у свідоцтві про народження дитини відсутній запис про батька дитини або запис про батька проведено в установленому порядку за вказівкою матері.
Право на допомогу на дітей одиноким матерям мають вдови та вдівці з дітьми, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію.
Якщо одинока мати (вдова, вдівець) уклала шлюб, то за нею зберігається право на отримання допомоги на дітей, які народилися до шлюбу, за умови якщо ці діти не були усиновлені чоловіком (дружиною).
Жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, права на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, не має. При реєстрації цією жінкою шлюбу з особою, від якої вона має дітей, допомога на дітей, народжених від цієї особи, не призначається.
Допомога на дітей одиноким матерям надається у розмірі:
10 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку — одиноким матерям, одиноким усиновителям (вдовам, вдівцям), які мають дітей віком до 16 років (учнів — до 18 років).
Допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновителям (вдовам, вдівцям) призначається на кожну дитину.
Якщо особа застрахована відповідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” допомога при народженні дитини надається особі, застрахованій у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, одному з батьків дитини, усиновителю чи опікуну з метою створення належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини за кошти відповідного фонду.
Порядок виплати і сумми – як у випадку одноразової допомоги при народженні дитини відповідно Закону “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”.
Виплата частини суми допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини у дев'ятикратному розмірі зазначеного прожиткового мінімуму у грошовій формі. Решта суми допомоги, кратної 13,6 розміру зазначеного прожиткового мінімуму, виплачується у грошовій формі протягом 12 місяців після місяця народження дитини у такому порядку:
• у першому місяці - в розмірі прожиткового мінімуму;
• з другого по одинадцятий місяць - із збільшенням суми, що виплачена у попередньому місяці, на 2,2 відсотка;
• у дванадцятому місяці-решта суми.
Застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", допомога призначається та виплачується за основним місцем роботи за рахунок сплачених такими особами страхових внесків.