4.2. Виготовлення зрівнювальних з’єднань
4.2.1. Заготівка міді для вилкоподібних зрівняльних з'єднань
Вилкоподібні зрівняльні з'єднання застосовуються частіше в петлевих обмотках. Вони встановлюються на стороні, протилежній колектору.
З міді нарізаються стрижні такої довжини, яка відповідала б довжині зрівняльної секції (її розміри беруться по кресленню). Потім вони поступають на рихтування, після чого кінці стрижня загинаються на пристосуванні для вигину голівок на ребро. Далі секція поступає на лудіння кінців, після якого виконують вигин секції так само і на тому ж пристосуванні. Зігнута зрівняльна секція поступає для вигину по радіусу, що проводиться на дерев'яному шаблоні.
Виготовлена секція показана на рис. 4.6.
Рис.4.6. Секція зрівнювального з’днання
4.2.2. Ізолювання зрівняльних секцій
Ізолювання зрівняльних секцій проводиться таким чином. Відступаючи від кінців на 20—25 мм, її ізолюють по напряму до голівки лакотканиною стрічкою або мікастрічкою впівнахлесту. Стики стрічки робляться завжди на прямій частині. Поверх лакотканини намотується бавовняна стрічка теж впівнахлесту. Ширина обох стрічок береться не більше 15 мм. Також застосовується склослюдяна ізоляція на теплостійких лаках. В цьому випадку ізольовані зрівняльні з'єднання піддаються наступній термічній обробці: при температурі 100-1200С в перебігу 3-4 годин при скломікалентної ізоляції.
Для зрівняльних кілець застосовується мідь прямокутної течії. Заготовки мідних смуг нарізаються згідно кресленню, і потім рихтуються. Кожну нарізану смугу згинають в кільце і склепують заклепками.
Для прикладу на рис. 4.7. дана схема зрівняльних з'єднань. Як видно з схеми, кільця входять одне в інше. Цю умову необхідно врахувати при заготівці мідних смуг. Нарізані смуг м-коду міді розмічаються по кінцях. Місця клепки зачищаються від гострих кутів і обпилюються пилою. Склеплені кінці залужуються в олов'яній ванні. При заготівці зрівняльних кілець треба враховувати потовщення місць склепувань, а також ізоляцію кілець після закінчення всіх слюсарних робіт.
Рис.4.7. Схема зрінювального з’єднання
4.2.3. Ізолювання зрівняльних кілець
Спочатку ізолюються вивідні кінці від кожного кільця Як ізоляція застосовують батистову стрічку. Потім ізолюють кільця лакотканиною стрічкою завтовшки 0,20 мм впівнахлесту один раз і поверх неї — бавовняною стрічкою. Після цього всі кільця комплектуються разом, тобто одне кільце вкладається в інше, і між ними поміщаються електрокартонні прокладки завтовшки 0,5 мм.
Поверх зовнішнього кільця кладеться електрокартонна прокладка товщиною 1 мм; такої ж товщини прокладки ставляться і на внутрішнє кільце. Далі з обох бічних сторін прокладається електрокартон з вирізом для виводів, після чого всі кільця разом ізолюються бавовняною стрічкою (кіперною) і вважаються готовими для установки на якорі.
4.3. Укладання котушок
4.3.1. Підготовка осердя якоря до укладання котушок
4.3.1.1. Напресування колектора на вал
Напресовують колектори на вал осердя на горизонтальних (колектори крупних розмірів) або вертикальних (колектори невеликих розмірів) гідравлічних пресах. Перед напресуванням посадочні поверхні якоря і валу очищають від пилу і грязі, продуваючи їх стислим повітрям і протираючи ганчіркою. У канавку валу вставляють шпонку, яку осаджують на місце молотком з м'якого металу або сталевим молотком через мідну або текстолітову прокладку, щоб не пошкодити шпонку.. Щоб уникнути сухого тертя при напресуванні колектора на вал їх посадочні поверхні перед насадкою змащують машинним .маслом.
Колектор на вал напресовують з натягом легкопресової посадки. Про величину зусилля напресування судять за свідченнями манометра. Якщо тиск при цьому відрізняється від вказаного в кресленні у велику або меншу сторону, насадку колектора необхідно припинити і посадочні поверхні піддати перевірці (заміряти розміри і перевірити шорсткість поверхонь). Колектор насаджують на вал до упору.