4.3.4.3. Паяння кінців обмотки якорів у ванні

Перед паянням всі з'єднання, тобто місця паяння, промазуються масою, що складається з розчину каніфолі в спирту. Після цього на ротор надівається спеціальний хомут і краном подається до ванни. Паяння проводиться зануренням кінців обмотки у ванну з припоєм. Припаявши одну сторону якоря, його виймають з ванни і, повертаючи в хомуті, проводять аналогічно.

Перед паянням кінець валу з боку колектора, торцева частина і половина колектора промазуються кистю розчином гіпсу і після цього якір поступає в сушильну шафу для просушування гіпсу. Просушування необхідне для того, щоб у момент опускання якоря у ванну з припоєм не стався вибух від зіткнення вологи з розплавленим оловом. Якір занурюють у ванну з припоєм до місця накладення мотузяного бандажа. Потримавши якір у ванні дуже нетривалий час, його виймають і переглядають пропаювання.

При виявленні місць поганого паяння їх знов промазують розчином каніфолі і додають припій від тонкого прутка (це проробляється при ще гарячому колекторі). Після того, як якір остигне, з кінця валу і букси колектора знімають гіпс.

Змазування розчином гіпсу кінця валу робиться для того, щоб, по-перше, до шліфованої частини валу і букси не пристав припій, по-друге для того, щоб не відпустити або загартувати сталевий вал.

Цей метод паяння дав позитивні результати як відносно прудкості, так і відносно якості. Крім того, такий спосіб паяння дає економію припою.

4.3.4.4 Визначення якості паяння

Якість паяння визначається трьома способами:

1. зовнішнім оглядом місця паяння;

2. виміром перехідного опору частин, що спаюються;

3. пропусканням струму по обмотці якоря і спостереженням за ступінню нагріву місця паяння.

При хорошому паянні кінця стрижня ясно спостерігається облямівка припою довкола кожного кінця шліца або хомутика. Порожнечі в місці паяння можуть бути унаслідок того, що це місце було погано очищене або пролужено, або був великий зазор між кінцем стрижня і шліцом. У останньому випадку треба при паянні закладати у великі порожнечі шматки лудженого мідного дроту.

У всі чорновини, відмічені з торця хомутика, або місця проточок шліца просовується топкий дріт для визначення, чи є чорновина лише зовнішнім дефектом паяння, що не погіршує її якості, або це — отвір, що проходить крізь хомутик або шліц. Якщо це не можна спостерігати безпосередньо, то користуються люстерком, яке вставляють між колектором і сталлю якоря, і з його допомогою розглядають місця паяння. Інколи для перевірки якості паяння розрубують одне або два сумнівні місця паяння і ретельно їх оглядають.

4.4. Просочення якоря

Обмотка якоря, якщо він призначений для роботи в сухому приміщенні, просочується два рази бітумно-мастильним лаком № 447 грубного сушіння.

Просушений якір поринає в бак із составом, що просочує, і витримується в ньому 10-15 хв. Потім його витягають із бака, дають стекти надлишку лаку, укладають на візок і направляють у піч для просушки. Ротор, що просочується, або якір піддається просушці доти, поки опір ізоляції його обмотки, вимірюване в гарячому стані при температурі 90° С, буде не менш 5 МОм.

Після просушки якір у гарячому стані весь покривається швидковисихаючим лаком повітряного сушіння - бітумно-мастильним № 462п. Якорю дають охолонути, а лаку - просохнути, після чого вимірюють у холодному стані опір ізоляції обмотки, що повинне бути не менш 60-80 Мом.

Для машин, що працюють у сирих приміщеннях, просочення обмотки робиться більше посиленою. У цьому випадку обмотку просочують у лаку грубного сушіння три рази й після кожного разу просушують у печі при температурі 100—120° С. Сушіння після останнього просочення роблять залежно від опору ізоляції, що при температурі 90—100° С повинне бути менш 15 МОм.

Після третього просочення й просушки якір у гарячому стані покривається підряд два рази захисним покривним лаком № 462п або сіркою емаллю № 83. У холодному стані вимірюють опір ізоляції обмотки, що при вимірі мегомметром повинне бути дуже більшим (мегомметр повинен показувати нескінченність).

Після сушіння якір покривається сірого ізоляційного повітряного сушіння або покривним бітумно-мастильним лаком № 462п.

Для деяких якорів роблять п'ятикратне просочення з наступним покриттям сірою емаллю грубного сушіння.

Кінець сушіння визначається по опорі ізоляції якоря, що при температурі якоря 70—75° С повинне бути не менш 6 МОм.

Просушений якір піддається дворазовому покриттю сірою емаллю грубного сушіння.