1.Згідно зі ст.55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єкти господарювання — юридичні особи, які стали засновниками або учасниками господарського товариства, зберігають статус юридичної особи.

Суб'єктами господарювання є:

1) господарські організації — юридичні особи, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу.

2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці;

Підприємницькою діяльністю в Україні мають право займатися як фізичні особи так і юридичні особи.

Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі в цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом.

Установою є організація, створена одним або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об'єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна.

Товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські або виробничі кооперативи (ст.84 ЦК).

2. Відповідно до ст. 62 Господарського кодексу України підприємство — самостійний статутний господарюючий суб'єкт , який має права юрид. Особи та здійсн. Будь-який вид д0сі не заборонений чинним законодавством з метою отримання прибутку.

Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності.

Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

Види підприємств залежно від форм власності:

• Приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи);

• Колективне , що діє на основі колективної власності, наприклад: виробничі кооперативи, підприємства споживчої кооперації, підприємства громадських та релігійних організацій та ін.;

• комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;

• державне підприємство, що діє на основі державної власності;

• змішане, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності).

Якщо в статутному фонді підприємства іноземні інвестиції становлять :

• 100% То це іноземне підпр-во.

• Більше 105 то підпр-во з іноземними інвестиціями

Види підприємств залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду:

• унітарні — створюються одним засновником .

• корпоративні — утворюються двома або більше засновниками.

Види підприємств залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції протягом року:

• малі — середньооблікова кількість працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує 50 осіб, а обсяг валового доходу за цей період не перевищує суми, еквівалентної 500 тис. евро;

• великі—середньооблікова кількість працюючих перевищує 1000 осіб, а обсяг валового доходу на рік перевищує суму, еквівалентну 5 млн евро;

• середні — усі інші підприємства.

Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством.

3. Державні унітарні підприємства утворюються компетентними органами державної влади на базі відокремленої частини державної власності. Державні унітарні підприємства, за ст. 73 Господарського кодексу України, діють як державні комерційні підприємства або казенні підприємства.

Державне комерційне підприємство діє на основі статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності всім належним йому на праві господарського відання майном. Статутний фонд такого підприємства утворюється уповноваженим органом, до сфери управління якого воно входить, до його реєстрації як суб`єкта господарювання.

Держава як орган, до управління якого входить державне комерційне підприємство, не несуть відповідальності за його зобов`язаннями, крім випадків, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами.

Державні унітарні підприємства повинні приймати та виконувати доведені до них державні замовлення і державні завдання, а також враховувати їх при формуванні виробничих програм, визначенні перспектив їх економічного і соціального розвитку та виборі контрагентів. Вони не мають права безоплатно передавати належне їм майно іншим підприємствам, організаціям, громадянам, крім випадків, передбачених законом.

Державні комерційні підприємства утворюють за рахунок прибутку спеціальні (цільові) фонди, призначені для покриття витрат, пов`язаних з їх діяльністю, зокрема амортизаційний фонд; фонд розвитку виробництва; фонд споживання (оплати труда); резервний фонд та інші передбачені статутом підприємства фонди.

Казенне підприємство створюється за рішенням Кабінету Міністрів України. Казенне підприємство наділяється правами юридичної особи, відкриває відповідні рахунки в банках, має печатку за своїм найменуванням, яке повинно містити слова “казенне підприємство”.

Джерелом формування майна казенного підприємства, крім державного майна, переданого йому відповідно до рішення про його створення, є: кошти та інше майно, одержані від реалізації продукції (робіт, послуг); цільові кошти, виділені з Державного бюджету; частина доходів, одержаних ним за результатом господарської діяльності, що передбачена статутом.

Комунальні унітарні підприємства утворюються, подібно до державних підприємств, компетентними органами місцевого самоврядування на базі відокремленої частини комунальної власності і входять до сфери їх управління. Ці органи є представниками власників – відповідних територіальних громад і виконують його функції в межах, визначених Господарським кодексом та іншими законодавчими актами.

Це підприємство не несе відповідальності за зобов`язаннями власника та органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого воно входить. Збитки, завдані йому внаслідок виконання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, підлягають відшкодуванню зазначеними органами.