Постаті:

Василь Каразін (1773–1842) – вчений, засновник Харківського університету.

Аполлон Скальковський (1808–1899) – історик, краєзнавець.

Михайло Остроградський (1801–1862) – математик, громадський діяч.

Олександр Духнович (1803–1865) – письменник, публіцист, педагог, громадський і культурний діяч, греко-католицький священик.

Михайло Максимович (1804–1873) – природознавець, історик, фольклорист, письменник, перший ректор Київського університету.

Микола Пирогов (1810–1881) – лікар, вчений, педагог, державний і громадський діяч, ініціатор заснування університету в Одесі.

Маркіян Шашкевич (1811–1843) – письменник, громадський діяч.

Євген Гребінка (1812–1848) – письменник.

Семен Гулак-Артемовський (1813–1873) – співак, композитор, драматург.

Яків Головацький (1814–1888) – письменник, етнолог, громадський діяч.

Михайло Вербицький (1815–1870) – композитор.

Микола Костомаров (1817–1885) – історик, етнограф, письменник.

Олександр Афанасьєв-Чужбинський (1818–1875) –письменник, історик, етнограф, мовознавець.

Григорій Галаган (1819–1888) – культурний діяч, меценат.

Микола Гуляк (1822–1899) – вчений, педагог, один із засновників Кирило-Мефодіївського братства.

Костянтин Ушинський (1824–1871) – педагог, основоположник вітчизняної наукової педагогіки і народної школи.

Василь Білозерський (1825–1899) – громадський діяч, один з організаторів Кирило-Мефодіївського братства, засновника, редактора та видавця журналу «Основа».

Олександр Поль (1832–1890) – краєзнавець, колекціонер і засновник краєзнавчого музею у Катеринославі.

Омелян Бачинський (1833–1907) – актор, режисер, засновник українського театру в Галичині.

Володимир Антонович (1834–1908) – історик, археолог, етнограф, археограф.

Степан Руданський (1834–1873) – поет, перекладач, фольклорист.

Олександр Потебня (1835–1891) – вчений-філолог, етнограф.

Марко Кропивницький (1840–1910) – драматург, актор, режисер, композитор, основоположник національного театру.

Тадей Рильський (1841–1902) – культурно-освітній і громадський діяч, етнограф.

Михайло Драгоманов (1841–1895) – політолог, фольклорист, літературознавець, публіцист, економіст.

Іван Карпенко-Карий (Тобілевич, 1845–1907) – драматург, актор, режисер.

Іван Пулюй (1845–1918) – винахідник, вчений-фізик, перекладач, автор першого перекладу Біблії українською мовою.

Марія Заньковецька (1854–1934) – актриса.

Дмитро Яворницький (1855–1940) – історик, археолог, етнограф, етнолог, письменник.

Іван Франко (1856–1916) – письменник, критик, публіцист.

Панас Саксаганський (1589–1940) – актор, режисер.

Соломія Крушельницька (1872–1952) – співачка, педагог.

Марко Черемшина (Семанюк, 1874–1927) – письменник.

Левко Мацієвич (1877–1910) – перший український пілот.

Георгій Нарбут (1886–1920) – художник, графік.

Семінарське заняття 6. Українська культура у ХХ ст.

Основні дати:

1918 р. – засновано Українську Академію наук (УАН).

1918 р. – створено Національну бібліотеку Української держави.

1919 р. – заснована Одеська кіностудія художніх фільмів.

1920 р. – у Києві створено Національний академічний драматичний театр імені І. Франка.

1920 р. – в УСРР університети трансформовані в мережу профільних інститутів.

1921 р. – Української Академії наук (УАН) перетворена у Всеукраїнську Академію наук (ВУАН).

1921 р. – Раднарком УСРР прийняв постанову про створення Всеукраїнської комісії з боротьби з неписьменності.

1922 р. – заснування Л. Курбасом театру «Березіль».

1923 р. – заснування товариства «Геть неписьменність».

1923 р. – Раднарком УСРР прийняв рішення про впровадження політики коренізації.

1924 р. – у Харкові відбулася перша в Україні радіопередача.

1925 р. – створено ВАПЛІТЕ.

1925 р. – засновано Канівський державний музей-заповідник «Могила Т. Г. Шевченка».

1928 р. – заснування кіностудії імені О. Довженка.

1928 р. – у Харкові відкрито Український фізико-технічний інститут.

1929 р. – засновано «Українське мистецьке об’єднання».

1930 р. – проведення судового процесу над групою наукової та творчої інтелігенції («процес Спілки визволення України»).

1930 р. – на екрани вийшов фільм О. Довженка «Земля».

1930 р. – запроваджено обов’язкову початкову освіту в сільській місцевості та семирічного навчання у містах.

1931 р. – створено Інститут клінічної фізіології під керівництвом О. Богомольця.

1933 р. – в УРСР відновлено державні університету.

1934 р. – засновано Інститут електрозварювання під керівництвом Є. Патона.

1935 р. – ухвалено рішення Політбюро ЦК КП(б)У «Про вилучення із бібліотек УСРР зінов’ївсько-троцькістської та націоналістичної літератури».

1935 р. – у Чернігові відкрито Літературно-меморіальний музей М. Коцюбинського.

1936 р. – Всеукраїнська Академія наук (ВУАН) перейме нова в Академію наук УРСР.

1936 р. – у Києві засновано Науково-дослідний інститут клінічної медицини.

1939 р. – Київському державному університету присвоєно ім’я Т. Шевченка.

1939 р. – на честь 125-ї річниці від дня народження Т. Шевченка у Києві відкрито пам’ятник Великому Кобзареві.

1939 р. – відкрито меморіальний музей і пам’ятник Т. Шевченкові в Каневі.

1941 р. – у Львові відбувся «Процес 59-ти» проти західноукраїнської інтелігенції.

1943 р. – засновано Державний академічний народний хор імені Г. Верьовки.

1943 р. – у кінопрокаті фільм О. Довженка «Битва за нашу Радянську Україну».

1945 р. – знято фільм О. Довженка «Перемога на Правобережній Україні».

1946 р. – на львівському церковному соборі ліквідовано Українську греко-католицьку (уніатську) церкву.

1946 р. – запуск першого в республіці атомного реактору.

1948–1950 рр. – виготовлення у Києві першої в Європі цифрової обчислювальної машини під керівництвом С. Лебедєва.

1951 р. – у Києві вступив у дію перший в Україні телевізійний центр.

1953 р. – перехід до обов’язкової семирічної освіти.

1957 р. – створення обчислювального центру на чолі з В. Глушковим.

1959 р. – у Києві створено клуб творчої молоді «Супутник».

1959 р. – шкільна реформа.

1960 р. – засновано товариство культурних зв’язків із українцями за кордоном «Україна».

1960 р. – в Інституті фізики створено ядерний реактор.

1961 р. – встановлена республіканська премія імені Т. Шевченка за видатні твори літератури, мистецтва.

1976 р. – завершення переходу до обов’язкової загальної середньої освіти.

1986 р. – ІХ з’їзд письменників УРСР (протест проти русифікації).