2. Перспективи розвитку інформаційного законодавства

У сучасний період у системі інформаційного законодавства свого вирішення потребують такі проблеми, як встановлення правового режиму захисту персональних даних громадян; створення умов для якісного та ефективного інформаційного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, організацій, об'єднань громадян; врегулювання інформаційних взаємовідносин, що виникають при обміні інформацією між державними органами; визначення правового режиму формування, використання інформаційних ресурсів територій; інформаційне забезпечення підприємницької діяльності, забезпечення права безплатного доступу до інформації або одержання її на комерційних засадах; правові засади входження інформаційної системи України в міжнародну систему обміну інформацією, в міжнародний інформаційний простір та інші. Не визначені також питання інформації в політичній галузі і, насамперед, правовий статус політичної реклами. Перспектива входження нашої держави на паритетно-правових основах у світове інформаційне співтовариство зумовлює, зокрема, подальший розвиток інформаційного законодавства відповідно до вимог міжнародно-правових стандартів регулювання інформаційних відносин.

Нині  в Україні утворюються багато нових нормативних актів, які  суттєво змінюють характер та основні  принципи правового регулювання інформаційних правовідносин. Актуальним є питання вдосконалення українського  інформаційного законодавства, приведення  його   до  загальної кодифікації [25, с.91].

На  думку Марущака А.І. національне інформаційне законодавство повинно стати на шлях систематизації через кодифікацію - створення системоутворюючого його - Кодексу. Цей Кодекс має розвивати визначені в Конституції України положення інформаційних відносин, у тому числі щодо інформаційної безпеки людини, суспільства, нації, держави. Він повинен об'єднати, гармонізувати і розвивати норми і принципи суспільних відносин, що визначені в законодавстві України; враховувати ратифіковані Україною нормативні акти (угоди, конвенції) міжнародного права; легалізувати позитивні звичаї у сфері інформаційних відносин та норми суспільної моралі, загальнолюдські цінності, визначені Організацією Об'єднаних Націй в її Статуті, Декларації прав людини та інших загальноприйнятих міждержавних нормативних актах, які сьогодні є стандартами, за якими визначається цивілізованість не тільки окремої країни, а й світового співтовариства в цілому.

Кодекс України про інформацію покликаний об'єднати в одному законодавчому акті механізми регулювання провідних суспільних відносин, об'єктом яких є інформація незалежно від форми, способу, засобу чи технології її прояву у суспільних відносинах. Такий кодекс має чітко визначити об'єкт, предмети інформаційного права, суб'єкти інформаційних правовідносин, правовий режим доступу до інформації, включаючи доступ до публічної інформації (інформації органів державної влади та органів місцевого самоврядування), персональних даних, державної та іншої, передбаченої законом таємниці [25, с.116].