- •1. Розкрийте зміст Трипільської культури та її місце в історії України.
- •3. Розкрийте проблему інкорпорації Русі Литвою. Боротьбу Литовського і Московського князівств за давньоруську спадщину
- •II етап (1362—1385) — «ослов'янення» литовських правителів.
- •4. Розкрийте причини виникнення та розвитку козацтва. Запорізька Січ як центр консолідації українських національних сил.
- •7. Розкрийте зміст економічних та політичних реформи 1950-х 60-х рр.. XX ст., їх суперечливий та непослідовний характер
- •1954 Р. Цей вид транспорту став рентабельним. Через Україну йшла продук-
- •9. Розкрийте питання розвитку українських земель у складі Речі Посполитої (2 пол. XVI - серед. XVII ст..)
- •12. Розкрийте проблему: Галицько-Волинське князівство - спадкоємець державних і соціокультурних традицій Київської Русі.
- •13. Розкрийте проблеми наростання національної, соціальної і релігійної конфронтації в українських землях. (2 пол. 16- перша пол.. 17 ст.)
- •17. Розкрийте причини роздробленості давньоруських земель. Розпад України-Руси.
- •1. Великі простори держави та етнічна неоднорідність населення.
- •2. Зростання великого феодального землеволодіння.
- •3. Відсутність чіткого незмінного механізму спадкоємності князівської влади.
- •4. Зміна .Торговельної кон'юнктури і занепад торгівлі.
- •20. Розкрийте проблему трансформації революційних процесів у військове протиборство за владу в Україні (кінець 1917-поч. 1918 рр.)
- •24. Розкрийте проблему боротьби за незалежність України. Декларація про Державний Суверенітет. Акт проголошення незалежності України.
- •28. Розкрийте питання прискореної індустріалізації та її наслідків для України
- •29. Розкрийте проблему: Уроки другої світової війни. Труднощі відбудови народного господарства. (1945-1953 рр.)
- •30. Розкрийте проблему дисидентського руху в Україні.
- •31. Розкрийте питання внутрішніх та зовнішніх факторів у розвитку давньоруської держави.
- •33. Розкрийте питання Національно-визвольної- війни українського народу під керівництвом б.Хмельницького в середині XVII ст. Переяславська рада та її оцінки.
- •34. Розкрийте проблему: Перебудова м. Горбачова. Спроби реформування суспільства на засадах прискорення, демократії та гласності.
17. Розкрийте причини роздробленості давньоруських земель. Розпад України-Руси.
Кінець XI — середина XIII ст. увійшли в історію Київської Русі як період політичної роздробленості. Протягом короткого часу дедалі більше поглиблюється розпад Давньоруської держави. Набирають сили відцентрові тенденції. Уже в XII ст. на теренах Русі з'являються окремі самостійні князівства і землі: Галицьке, Волинське, Київське, Муромське, Переяславське, Полоцько-Мінське, Ростово-Суздальське, Смоленське, Тмутараканське,Турово-Пінське, Чернігово-Сіверське князівства та Новгородська і Псковська землі. Характерною рисою роздрібненості був її прогресуючий характер. Так, якщо у XII ст. утворилось 12 князівств (земель), то їх кількість на початку XIII ст. досягла 50, а у XIV ст. — 250.
Роздроблення дістало в науці назву "феодального", бо визначальними причинами його були утвердження і подальший розвиток землеволодіння, виділення окремих земель і поява значних політичних центрів, їх прагнення до самостійності та незалежності від головного державного центру —Києва.
Політичну роздробленість спричинило кілька факторів.
1. Великі простори держави та етнічна неоднорідність населення.
За часів Володимира Русь простягалась майже на 800 тис. кв. км., що, залежно від обставин, могло бути або свідченням державної могутності, або ж джерелом слабкості. Великий князь у цей час не володів достатньо міцним, структурованим і розгалуженим апаратом влади, фактично не мав розвинутої інфраструктури (транспорту, доріг, засобів зв'язку та ін.) для ефективного здійснення своїх владних повноважень на такій величезній території. Посиленню відцентрових тенденцій сприяла поліетнічність Київської Русі. Поруч зі слов'янами тут проживало понад 20 народів: на півночі і північному сході - чудь, весь, меря, мурома, мордва, на півдні - печеніги, половці, турки, каракалпаки, на північному заході — литва і ятвяги. Варто підкреслити, що процес механічного приєднання та завоювання нових земель у Київській Русі помітно випереджав два інші процеси — формування та зміцнення апарату центральної влади та глибинну консолідацію нових народів і територій, їх своєрідне "переважання" й органічне включення у структуру Давньоруської держави, що врешті-решт і створювало грунт для зростання відцентрових тенденцій.
2. Зростання великого феодального землеволодіння.
Розвиток продуктивних сил, утвердження феодальних відносин сприяли появі та зміцненню великого землеволодіння. Базуючись на натуральному господарстві, в основі якого лежала замкнутість, воно посилило владу місцевих князів і бояр, створило передумови для прогресуючого формування процесу економічної самостійності та політичної відокремленості давньоруських земель.
Велике феодальне землеволодіння утворювалось різними шляхами: захопленням земель сільської общини, освоєнням нових земель та їх купівлею. Наприкінці XI — у XII ст. набуває поширення практика роздачі земель боярам та дружинникам у спадкове володіння (вотчину) в нагороду за службу князю. За підрахунками фахівців, вотчинних володінь усіх рангів у Київській Русі було понад 3 тисячі. Спочатку це сприяло зміщенню центральної влади, адже майже кожен з нових землевласників, стверджуючись у власній вотчині, як правило, спирався на авторитет великого князя. Але, цілком опанувавши підвладні землі, створивши свій апарат управління, дружину, місцева феодальна верхівка дедалі більше відчуває її потяг до економічної самостійності та політичної відокремленості земель.