- •Перелік питань для проведення модуля із предмету «Проблеми кримінально-правової кваліфікації»
- •Поняття кримінально-правової кваліфікації.
- •Ознаки кримінально-правової кваліфікації.
- •Вимоги до формули кваліфікації.
- •Види кримінально-правової кваліфікації.
- •Поняття кваліфікації злочинів.
- •Підвиди кваліфікації не -злочинів.
- •В яких випадках санкції статті кримінального закону використовуються у кримінально-правової кваліфікації.
- •Назвіть принципи кримінально-правової кваліфікації:
- •Розкрийте зміст принципу законності кримінально-правової кваліфікації:
- •З якого моменту можна кваліфікувати як закінчений триваючий злочин?
- •З якого моменту можна кваліфікувати як закінчений злочин, вчинений у співучасті?
- •Назвіть ознаки готування до злочину.
- •Які обставини беруться до уваги при визначенні моменту закінчення продовжуваного злочину?
- •В яких випадках досягнення змови на вчинення злочину кваліфікується як закінчений злочин. Наведіть приклад.
- •Кваліфікація закінченого злочину, який становить собою готування до іншого злочину.
- •Кваліфікація готування до злочину з альтернативним умислом.
- •Кваліфікація готування до злочину з неконкретизованим умислом.
- •Поняття замаху на злочин та його ознаки.
- •Злочини, при вчиненні яких замах неможливий.
- •Відмінність між дієвим каяттям і добровільною відмовою від вчинення злочину.
- •Види добровільної відмови.
- •Кваліфікація повністю невдалої добровільної відмови.
- •Кваліфікація частково невдалої добровільної відмови.
- •Випадки коли посягання співучасників кваліфікуються за різними статтями Особливої частини кримінального закону.
- •Поняття виду співучасника.
- •Ознаки виконавця злочину
- •Поняття та ознаки співвиконавця злочину.
- •Як кваліфікувати дії особи, яка залучила до вчинення злочину малолітнього.
- •Кваліфікація злочинів, вчинених в складі групи осіб.
- •Кваліфікація злочинів, вчинених в складі групи осіб, яка діє за попередньою змовою.
- •Кваліфікація злочинів, вчинених в складі організованої групи.
- •Кваліфікація дій керівника злочинної організації.
- •Кваліфікація дій організатора злочинної організації.
- •Кваліфікація дій рядових членів злочинної організації.
- •Ознаки причетності до злочину:
- •Простий (унітарний) злочин – це
- •Назвіть види ускладнених (складних) одиничних злочинів:
- •Назвіть загальні правила кваліфікації множинності злочинів:
- •Назвіть випадки, коли ідеальна сукупність злочинів неможлива.
- •Кримінально-правове значення повторності.
- •Чи слід окремо кваліфікувати (оцінювати) ті злочини, які становлять собою повторність? Відповідь аргументуйте.
- •Назвіть правила кваліфікації повторності злочинів.
- •Назвіть правила кваліфікації продовжуваного злочину:
Відмінність між дієвим каяттям і добровільною відмовою від вчинення злочину.
1.Можлива виключно на стадіях незакінченої злочинної діяльності 2. Може здійснюватись як у формі бездіяльності, так і у формі активних дій 3. Можлива тільки при вчиненні злочинів з прямим умислом 4. Є безумовною підставою звільнення від кримінальної відповідальності Діяльне каяття 1. Можливе на стадії як закінченого так і незакінченого злочину 2. Можливе виключно у формі активних дій 3. Можливе при будь-якій формі вини (умисній чи необережній) 4. У більшості випадків розглядається як обставина, що пом’якшує відповідальність
Види добровільної відмови.
-добровільну відмову поділяють на успішну та невдалу(повністю невдала та частково невдала)
Кваліфікація повністю невдалої добровільної відмови.
Як закінчений злочин.
Кваліфікація частково невдалої добровільної відмови.
-добровільну відмову поділяють на успішну та невдалу. Остання, у свою чергу, може бути повністю невдалою — коли, незважаючи на дії винного, наслідки, на заподіяння яких були спрямовані дії, настали у повному обсязі; та частково невдалою, коли заподіяна менша за розміром шкода чи шкода менш цінному об'єкту. Тобто, добровільна відмова щодо одного злочину поєднуються з вчиненням іншого закінченого злочину, який підлягає кримінально-правовій кваліфікації.
- Як закінчений злочин.
Ознаки співучасті у злочині:
До об’єктивних ознак співучасті у злочині відносяться:
1) участь у вчиненні злочину декількох субєктів злочину.
2) двома або більше суб’єктам виконується один і той же злочин.
3) злочин вчиняється спільно.
Суб’єктивні ознаки співучасті
1) кожен із співучасників усвідомлює суспільно небезпечний характер своєї дії або бездіяльності та дії або бездіяльності інших співучасників.
2) кожен із співучасників передбачає суспільно небезпечні наслідки спільного посягання.
3) кожен із співучасників бажає або свідомо припускає настання суспільно небезпечних наслідків спільного посягання.
Злочини, при вчиненні яких співучасть неможлива (випадки, коли вчинення злочину кількома особами не є співучастю).
1. Вчинення злочину лише однією деліктоздатною особою.
2. Спільне вчинення кількома особами необережного злочину.
3. Використання необережності іншої особи для вчинення злочину.
4. Відсутність сумісності посягання - зв’язку між діями осіб, які вчиняють злочин.
5. Відсутність двохстороннього суб’єктивного зв’язку між особами, з участю яких вчиняється злочин.
Загальні правила кваліфікації злочинів, вчинених у співучасті.
1) встановити, чи має місце співучасть;
2) визначити вид співучасті і встановити, кваліфікується вона з посиланням на ст.27 КК чи лише за нормою Особливої частини;
3) становити вид співучасника і при необхідності посилання при кваліфікації на ст.27 КК визначити частину цієї статті;
4) встановити форму співучасті та при необхідності посилання при кваліфікації на ст.28 КК визначити частину цієї статті;
5) з’ясувати, який злочин вчинено співучасниками і якою нормою Особливої частини він передбачений;
6) визначити, чи всі співучасники відповідають за однією і тією ж нормою Особливої частини, чи за різними і якщо так, то за якими саме.