9. Поняття кваліфікації злочинів.

кваліфікація злочинів - це встановлення і юридичне закріплення точної відповідності між ознаками вчиненого діяння і ознаками складу злочину, передбаченого кримінально-правовою нормою.

10. Підвиди кваліфікації не -злочинів.

З врахуванням підстав, відповідно до яких вчинення діянь, формально заборонених кримінальним законом, не визнається злочинами, можуть бути виділені такі види кваліфікації:

- кваліфікація суспільно небезпечних діянь неосудних;

- кваліфікація суспільно небезпечних діянь осіб, які не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність;

- кваліфікація діянь, вчинених при обставинах, що усувають їх злочинність.

Види кваліфікації не-злочинів також можуть бути піддані подальшій класифікації. Зокрема, кваліфікація діянь, вчинених при обставинах, що усувають їх злочинність, включає в себе кваліфікацію діянь, вчинених в стані необхідної оборони, кваліфікацію діянь, вчинених в стані крайньої необхідності і т.д.

11. Назвіть підстави кримінально-правової кваліфікації. - фактична і нормативна.

12. Фактична підстава кримінально-правової кваліфікації – це вчинене діяння, фактичні обставини, які підлягають правовій оцінці, співставляються з правовою нормою.

13. Нормативна підстава кримінально-правової кваліфікації - це кримінально-правова норма.

14. В яких випадках санкції статті кримінального закону використовуються у кримінально-правової кваліфікації.

1) в санкції вказані ознаки злочину;

2) вид покарання дозволяє визначити зміст ознак, названих у диспозиції статті;

3) порівняння розмірів та видів покарання дає можливість визначити чи потрібна кваліфікація скоєного за сукупністю;

4) коли санкція використовується при розмежуванні злочинів.

15. Поняття принципів кримінально-правової кваліфікації - це система науково обгрунтованих, стабільних, таких, що застосовуються свідомо найбільш загальних правил, на підставі яких здійснюється вибір кримінально-правової норми, яка передбачає скоєне діяння, доводиться необхідність застосування саме цієї норми і процесуально закріплюється висновок, що діяння охоплюється саме обраною нормою.

16. Назвіть принципи кримінально-правової кваліфікації:

1) законність;

2) офіційність;

3) об’єктивність;

4) точність;

5) індивідуальність;

6) повнота;

7) вирішення спірних питань на користь особи, дії якої кваліфікуються;

8) недопустимість подвійного інкримінування;

9) стабільність.

17. Розкрийте зміст принципу законності кримінально-правової кваліфікації:

• Кримінально-правова оцінка тотожних діянь повинна бути однаковою на всій території держави.

• Однакові діяння однойменних суб’єктів повинні отримувати однакову кримінально-правову кваліфікацію незалежно від їх майнового, соціального стану, політичних переконань тощо.

• Правильність кваліфікації повинна забезпечуватись діяльністю всіх органів, які її здійснюють незалежно від їх рівня.

• Аналогія у кваліфікації заборонена.

18. Розкрийте зміст принципу офіційності кримінально-правової кваліфікації:

• Вона здійснюється від імені держави уповноваженими на те суб’єктами.

• Кваліфікація, здійснена в неофіційному порядку, не тягне за собою правових наслідків.

19. Розкрийте зміст принципу індивідуальності кримінально-правової кваліфікації:

• Кожне діяння кваліфікується окремо

• Діяння кожного учасника кваліфікуються окремо

• Кваліфікація як діяльність носить індивідуальний характер.

20. Розкрийте зміст принципу недопустимості подвійного інкримінування кримінально-правової кваліфікації:

• Діяння, що отримало оцінку як адміністративне правопорушення не може визнаватись злочином або складовою лочину.

• Особі не може інкримінуватись злочин, який повністю охоплюється нормами з числа вже інкримінованих особі.

21. Розкрийте зміст принципу повноти кримінально-правової кваліфікації:

• Кримінально-правову оцінку повинні отримати всі діяння і всі обставини, які мають кримінально-правове значення.

• При кваліфікації використовуються всі належні докази.

22. Як кваліфікувати дії співучасника, за умови що одна особа виконує декілька функцій, характерних для різних видів співучасників?

• з посиланням в формулі на всі частини ст. 27, які передбачають діяльність відповідних співучасників , а також на норму ОЧ.

23. Кваліфікація злочину за наявності декількох кваліфікуючих ознак, які передбачені різними частинами статті Особливої частини КК України.

24. У яких джерелах нормативно закріплений принципу недопустимості подвійного інкримінування кримінально-правової кваліфікації?

"ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення"

- (ч.1 ст.61 Конституції України)

- ч.3 ст.2 ККУ

- Протокол №7 до Конвенції прозахист прав людини

25. Які з принципів кримінально-правової кваліфікації закріплені нормативно?

• Принцип недопустимості подвійного інкримінування

• принципу індивідуальності кримінально-правової кваліфікації

• Принцип повноти кримінально-правової кваліфікації

26. Поняття закінченого злочину злочин визнається закінченим, якщо у фактично скоєному є всі ознаки посягання, передбачені кримінально-правовою нормою.

27. Значення кваліфікації злочину як закінченого:

• У її ході враховуються всі обов’язкові ознаки складу злочину

• Кваліфікацією охоплена вся попередня діяльність, пов’язана з готуванням

• Разом з тим якщо у ході попередньої злочинної діяльності виконується посягання, що містить ознаки самостійних злочинів, то вони підлягають окремій кваліфікації.

28. З якого моменту можна кваліфікувати як закінчений злочин з матеріальним складом?

 з моменту настання наслідків

29. З якого моменту можна кваліфікувати як закінчений злочин з формальним складом?

з моменту повного виконання діяння, зазначеного в диспозиції статті ОЧ

30. З якого моменту можна кваліфікувати як закінчений продовжуваний злочин?

При кваліфікації продовжуваного злочину, який складається з кількох проступків, потрібно виділяти дві ситуації.

1. Перша має місце тоді, коли закон пов'язує кримінальну відповідальність з вчиненням кількох дій, тобто, коли має місце формальний склад злочину. Такий злочин кваліфікується як закінчений тоді, коли виконана остання з дій, достатніх для визнання посягання злочином - друга при повторності (неодноразовості), третя - при систематичності. Наприклад, неодноразове погане поводження з військовополоненими (ст.434 КК) - складається з кількох посягань, кожне з яких не дає підставу вважати такі дії злочином, вважається закінченим з моменту вчинення принаймні другої дії; систематичне заняття проституцією (ч.1 ст.303 КК) кваліфікується як закінчений злочин, коли воно вчинене втретє. Наступні ж факти вчинення відповідних дій (четвертий, п'ятий і т.д.) не впливають на кваліфікацію, тобто момент закінчення злочину не пов'язується з їх вчиненням.

2. Друга з таких ситуацій полягає у вчиненні посягань з матеріальним складом. Такого роду продовжуваний злочин є закінченим тоді, коли розмір шкоди стає достатнім для визнання посягання, що складається з кількох деліктів злочином. Щодо крадіжки державного або колективного майна тоді, коли вартість викраденого перевищує три неоподатковуваних мінімуми доходів громадян. Отже, викрадення, що складається з десяти епізодів, у кожному з яких винний викрадає державне майно вартістю по десять гривень, кваліфікується як закінчений злочин тоді, коли виконаний шостий епізод.