
- •Перелік питань для проведення модуля із предмету «Проблеми кримінально-правової кваліфікації»
- •Поняття кримінально-правової кваліфікації.
- •Ознаки кримінально-правової кваліфікації.
- •Вимоги до формули кваліфікації.
- •Види кримінально-правової кваліфікації.
- •Поняття кваліфікації злочинів.
- •Підвиди кваліфікації не -злочинів.
- •В яких випадках санкції статті кримінального закону використовуються у кримінально-правової кваліфікації.
- •Назвіть принципи кримінально-правової кваліфікації:
- •Розкрийте зміст принципу законності кримінально-правової кваліфікації:
- •З якого моменту можна кваліфікувати як закінчений триваючий злочин?
- •З якого моменту можна кваліфікувати як закінчений злочин, вчинений у співучасті?
- •Назвіть ознаки готування до злочину.
- •Які обставини беруться до уваги при визначенні моменту закінчення продовжуваного злочину?
- •В яких випадках досягнення змови на вчинення злочину кваліфікується як закінчений злочин. Наведіть приклад.
- •Кваліфікація закінченого злочину, який становить собою готування до іншого злочину.
- •Кваліфікація готування до злочину з альтернативним умислом.
- •Кваліфікація готування до злочину з неконкретизованим умислом.
- •Поняття замаху на злочин та його ознаки.
- •Злочини, при вчиненні яких замах неможливий.
- •Відмінність між дієвим каяттям і добровільною відмовою від вчинення злочину.
- •Види добровільної відмови.
- •Кваліфікація повністю невдалої добровільної відмови.
- •Кваліфікація частково невдалої добровільної відмови.
- •Випадки коли посягання співучасників кваліфікуються за різними статтями Особливої частини кримінального закону.
- •Поняття виду співучасника.
- •Ознаки виконавця злочину
- •Поняття та ознаки співвиконавця злочину.
- •Як кваліфікувати дії особи, яка залучила до вчинення злочину малолітнього.
- •Кваліфікація злочинів, вчинених в складі групи осіб.
- •Кваліфікація злочинів, вчинених в складі групи осіб, яка діє за попередньою змовою.
- •Кваліфікація злочинів, вчинених в складі організованої групи.
- •Кваліфікація дій керівника злочинної організації.
- •Кваліфікація дій організатора злочинної організації.
- •Кваліфікація дій рядових членів злочинної організації.
- •Ознаки причетності до злочину:
- •Простий (унітарний) злочин – це
- •Назвіть види ускладнених (складних) одиничних злочинів:
- •Назвіть загальні правила кваліфікації множинності злочинів:
- •Назвіть випадки, коли ідеальна сукупність злочинів неможлива.
- •Кримінально-правове значення повторності.
- •Чи слід окремо кваліфікувати (оцінювати) ті злочини, які становлять собою повторність? Відповідь аргументуйте.
- •Назвіть правила кваліфікації повторності злочинів.
- •Назвіть правила кваліфікації продовжуваного злочину:
Простий (унітарний) злочин – це
Назвіть види ускладнених (складних) одиничних злочинів:
1) злочини з двома чи більше обов’язковими діяннями;
2) злочини з кількома альтернативними діяннями;
3) злочини з кількома обов’язковими наслідками;.
4) злочини, з кількома альтернативними наслідками;
5) злочини з кількома альтернативними чи обов’язковими іншими ознаками складу;
6) триваючі злочини;
7) продовжувані злочини;
8) злочини, об’єктивна сторона яких містить в собі вчинення іншого правопорушення (дисциплінарного чи адміністративного проступку);
9) складені злочини.
Назвіть загальні правила кваліфікації множинності злочинів:
1) кваліфікація кожного із одиничних злочинів, які входять у множинність чи встановлення того, яка кваліфікація була дана цьому злочину раніше та чи зберігає вона юридичну силу;
2) визначення того, має місце вчинення ускладненого одиничного злочину чи множинності злочинів;
3) встановлення виду множинності злочинів;
4) остаточна кваліфікація вчиненого з врахуванням виду множинності – за однією чи кількома статтями КК.
Назвіть випадки, коли ідеальна сукупність злочинів неможлива.
1) діянням заподіяні наслідки, які вказують на порушення підпорядкованих між собою об’єктів
2) діянням заподіяно кілька однакових наслідків відносяться до одного того ж об’єкта.
3) діянням заподіяні наслідки, які полягають у порушенні кількох тотожних об’єктів, причому, шкода заподіяна одному і тому ж потерпілому.
4) якщо злочин вчиняється лише шляхом активної поведінки - дії, а інший може вчинятися тільки шляхом бездіяльності, або ж навпаки - має місце бездіяльність, а інший злочини вчиняється тільки шляхом дії;
5) в зв’язку з особливостями суб’єктивної ставлення до вчиненого діяння.
6) вчиненим діянням виконуються злочини, які є обов’язковою (конститутивною) ознакою посягання, передбаченого однією статтею Особливої частини.
7) якщо вчинене діяння передбачене кількома кримінально-правовими нормами, які містять різні види складу одного і того ж злочину.
8) якщо вчинене діяння є попередньою стадією вчинення того самого злочину.
9) якщо вчинене діяння становить собою складову злочину, виконаного в співучасті і не передбачене як самостійне кримінально каране діяння.
Ідеальна сукупність злочинів – це - два або більше злочинів вчиняються одним і тим же діянням. Причому,одне діяння вчиняється в один і той жде час, в одному і тому ж місці.
Реальна сукупність злочинів – це коли особа вчиняє два чи більше злочини двома чи більше діяннями
Кримінально-правове значення повторності.
1) загальне - повторність виступає як обставина, що обтяжує покарання (п.1 ч.1 ст.67 КК). Таке значення повторність має у випадках, коли вона не виступає як ознака складу злочину, тобто у випадках, які зараз не розглядаються;
2) необхідне - повторення діяння є обов’язковою ознакою простого (основного) складу злочину. При цьому перше діяння, тотожне з наступними, не визнається злочином. Необхідна повторність перетворює адміністративний, дисциплінарний або інший проступок у злочин.
Ряд тотожних проступків складають лише один злочин, тому при цьому відсутня множинність злочинів.
3) кваліфікуюче, коли повторності надане значення ознаки складу злочину, а її наявність впливає на кваліфікацію скоєного. Така повторність за чинним законодавством відіграє значення кваліфікуючої ознаки складу злочину. Її утворює вчинення двох чи більше тотожних (тобто, передбачених однією і тією ж статтею Особливої частини КК) злочинів, а у ряді випадків і однорідних злочинів. При цьому й перше діяння визнається злочином, при наявності ж повторності має місце множинність злочинів. Саме кваліфікуюче значення повторності злочинів й буде розглядатися далі.