1. Статут внутрішньої служби ЗС України.

2. Дисциплінарний статут.

3. Статут гарнізонної та вартової та вартової служби ЗСУ.

4. Стройовий статут.

Ми з вами розглянемо перши три.

а) Статут внутрішньої служби ЗС України.

Він визначає загальні права та обов’язки військовослужбовців ЗС України і їх взаємовідносини, обов’язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах.

Поняття внутрішня служба - це система заходів що вживаються для організації повсякденного життя і діяльності військової частини, підрозділів та військовослужбовців згідно з цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами.

Внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та логічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров’я військовослужбовців та виконання інших завдань.

Вимоги цього статуту зобов’язані знати і сумлінно виконувати кожен військовослужбовець.

Дамо його стислий зміст.

У розділі 1 “Обов’язки, права та відповідальність військовослужбовців” визначено:

1. Загальні обов’язки військовослужбовців ( ми їх розглянемо пізніше у другому питанні лекції).

2. Права військовослужбовців. Підкреслено, що “в/службовці перебувають під захистом держави і мають усю повноту прав і свобод, закріплених Конституцією України” ( ми ці питання розглядали на попередньому занятті).

3. Відповідальність в/службовців. Підкреслимо, що “в/службовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.” Ми будемо на наступному занятті розглядати всі ці види юридичної відповідальності.

4. Порядок віддання й виконання наказів тощо.

У розділі 2 “Загальні обов’язки командирів начальників.”

Ми будемо розглядати у другому питанні.

У розділі 3 “Обов’язки посадових осіб, рядових і матросів. Командир полку”, надані обов’язки командиру полку і нижче (кораблів 1,2,3,4 рангів) в мирний і воєнний час начальника штабу, заступників командиру полку і нижче, начальників служб, юрисконсульта полку.

У розділі 4 “ Розміщення військовослужбовців” визначено:

1. Де і як розміщуються військовослужбовці ( в казармах - строкова служба, у гуртожитках – за контрактом, на кораблях – м-см, старшини).

2. Норми площі для розміщення (2,5-4 м2 на кожного) тощо.

3. Утримання приміщень, їх опалювання, освітлення, провітрювання.

4. Пожежна безпека.

У розділі 5 “ Розподіл часу і повсякденний порядок” визначено:

1. Підйом і вечірня перевірка.

2. Сніданок, обід і вечеря.

3. Навчальні заняття.

4. Звільнення з військової частини

5. Відрядження, відвідування військовослужбовців, прийом молодого поповнення.

У розділі 6 “ Збереження і зміцнення здоров’я військовослужбовців” визначені вимоги для створення умов служби і побуту військовослужбовців щодо укріплення здоров’я, лікувально-профілактичні заходи.

У розділі 7 “ Добовий наряд” визначено, що добовий наряд призначається для підтримання внутрішнього порядку, охорони о/с, озброєння, боєприпасів, техніки, майна частини тощо. Вказано порядок призначення нарядів, підготовка наряду його розвід, обов’язки військовослужбовців добового наряду (від чергового по частині до днювального включно).

У розділі 8 “Підйом за бойовою тривогою і збір” підкреслено, що підйом військової частини за бойовою тривогою здійснюється командувачами, командирами (начальниками), яким міністром оборони надано це право.

Підйом за бойовою тривогою проводиться з метою підготовки до виконання бойових завдань і здійснюється згідно з планом, що розробляється командиром в/ч і затверджується старшим командиром.

У розділі 9 “Бойове чергування” визначено, що бойове чергування – це виконання бойового завдання і здійснюється черговими силами і засобами, призначеними від військових частин. У ВМС України бойове чергування є найвищою формою підтримання бойової готовності сил у мирний час.

Бойове чергування організується командиром в/ч, який відповідає за виконання завдань черговими силами і засобами.

У розділі 10“ Внутрішня служба в парках” визначено організація служби в парках, їх обладнання обслуговування техніки та несення служби в парках добовим нарядом.

У розділі 11 “Особливості внутрішньої служби під час розташування військ на полігонах (у таборах)” визначено порядок виходу військ на полігон (у табір), внутрішня служба у в/ч під час перебування на полігоні, розпорядок дня тощо.

У розділі 12“ Особливості внутрішньої служби під час перевезення військ” визначено порядок і правила перевезення в/ч, підрозділів залізничним, морським і повітряним транспортом, обов’язки начальника військового ешелону (команди) і його заступників, а також командирів рот, старшого вагона (корабельного приміщення), чергового військового ешелону, роти, днювальних вагона (корабельного приміщення), салону літального апарата.

Крім 12 розділів в статути є 19 додатків, які доповнюють і пояснюють положення статуту.

б) Дисциплінарний статут збройних сил України.

Він визначає сутність військової дисципліни, обов’язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.

Усі військовослужбовці ЗС України повинні неухильно керуватися вимогами цього статуту незалежно від своїх в/звань, службового становища та заслуг.

Статут має 5 розділів і 4 додатки.

У розділі 1 “ Загальні положення” визначено, що військова дисципліна – це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.(ст.1).

Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов’язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі (ст.2).

Військова дисципліна досягається шляхом:

• виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців;

• особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, вимог статутів;

• формування правової Культури військовослужбовців;

• умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і начальників до підлеглих з дотриманням прав і свобод, постійної турботи про них;

• зразкового виконання командирами військового обов’язку, їх справедливого ставлення до підлеглих;

• підтримання у підрозділах, закладах та установах необхідних матеріально-побутових умов, статутного порядку;

- своєчасного і повного постачання військовослужбовців встановленими видами забезпечення;

- чіткої організації і повного залучення особового складу до бойового навчання.(ст.3).

Статті 1,2,3 дисциплінарного статуту треба знати на семінарському занятті досконало.

За стан дисципліни відповідає командир.

У розділі 2 “Заохочення” визначено, що заохочення є важливим засобом виховання військовослужбовців і зміцнення військової дисципліни, надано перелік заохочень, які застосовуються до рядових (матросів), сержантів (старшин); права командирів (начальників) щодо застосування заохочень до підлеглих від рядового до офіцерів та генералів(адміралів); порядок застосування заохочень.

У розділі 3 “Стягнення за порушення військової дисципліни” визначено, що у разі порушення військовослужбовцем військової дисципліни, або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов’язки служби, а за необхідності – накласти дисциплінарне стягнення.

Надається перелік стягнень, які можуть накладатися на рядових, сержантів (від зауваження до позбавлення військового звання); права командирів (начальників) накладати дисциплінарні стягнення на всі категорії військовослужбовців (від рядового до генерала); порядок накладання і виконання дисциплінарних стягнень.

У розділі 4 “Облік заохочень та дисциплінарних стягнень” визначено, що облік ведеться в усіх підрозділах ( від роти і вище) та військових частинах. Усі заохочення та стягнення заносяться у тижневий строк до службової картки військовослужбовця.

Командири різних ступенів зобов’язані періодично переглядати службові картки військовослужбовців з метою перевірки правильності застосованих заохочень та накладених стягнень.

Кожний військовослужбовець один раз на рік чи при переведенні на нове місце служби повинен ознайомитись із своєю службовою карткою й розписатися про це. При переведені картка пересилається до нового місця служби.

У розділі 5 “Про пропозиції, заяви та скарги” визначено, що усі військовослужбовці мають право направляти письмові звернення або особисто звертатися до посадових осіб, органів військового управління, органів, які проводять попереднє (досудове) слідство у разі:

• незаконних рішень, дій щодо них командирів;

• незаконного покладання на них обов’язків або незаконного притягнення до відповідальності.

З інших питань службової діяльності скарга подається безпосередньому командиру тієї особи, чиї дії оскаржуються, а якщо ті, хто подають скаргу, не знають, з чиєї вини порушені їх права, скарга подається у порядку підпорядкованості.

Командир, який допустив несправедливість або незаконні дії щодо підлеглих за подання пропозиції, заяви чи скарги, несе відповідальність згідно із законами України.

Усі пропозиції, заяви та скарги фіксуються обов’язково в день їх надходження в журналі реєстрації, який ведеться у кожній частині.

У статуті крім 5 розділів є 4 додатка, які доповнюють і пояснюють деякі положення статуту.

в) Статут гарнізонної та вартової служби ЗС України. Статут визначає організацію і порядок несення гарнізонної та вартової служб, права і обов’язки посадових осіб гарнізону та військовослужбовців, які залучаються для несення цих служб.

Розглянемо спочатку деякі загальні положення.

Військові частини ЗС України, розташовані постійно чи тимчасово в населеному пункті (пунктах) або поза ним (ними), становлять гарнізон. У кожному гарнізоні організується гарнізонна і вартова служба.

Гарнізонна служба забезпечує додержання високої військової дисципліни особовим складом гарнізону, необхідні умови для повсякденного життя, проведення гарнізонних заходів за їх участю. А вартова служба забезпечує надійну охорону та оборону важливих військових об’єктів, бойових прапорів, тощо. Межі гарнізону та зони відповідальності визначаються наказом командувача Оперативного Командування, а в місті Києві – наказом МО України.

Керівництво гарнізонною службою та службою гарнізонних варт у межах гарнізону здійснює начальник гарнізону, а в межах ОК – командувач військ ОК, який відповідає за її стан.

Відповідальність за стан гарнізонної та вартової служб у підпорядкованих військах (силах) покладається також на всіх прямих начальників.

Забезпечення в/дисципліни та порядку військовослужбовцями у громадських місцях, організація служби гарнізонних варт і патрулювання покладається на військову комендатуру гарнізону(чи нештатну комендатуру).

До гарнізонної та вартової служби залучаються військові частини ЗС України, що входять до складу гарнізону. Черговість несення служби визначає начальник гарнізону.

Розглянемо стислий зміст статуту.

Статут має 9 розділів і 18 додатків.

У розділі 1 “Посадові особи гарнізону та їх обов’язки” визначено, що у кожному гарнізоні призначається начальник гарнізону. У гарнізонах, де розташовані частини ВМС України, наказом командувача ВМС України призначається старший морський начальник.

І далі викладені обов’язки: начальника гарнізону; заступників начальника гарнізону з виховної роботи, з тилу, з правової роботи; начальників зв’язку, Квартирно Експлуатаційна частина, медичної служби, військової інспекції безпеки дорожнього руху, ветеринарної медичної, служби радіаційного хімічного бактеріологічного захисту, пожежної безпеки, військового коменданта гарнізону і його заступника чи помічника), та інших посадових осіб.

У розділі 2 “ Чергування в гарнізоні” визначено, що гарнізонний наряд призначається для охорони та оборони гарнізонних об’єктів, для підтримання в/дисципліни і громадського порядку серед військовослужбовців на вулицях і в інших громадських місцях гарнізону, а також для контролю за додержанням Правил дорожнього руху водіями транспортних засобів військових частин та для виконання інших завдань гарнізонної служби. У складі гарнізонного наряду передбачається: черговий варт, його помічник, черговий підрозділ, гарнізонні варти, гарнізонні патрулі, інспектори і патрульні контрольних постів військової інспекції безпеки дорожнього руху. Надані обов’язки чергового варти і його помічника; задачі патрулювання в гарнізоні та обов’язки патрульних, а також чергового підрозділу гарнізону. У гарнізонах, де розташовані частини ВМС України, наказом командувача ВМС України призначається старший морський начальник.

У розділі 3 “ Гарнізонні заходи з участю військ” визначено порядок проведення і участі в параді військ, почесних вартах ( для віддання військових почестей): зустрічі осіб, до бойового прапора, зустріч (проводи) представників іноземних держав, під час поховання тощо); віддання військових почестей під час поховання, покладання вінків до пам’ятників і могил воїнів; залучення військ для боротьби з пожежами, стихійним лихом.

У розділах 4 і 5 “ Наряд і підготовка варт” визначено, що несення вартової служби є виконанням бойового завдання. Для її несення споряджаються варти (це озброєний підрозділ, який виконує бойові завдання з метою охорони та оборони військових об’єктів, бойових прапорів. Для безпосередньої охорони та оборони об’єктів із складу варти виставляються часові.

Часовим називається озброєний вартовий, який виконує бойове завдання щодо охорони та оборони дорученого йому поста.

Постом називається все доручене для охорони та оборони часовому, а також місце або ділянка місцевості, на якій він виконує свої обов’язки.

Далі розглянуто шляхи організації охорони об’єктів, озброєння варт та пароль.

Пароль – це таємне слово, яке служить для начальника варти засобом для переконання, що варта, яка прибула для зміни, справді призначена з цією метою.

Пароль добирається за назвою якогось міста та призначається на кожний день: для гарнізонних варт – комендантом гарнізону, для внутрішніх варт – начальником штабу частини. Для кожної варти добирається окремий пароль.

Записки з новими й старими паролями вручаються черговому варт (в/ч), який заступає на чергування, військовим комендантом гарнізону (нш в/ч) у призначений час перед розводом варт.

Далі у розділі визначено наряд варт і підготовка варт. Підкреслюється, що заборонено призначати до варт військовослужбовців, які не склали військової присяги, вчинили правопорушення, хворих та інших, які в цей час за своїм морально-психологічним станом не можуть нести вартову службу, а також тих, хто має відбувати дисциплінарне стягнення.

У розділі 6 “ Несення вартової служби” визначено: порядок проведення розводу варти (це перевірка готовності варт до несення служби і перехід їх у підпорядкування щойно призначених чергових та їх помічників), зміни варт, зміна часових на постах ( зміна часових проводиться через 2 години. За температурою –20град.С і нижче, а також +30 град. С і вище зміна часових проводиться через годину; допуск до вартового приміщення та до об’єкта; перевірка варт; дії варти у разі нападу на об’єкти, які охороняються, під час стихійного лиха та пожежі; застосування фізичної сили та зброї особовим складом варти.

У розділі 7 “ Права та обов’язки осіб варти” визначено обов’язки начальника варти, помічника начальника варти, розвідного, часового, вивідного, водія транспортного засобу.

У розділі 8 “Використання для охорони об’єктів технічних засобів охорони” визначено: особливі обов’язки посадових осіб варти з охорони об’єктів, обладнаний техн. засобами охорони, особливі обов’язки оператора техн. засобів охорони.

У розділі 9” Особливості організації і несення вартової служби в окремо розташованих підрозділах та під час перевезення військ і вантажів” визначено порядок охорони патрульною службою; охорона вартами озброєння в техніки під час перевезення військ; охорона вартами військових вантажів під час перевезення.

Крім 9 розділів у статуті є 18 додатків, які доповнюють, пояснюють положення статуту.

г) Стройовий статут ЗС України.

Визначає стройові прийоми і рухи без зброї та із зброєю; порядок виконання військового вітання, проведення стройового огляду; обов’язки військовослужбовців перед шикуванням і в строю; місце бойового Прапору в/ч у строю, порядок його внесення і винесення, тощо.

Головне при вивченні стройового статуту – практичне відпрацювання питань на стройовому майданчику (плацу).