118. Типи переміщень працівників.

Важливим процесом руху кадрів у організації є переміщення. В управлiнськiй практицi великих компанiй зустрi­чаються, як правило, три типи перемiщень керiвникiв:

1. пiдвищен­ня (або пониження) посади з розширенням (або звуженням) кола обов’язкiв, збiльшенням (зменшенням) прав та рiвня дiяльностi;

2. пiдвищення рiвня квалiфiкацiї, яке супроводжується виконанням складніших завдань і не пов’язане з пiдвищенням посади, але пов’язане зі зростанням заробiтної плати;

3. змiна кола завдань i обов’язкiв без пiдвищення квалiфiкацiї, посади й заробiтної плати (ротацiя).

Рух робітників у межах ділянки лише умовно можна віднести до ротації, тому що найчастіше він є одним з напрямів удосконалювання організації праці та має на меті дозавантаження робітників, забезпечення безперебійного функціонування групи робочих місць через кооперацію праці на базі взаємодопомоги.

119. Абсентеїзм, його причини, наслідки та методи регулювання.

АБСЕНТЕЇЗМ (від лат. absentia — відсутність) — кіль­кість самовільних невиходів пра­цівників на роботу без поважних причин. З метою боротьби з А. уводять гнучкий графік роботи, збільшують тривалість щорічних відпусток, установлюють додат­кові персональні вихідні дні, роз­робляють спеціальні програми, що заохочують присутність на роботі.

ПОКАЗНИК (коефіцієнт) АБ­СЕНТЕЇЗМУ (А) — відношення робочого часу, пропущеного пра­цівниками протягом періоду (року) , до загального балансу ро­бочого часу організації за період. У даному показнику враховую­ться всі пропуски робочого часу — через хворобу, але без відвіду­вання лікаря, відгули за свій ра­хунок, прогули, крім відпусток і змушених відгулів з ініціативи адміністрації. Стандартні фор­мули для розрахунку П.а. (А) нас­тупні:

А=Dп/N D чи А=Рп/Р

де: Dп — число робочих днів, загублених за визначений період через відсутність на роботі;

D — число робочих днів;

N — середнє число працівни­ків;

Рп — загальне число пропуще­них годин;

Р — загальне число робочих годин за графіком.

П.а. показує, який відсоток продуктивного часу губиться протягом періоду через відсут­ність працівників на робочому мі­сці. Для зниження абсентеїзму необхідний детальний аналіз при­чин неявки працівників і підраху­нок окремих П.а. по основних причинах — хворобам, прогулам і т.д.

120. Підстави для припинення трудової угоди.

За Українським трудовим законодавством пiдставами для звiльнення працiвника (припинення трудової угоди) можуть бути:

• згода сторiн;

• закiнчення термiну дiї угоди, крiм випадкiв, коли трудовi вiдносини продовжуються й жодна зі сторiн не вимагає їхнього припинення;

• призив на вiйськову службу;

• розiрвання трудової угоди з iнiцiативи працiвника;

• розiрвання трудового договору з iнiцiативи адмiнiстрацiї у випадках, коли:

• особа працiвника та його дiяльнiсть не вiдповiдають посадi, яку вiн обіймає; недостатня можливiсть компенсувати недолiки, наприклад, неготовнiсть до роботи або навчання; напруженiсть у взаєминах тощо;

• вiдбулися змiни в умовах виробництва (змiна вимог до квалiфiкацiї працiвникiв за швидких змiн у технiцi та технологiї; змiна структури — лiквiдацiя посад за концентрацiї виробництва, тимчасова бездiяльнiсть тощо; змiни в ринковому середовищi, у соцiальному оточеннi, у принципах пiдприємництва);

Розiрвання угоди з iнiцiативи роботодавця допускається в таких випадках:

• лiквiдацiя пiдприємства, органiзацiї, скорочення чисельностi або штату працiвникiв;

• виявлено невiдповiдність працiвника посадi або роботi, яку вiн виконує, унаслiдок недостатньої квалiфiкацiї або стану здоров’я;

• систематичне невиконання працiвником без поважних причин обов’язкiв, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрiшнього трудового розпорядку;

• прогул, зокрема вiдсутнiсть на роботi бiльше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин;

• нез’явлення на роботу протягом бiльше чотирьох мiсяцiв пiдряд унаслiдок тимчасової непрацездатностi, не враховуючи вiд­пустки у зв’язку з вагiтністю та родами, якщо iншого не передбачено законом;

• поновлення на роботi працiвника, який ранiше виконував цю роботу;

• поява на роботi в нетверезому станi, у станi наркотичного або токсичного сп’янiння;

• учинення за мiсцем роботи розкрадання (зокрема дрiбного) майна власника, установленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенцiї якого входить нак­ладання адмiнiстративного стягнення або застосування заходiв гро­мадського впливу;

• додатковi пiдстави, якi застосовуються за певних умов (однократне грубе порушення трудових обов’язкiв працiвником; виннi дiї працiвника, який безпосередньо обслуговує грошовi або товарнi цiнностi, якщо цi дiї дають пiдстави для втрати довiри до нього власника або вповноваженого ним органу; учинення працiвником, який виконує виховнi функцiї, аморального проступку, не сумiсного з продовженням даної роботи.