4 Розрахунок і конструювання центрально-стиснутої колони к1
Низ колони має відмітку H1 = -0,3 м; верх настилу H = 6,6 м. Будівельна висота перекриття:
hбуд = hБ2 + tн [см]. (4.1)
hбуд = 163,8 + 10 = 173,6 (см).
Геометрична довжина колони:
l = Н - hбуд - Н1 [см]. (4.2)
l = 660 – 173,6 - (-30) = 516,4 (см).
Розрахункова довжина:
lef,x = lef,y = 0,7516,4= 361,48 (cм).
Навантаження на колону:
N = 2RБ2 [кН]. (4.3)
N = 2870,32 = 1740,64 (кН).
4.1 Підбір перерізу наскрізної колони
Сталь С235 , Ry = 230 МПа (фасон, t =2…20 мм; лист, t = 2…20 мм); с = 1.
Задаємось = 0,6…0,8. Приймаємо = 0,8. Визначаємо необхідну площу з умови стійкості:
[см2]. (4.1.1)
(см2).
Із сортаменту приймаємо 2 двотаври №33, А = 2А1 = 253,8 = 107,6 см2;
іх = 13,5 см; іу = і1 =2,79 см; Іу1 =419 см4.
Виконуємо перевірку стійкості відносно матеріальної осі “х”:
(4.1.2)
. (4.1.3)
Умова стійкості колони виконується, підбираємо ширину перерізу:
[см]. (4.1.4)
(см),
де m= 1,2; для двотаврів х = 0,41, у = 0,52, h = 33 см для двотавра №33.
Приймаємо b = 320 мм.
Зазор між полицями двотаврів b1 = b - bf = 320 –140 = 180 - достатній для можливості фарбування колони всередині, тут bf – ширина полиці двотавра.
Рисунок 4.1.1 – Розрахункова схема колони
Призначаємо гнучкість гілки колони 1=30, але не більше 0,6 λх=0,626,78=16,1, тобто λ1 = 40. Відстань між планками у світу:
ld = λ1i1 [cм]. (4.1.5)
ld = 16,1·2,79 = 44,9 (cм).
Приймаємо ld = 45 см.
Геометричні характеристики відносно вільної осі “у”:
[см4]. (4.1.6)
(см4);
[cм]. (4.1.7)
(cм);
; (4.1.8)
Приведена гнучкість:
. (4.1.9)
Оскільки , то виконуємо перевірку стійкості за формулою (4.1.3), =0,941:
Стійкість відносно вільної осі забезпечена.
Рисунок 4.1.2 – Ескіз перерізу наскрізної колони
Розрахунок безрозкісної системи грат (планок)
Розміри планок решітки приймаємо конструктивно:
d = (0,5…0,7)b = 0,6b = 0,632 = 19,2 cм. Отже, d = 200 мм, t =10 мм.
Умовна поперечна сила в решітці:
[кН]. (4.2.1)
(кН), тут = 1.
Зусилля, які діють у швах прикріплення планок до віток колони:
[кН]. (4.2.2)
(кН).
де ld1 = ld+d = 45+20 = 65 cм, c = b для двотаврів.
[кНсм]. (4.2.3)
(кНсм).
Приймаємо напівавтоматичне зварювання, f = 0,9 ; z =1,05 [1];
kf,min= 5 мм; kf,mах = 1,2t = 1,210 = 12 мм (t - товщина планки, t = 10 мм).
Rf = 180 МПа [1]; Rωz = 0,45 Run = 0,45360 = 162 МПа, де Run = 360 МПа.
Оскільки, βf Rωf = 0,9180 = 162 < βzRωz = 1,05162 = 171, то розрахунковий переріз проходить по металу шва (1-1). Геометричні характеристики перерізу шва при kf = kf, min = 5 мм:
Аf = βf kf (d-1) [cм2]. (4.2.4)
Аf = 0,90,5(20-1) = 8,6 (cм2);
[cм3]. (4.2.5)
(cм3).
Напруження у шві:
(4.2.6)
.
Умова міцності виконується, остаточно приймаємо kf = 5 мм.
4.3 Розрахунок та конструювання оголовка колони
Приймаємо: товщину центрувальної планки t1 = 14…16 мм, t1 =16 мм; товщину плити оголовка t2 = 20 мм. Тиск від балок передається на довжині:
lloc = b1+2(t1+t2) [см]. (4.3.1)
lloc = 18+2(1,6+2)=25,2 (см).
Товщина діафрагми дорівнює:
[см]. (4.3.2)
(см),
де .
Приймаємо tд = 20 мм.
Обираємо прикріплення діафрагми до стінок двотаврів швами kf = 6 мм і напівавтоматичне зварювання; розрахунковий переріз проходить по металу шва. Висота діафрагми:
[см]. (4.3.3)
(см).
Перевіряємо умову:
hд < 85βf kf. (4.3.4)
45,8 см < 850,9 0,6=45,9 см.
Приймаємо hд = 458 мм (конструктивно hд = 300…500 мм).
Рисунок 4.3.1 – Схема вузла зєднання колони з балкою Б2
4.4 Розрахунок та конструювання бази колони
Приймаємо до розрахунку бетон B7,5, тоді Rb = 0,45 кН/см2.
Розрахунковий опір бетону фундаменту місцевому тиску (зминанню):
Rb,loc = 1,2 Rb . (4.4.1)
Rb,loc = 1,20,45 = 0,54 .
Ширина опорної плити (конструктивно):
В = h+2tmp+2c [мм]. (4.4.2)
В = 330+210+280=510 (мм),
тут h =330 мм (двотавр №33), tтр =10 мм; с = 80…120 мм, прийнято с = 80 мм.
Площа опорної плити:
[cм2]. (4.4.3)
(cм2).
Довжина опорної плити:
[мм]. (4.4.4)
(мм).
З умови розміщення гілок:
Lmin = b+bf+220 [мм]. (4.4.5)
Lmin = 320+140+220=500 (мм).
За розрахунком вийшло, що довжина плити набагато більша за Lmin, що недоцільно. Тому збільшуємо клас бетону B10, тоді Rb = 0,6 кН/см2. Розрахунковий опір бетону фундаменту місцевому тиску за формулою (4.4.1):
Rb,loc = 1,20,6 = 0,72 .
Довжина опорної плити:
[мм]. (4.4.6)
Отже, приймаємо L=500 мм, B L=5150=2550 cм2.
Реактивний тиск фундаменту приймаємо в якості навантаження на опорну плиту:
. (4.4.7)
Визначаємо згинальні моменти на ділянках 1, 2, 3 (див. рисунок 4.4.1).
Рисунок 4.4.1 – Ескіз бази колони
Відношення більшої сторони до меншої 33/32=1,03, = 0,051.
[кНсм]. (4.4.8)
(кНсм).
тут b – менша сторона ділянки 1.
Відношення сторін ділянки 2:
.
[кНсм]. (4.4.9)
(кНсм).
Консольний звіс:
[кНсм]. (4.4.10)
(кНсм).
(кНсм).
Товщина опорної плити:
[см]. (4.4.11)
(см),
тут Ry = 22 кН/см2 , лист, t = 20,1…40 мм.
Приймаємо tp = 32 мм (конструктивно tp = 20…40 мм). Висота траверси при
kf = 7 мм (конструктивні межі: kf,min = 5 мм , kf,max = 1,2t =1,210=12 мм):
[см]. (4.4.12)
(см).
Приймаємо hтр = 400 мм конструктивно.
ВИСНОВКИ
У даній курсовій роботі розглянуто розрахунок і конструювання робочої площадки у вигляді нормального типу балочної клітки з залізобетонним настилом.
Виходячи з попередніх розрахунків для проектування прийнято:
Балки настилу (другорядна балка Б1) виконані зі сталі С345, профіль балок двотавр №30 за ГОСТ 8239-89. Розрахований вузол з’єднання балок Б1 та Б2 в одному рівні за допомогою болтів n=4 шт., 20 мм, клас точності 4.6.
Головна балка Б2. Проведений розрахунок на міцність, за результатами якого був законструйований переріз балки: сталь С345, профіль – зварний двотавр із габаритами: стійка 1600×12мм сталь товстолистова ГОСТ 19903-74*; полички 340×18 мм, сталь широкосмугова універсальна ГОСТ 19281-89. З метою економії металу було розраховано і запроектовано змінний переріз поличок балки - на відстані 1/6 від опор розміри поличок 180×18мм. Перевірено місцеву стійкість верхньої полички та стінки, запроектовано ребра жорсткості з розміром 100×8мм. Розраховано та законструйовано опорну частину балки та монтажний шов.
Центрально стиснена колона К1 виконана зі сталі С235, переріз наскрізний, складений з двох двотаврів №33 за ГОСТ 8239-89. Проведений розрахунок на стійкість за результатами якого був запроектований переріз колони з безрозкісною системою грат – планки розміром 200×240×10 мм. Розраховано та законструйовано оголовок та базу колони.
Для забезпечення жорсткості робочої площадки у вигляді нормального типу балочної клітки передбачено систему вертикальних зв’язків: портальні по розміру L, хрестові – по В; виходячи з конструктивних міркувань прийнято спарені рівнополичні кутики 100×10 мм.
Всі елементи було розраховано згідно СНиП ІІ-23-81* „Стальные конструкции”. Виконано усі перевірки та умови раціоналізації використання матеріалів.
ЛІТЕРАТУРА
1. СНиП ІІ-23-81*. Стальные конструкции. Нормы проектирования.–М., 1991.–96 с.
2. ДСТУ Б В.1.2-3:2006.Прогини і переміщення. Вимоги проектування. [Чинний від 1 січня 2007 р.]. – К.:Мінбуд України, 2006. – 14 с.
3. Середюк В.Ф. Проектування металевих конструкцій робочої площадки виробничої будівлі. Методичні вказівки. / В.Ф. Середюк. – Вінниця: ВДТУ, 2002. – 54 с.
4. Свердлов В.Д. Металеві конструкції. Частина 1. /В.Д.Свердлов, І.П.Середюк, В.Ф.Середюк, Л.О.Жарко. – Вінниця: «УНІВЕРСУМ-Вінниця», 2003. - 263 с.