Питання . Договірні правовідносини та відповідальність у сфері телекомунікацій та поштового зв’язку.

Договірні правовідносини у сфері телекомунікацій регулюються відповідно до Рішення НКРЗ „Основні вимоги до договору про надання телекомунікаційних послуг” від 26.03.2009 р. № 1420, зареєстровані у Міністерстві Юстиції України від 12.05.2009 р. № 422/46438 (далі – Вимоги). [22] Ці Вимоги є обов'язковими для застосування операторами, провайдерами телекомунікацій (далі – оператори, провайдери) і споживачами телекомунікаційних послуг при укладенні договорів про надання телекомунікаційних послуг, внесенні змін та доповнень до них. Відповідно до Вимог, договір про надання телекомунікаційних послуг (далі – договір) – правочин про надання та отримання телекомунікаційних послуг, укладений між споживачем і оператором, провайдером, за яким оператор, провайдер зобов'язуються на замовлення споживача надати (надавати) телекомунікаційні послуги, а споживач зобов'язується оплатити (оплачувати) ці послуги (якщо інше не встановлено договором). Договір укладається між споживачем та оператором, провайдером, які внесені до реєстру операторів та провайдерів телекомунікацій Національною комісією з питань регулювання зв'язку України відповідно до Законів України "Про телекомунікації" та "Про радіочастотний ресурс України", мають 2 ліцензії (для провайдера – копії ліцензій) на відповідний вид діяльності у сфері телекомунікацій та на користування радіочастотним ресурсом України. До укладення договору незалежно від його форми (письмової чи усної) оператор, провайдер зобов'язані довести до відома споживачів інформацію, визначену законодавством.

Відповідно до Вимог оператори, провайдери можуть затверджувати форми договорів, установлювати умови публічних договорів про надання певних видів телекомунікаційних послуг та оприлюднювати їх на своїх веб–сайтах і в місцях продажу послуг.

Договір укладається відповідно до законодавства, Вимог та повинен містити істотні умови, визначені законодавством. Договір із споживачем (абонентом) про надання загальнодоступних телекомунікаційних послуг укладається лише в письмовій формі шляхом оформлення єдиного документа, підписаного сторонами, за винятком доступу до послуг служб екстреної допомоги, довідкових служб зв'язку за допомогою таксофонів. Умови договору про надання загальнодоступних телекомунікаційних послуг повинні оприлюднюватись та передбачати надання послуг на умовах, однакових для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надано відповідні пільги. Оператор, провайдер, які надають загальнодоступні телекомунікаційні послуги, не мають права відмовити споживачу в укладенні договору на надання цих послуг за наявності в нього технічної можливості їх надання. Забороняється включати до договору положення, що передбачають: передачу у власність споживачу обмежених телекомунікаційних ресурсів (радіочастотного, номерного тощо), використання яких здійснюється на підставі відповідних дозволів; стягнення зі споживача окремої плати за роботи і послуги, які не є самостійними і призначені для забезпечення належної якості телекомунікаційних послуг, ліквідації пошкоджень або аварій на телекомунікаційній мережі, що виникли не з вини споживача; отримання та/або сплату споживачем послуг, які не є предметом договору або які він не замовляв; стягнення зі споживача плати за отримання від оператора, провайдера рахунків за надані послуги та розшифровок нарахованої до оплати суми за той розрахунковий період, до якого споживач має претензії; інші норми, що суперечать законодавству.

Істотні умови договору про надання телекомунікаційних послуг детально розкрито у Рішенні НКРЗ „Основні вимоги до договору про надання телекомунікаційних послуг” від 26.03.2009 р. № 1420.

Взаємодія операторів телекомунікацій здійснюється за допомогою встановлення взаїмоз’єднання їх телекомунікаційних мереж (інтерконект) і надання один одному послуг доступу до телекомунікаційної мережі в точці взаїмоз’єднання.

Згідно з чинним Порядком взаєморозрахунків між операторами телекомунікацій за послуги доступу до телекомунікаційних мереж при наданні послуг телефонному зв'язку, затвердженому рішенням НКРЗ N 1586 від 09.07. 2009 р., в точці взаїмоз’єднання можуть надаватися такі послуги доступу до телекомунікаційних мереж операторів телекомунікацій: початок з'єднання; транзит з'єднання; завершення з'єднання.

Покупцями й продавцями послуг доступу до телекомунікаційної мережі виступають оператори телекомунікацій. Встановлюючи взаємоз’єднання своїх телекомунікаційних мереж, вони паралельно звертаються один до одного із пропозиціями про надання таких телекомунікаційних послуг і укладенні відповідних договорів.

Цивільним кодексом України визначений принцип свободи договору і відповідно його умов. В той же час Закон України «Про телекомунікації» містить спеціальні норми, що встановлюють обов'язкові вимоги, яким повинні відповідати умови договору.

Так, згідно з статтєю 57 Закону України «Про телекомунікації», економічні умови взаїмоз’єднання телекомунікаційних мереж і розрахункові тарифи за доступ до телекомунікаційних мереж операторів телекомунікацій визначаються на підставі собівартості і з врахуванням прибутковості тих послуг, які надаються операторами.

Визначальною обставиною при укладенні договору про надання телекомунікаційних послуг між операторами є одночасне укладення такими операторами договору про взаїмоз’єднання мереж (пункт 5.19 Правил взаїмоз’єднання телекомунікаційних мереж загального користування, затверджених рішенням НКРЗ N 155 від 8 грудня 2005 року).

Умови таких договорів розглядаються як істотні умови взаїмоз’єднання телекомунікаційних мереж в цілому. Тому за відсутності домовленості сторін відносно умов надання телекомунікаційних послуг договір про взаїмоз’єднання телекомунікаційних мереж не може вважатися укладеним.

Таким чином, укладення і виконання договору про взаїмоз’єднання телекомунікаційних мереж має сенс і безпосередньо пов'язано з підписанням операторами телекомунікацій договору про надання телекомунікаційних послуг. Аналіз статей 27, 57— 61 Закону України «Про телекомунікації» дозволяє зробити висновок про обов'язкове укладення цих договорів.

Надання платних послуг Державною фельд'єгерською службою здійснюється виключно за письмовим зверненням юридичних осіб, на підставі якого сторонами укладається договір, у якому визначаються умови надання платних послуг, умови оплати за надані послуги, строк надання платних послуг, відповідальність за порушення договору, умови розірвання договору тощо. Платні послуги надаються згідно з переліком, що визначений постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2006 року N 41 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися Державною фельд'єгерською службою". Розмір плати за надання платних послуг визначається Головним управлінням Державної фельд'єгерської служби України відповідно до законодавства України. Оплата вартості наданих платних послуг здійснюється в безготівковій формі. Кошти, отримані за надання платних послуг, надходять на спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України, та спрямовуються до спеціального фонду Державного бюджету України.

Оператори поштового зв’язку надають користувачам послуги поштового зв'язку відповідно до законодавства України та провадять іншу підприємницьку діяльність в установленому законом порядку. Послуги поштового зв'язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку [11]. Надання послуг поштового зв’язку здійснюється на підставі договору укладеного у письмовій або усній формі. У договорі про надання послуг поштового зв'язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов'язково зазначаються найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. У договорі, стороною якого є національний оператор зв'язку, укладеному у будь–якій формі, має міститися попередження про недопущення пересилання письмової кореспонденції, виконаної і розтиражованої друкарським способом, без вихідних даних (тираж, назва друкарні, номер замовлення та інше). За недотримання цієї вимоги несе відповідальність оператор поштового зв'язку. Договір про надання послуги поштового зв'язку вважається укладеним після оплати користувачем вартості цієї послуги, якщо інше не передбачене відповідними договорами.

Послуги поштового зв'язку оплачуються під час їх замовлення у національній валюті за діючими тарифами. Підтвердженням оплати послуг поштового зв'язку є: поштові марки, наклеєні на письмову кореспонденцію або нанесені типографським способом на поштові конверти, поштові картки; відбитки державного знака, нанесені маркувальними машинами; відбитки про оплату письмової кореспонденції, нанесені друкарським чи іншим способом.

Споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм Закону України „Про телекомунікації”, „Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг”. У разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня. Сплата споживачем пені, правомірне припинення чи скорочення оператором, провайдером переліку телекомунікаційних послуг не звільняє споживача від обов'язку оплатити надані йому телекомунікаційні послуги. У разі виявлення пошкодження телекомунікаційної мережі, що сталося з вини споживача, усі витрати оператора телекомунікацій на усунення пошкодження, а також відшкодування інших збитків (у тому числі неотриманий прибуток) покладаються на споживача.

Відповідно до Закону України „Про поштовий зв’язок” та Постанови КМУ „Правила надання послуг поштового зв’язку” від 5 березня 2009 р. № 270 за невиконання чи неналежне виконання послуг з пересилання внутрішніх поштових відправлень, доручень користувачів щодо поштових переказів оператори несуть матеріальну відповідальність перед користувачами у вигляді відшкодування заподіяних збитків та штрафу. Оператор не несе матеріальної відповідальності за поштові відправлення, якщо: поштове відправлення на підставі закону підлягає вилученню, конфіскації або знищенню; втрата або пошкодження вкладення поштового відправлення сталися внаслідок дії непереборної сили (землетрус, ураган, повінь тощо); нестача або пошкодження вкладення поштового відправлення сталися внаслідок порушення відправником встановлених законодавством України правил щодо обмежень у пересиланні предметів та речей тощо.

1. Угода про Міждержавний фельд’єгерський зв’язок від 22.01.1993 р.

2. Модельний закон „Про фельд’єгерський зв’язок”, прийнятий на 26 пленарном засіданні Асамблеї країн–учасниць СНД Постанова № 26–16 від 18.11.2005р.

3. Про ратифікацію Статуту та Конвенції Міжнародної спілки електрозв’язку: Закон України від 15.07.1994 р. № 116/94 // Відомості Верховної Ради України вiд 16.08.1994 - 1994 р., № 33, стаття 306.

4. Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України від 01.06.2000 р. № 1775 // Відомості Верховної Ради України вiд 08.09.2000 - 2000 р., № 36, стаття 299.

5. Про поштовий зв’язок: Закон України від 4 жовтня 2001 р. № 2759–ІІІ // Відомості Верховної Ради України, 2002, № 6, ст. 39.

6. Про електронний цифровий підпис: Закон України від 22.05.2003 р. № 852 // Відомості Верховної Ради України вiд 05.09.2003 - 2003 р., № 36, стаття 276.

7. Про телекомунікації: Закон України від 18.11.2003 р. № 1280 // Відомості Верховної Ради України вiд 19.03.2004 - 2004 р., № 12, стаття 155.

8. Про державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України: Закон України від 23.02.2006 р. № 3475 // Відомості Верховної Ради України вiд 28.07.2006 - 2006 р., № 30, стор. 1094, стаття 258.

9. Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг: Постанова Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 р. № 720 // Офіційний вісник України вiд 26.08.2005 - 2005 р., № 32, стор. 284, стаття 1935, код акту 33344/2005.

10. Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися Державною фельд'єгерською службою: Постанова Кабінету Міністрів України від 18.01.2006 року N 41 // Офіційний вісник України вiд 01.02.2006 - 2006 р., № 3, стор. 69, стаття 96, код акту 34972/2006.

11. Правила надання послуг поштового зв’язку: Постанова Кабінету Міністру України від 05.03.2009 р. № 270 // Офіційний вісник України вiд 06.04.2009 - 2009 р., № 23, / № 29, 2009 р., стор. 357 (ДІ) /, стор. 46, стаття 750, код акту 46228/2009.

12. Положення про порядок здійснення криптографічного захисту інформації в Україні, затвердженого Указом Президента України від 22.05.98 № 505/98 // Офіційний вісник України вiд 11.06.1998 - 1998 р., № 21, стор. 4, код акту 5383/1998.

13. Правила перевезення пошти автомобільним транспортом: Наказ Міністерства зв’язку України, Міністерства транспорту України від 12.03.1997 р. № 32/76, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.05.1997 р. № 195/1999 // Офіційний вісник України - 1997 р., № 22, стор. 93, код акту 873/1997.

14. Порядок надання платних послуг Державною фельд’єгерською службою України: Наказ Міністерства транспорту та зв’язку від 27.07.2006 р. № 787, зареєстрований у Міністерстві Юстиції України 04.08.2006 р. № 939/2813 // Офіційний вісник України вiд 23.08.2006 - 2006 р., № 32, стор. 358, стаття 2356, код акту 37129/2006.

15. Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України: Наказ Міністерства транспорту та зв’язку України від 27.12.2006 р. № 1196, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 04.04.2007 р. № 310/13577 // Офіційний вісник України вiд 20.04.2007 - 2007 р., № 26, стор. 51, стаття 1065, код акту 39358/2007.

16. Правила перевезення пошти повітряними суднами: Наказ Державного комітету зв’язку та інформатизації України, Міністерства транспорту України від 08.06.1999 р. № 105/297, зареєстровано в Міністрестві юстиції України 05.07.1999 р. № 435/3728 // Офіційний вісник України вiд 23.07.1999 - 1999 р., № 27, стор. 331, код акту 8859/1999.

17. Правила виплати відшкодування операторами поштового зв’язку збитків завданих внаслідок ненадання чи неналежного надання послуг з пересилання міжнародних поштових відправлень: Наказ Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 18.03.2003 р. № 50, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.04.2003 р. № 299/7620 // Офіційний вісник України вiд 30.04.2003 - 2003 р., № 16, стор. 348, стаття 731, код акту 24960/2003.

18. Ліцензійні умови провадження діяльності у сфері телекомунікацій з надання послуг фіксованого міжнародного, міжміського, місцевого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку: Наказ Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 17.06.2004 р. № 132, Зареєстровано: Мін'юст України  вiд 05.08.2004  № 977/9576 // Офіційний вісник України вiд 27.08.2004 - 2004 р., № 32, стор. 289, стаття 2195, код акту 29757/2004.

19. Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з розроблення, виробництва, впровадження, обслуговування, дослідження ефективності систем і засобів технічного захисту інформації, надання послуг у галузі технічного зв’язку: Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України від 20.01.2009 р. №5/9, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.02.2009 р. №130/16146 // Офіційний вісник України вiд 27.02.2009 - 2009 р., № 12, стор. 58, стаття 386, код акту 45787/2009.

20. Ліцензійні умови користування радіочастотним ресурсом України: Рішенням Національної комісії з питань регулювання зв’язку України від 19.08.2005 р. № 53; Зареєстровано: Міністерство Юстиції України вiд 20.10.2005  № 1237/11517 // Офіційний вісник України вiд 09.11.2005 - 2005 р., № 43, стор. 94, стаття 2723, код акту 34118/2005.

21. Ліцензійні умови здійснення діяльності у сфері телекомунікацій з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації мереж і надання в користування каналів електрозв’язку: Рішення Національної комісії з питань регулювання зв’язку України від 26.01.2006 р. № 179; Зареєстровано: Міністерство Юстиції України вiд 17.02.2006  № 145/12019 // Бюлетень національної комісії з питань регулювання зв'язку України вiд 00.01.2006 - 2006 р., № 1, стор. 15.

22. Основні вимоги до договору про надання телекомунікаційних послуг: рішення Національної комісії з питань регулювання зв’язку України від 26.03.2009 р. № 1420, Зареєстровано: Міністерство Юстиції України від 12.05.2009 р. № 422/46438 // Офіційний вісник України вiд 25.05.2009 - 2009 р., № 36, стор. 109, стаття 1233.

23. Порядком взаєморозрахунків між операторами телекомунікацій за послуги доступу до телекомунікаційних мереж при наданні послуг телефонному зв'язку: Рішення Національної комісії з питань регулювання зв’язку України від 09.07.2009 р. № 1586, Зареєстровано: Міністерство Юстиції України вiд 21.09.2009  № 880/16896 // Офіційний вісник України вiд 05.10.2009 - 2009 р., № 74, стор. 29, стаття 2542.

24. Порядок пересилання поштових відправлень: Наказ Українського ГП поштового зв’язку «Укрпошта» від 12.05.2006 р. N 211.