Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
baza_testovih_zavdan_dlya_PMK_z_OPP_1_riven_20.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
18.07.2019
Размер:
335.36 Кб
Скачать

Тестові завдання для підсумкового модульного контролю

з курсу «Основи психології та педагогіки»

для студентів усіх медичних спеціальностей

2011 – 2012 навчальний рік

Рівень І

  1. Негативна особливість уваги, яка зумовлюється послабленням сили зосередженості:

  1. концентрація

  2. *розосередженість

  3. стійкість

  4. розподілення

  5. обсяг

  1. Періоди коливань зосередженості становлять:

  1. від 5-6 до 15 секунд

  2. від 7-8 до 16 секунд

  3. від 1-2 до 16 секунд

  4. від 9-10 до 20 секунд

  5. *від 2-3 до 12 секунд

    1. Навмисне перенесення уваги з одного предмета на інший — це:

  1. зосередження

  2. *переключення уваги

  3. стійкість

  4. сила

  5. розосередженість

  1. Швидкість переключення уваги становить:

  1. 0,1-0,2 секунди

  2. 0,3-0,4 секунди

  3. 0,4-0,5 секунди

  4. 0,5-0,6 секунди

  5. *0,2-0,3 секунди

    1. Зосередження уваги тісно пов’язане зі стійкістю:

  1. пам’яті

  2. мислення

  3. *уваги

  4. уяви

  5. відчуття

    1. Увага учня старшого віку може тривати без помітних коливань:

  1. 15-20 хв

  2. 25-30 хв

  3. 30-40 хв

  4. 10-15 хв

  5. *35-40 хв

  1. Пізнавальний психічний процес відображення в мозку людини окремих властивостей предметів і явищ при їх безпосередній дії на органи чуття людини називається

  1. спрямування

  2. *відчуття

  3. увага

  4. пам’ять

  5. мислення

  1. Науково-природничі підвалини відчуттів розкриває вчення:

  1. про рефлекс

  2. *про вищу нервову діяльність

  3. про матерію

  4. про розумову діяльність

  5. про будову організму

  1. Органом чуття, призначенням якого є виокремлення в навколишній дійсності звуку, є:

  1. рецептор

  2. очі

  3. ніс

  4. рот

  5. *вухо

  1. Фізіологічним підґрунтям відчуттів та чутливості на перших етапах життя людини є:

  1. якість нервової системи

  2. інтенсивність

  3. *природжена безумовно-рефлекторна діяльність

  4. тривалість

  5. рефлекс

  1. Рівень інтенсивності подразника, який здатний викликати відчуття, називають:

  1. адаптацією

  2. сенсибілізацією

  3. *порогом відчуття

  4. синестезією

  5. вправністю

  1. Здатність людини до саморегуляції власної діяльності називається

  1. *воля

  2. пам’ять

  3. сприймання

  4. емоція

  5. темперамент

  1. Рішучість є проявом

  1. пам’яті

  2. *волі

  3. сприймання

  4. емоцій

  5. мислення

  1. Реальну дійсність у формі переживань відбивають

  1. пам’ять

  2. сприймання

  3. *емоції

  4. уява

  5. темперамент

  1. Переживання людини, пов’язані зі сприйманням нею творів мистецтва, називаються

  1. інтелектуальні почуття

  2. моральні почуття

  3. почуття обов’язку

  4. *естетичні почуття

  5. гуманістичні почуття

  1. Почуття любові належить до категорії:

  1. естетичних почуттів

  2. інтелектуальних почуттів

  3. почуття обов’язку

  4. *моральних почуттів

  5. гуманістичних почуттів

  1. Емоційні переживання, пов’язані з розумовою діяльністю, називаються

  1. естетичними почуттями

  2. моральними почуттями

  3. *інтелектуальнми почуттями

  4. почуттям обов’язку

  5. гуманістичними почуттями

  1. Депресія – це патологічна зміна сфери

  1. пам’яті

  2. сприймання

  3. *емоцій

  4. мислення

  5. темпераменту

  1. Емоційна пасивність та байдужість характерні для

  1. інфантилізму

  2. маніакального синдрому

  3. *апатії

  4. парестезії

  5. дереалізації

  1. Швидкий перехід від піднесеного до пригніченого настрою називається

  1. апатією

  2. *емоційною лабільністю

  3. інфантилізмом

  4. парестезією

  5. дереалізацією

  1. Реакції регулюють

  1. психічні процеси

  2. психічні властивості

  3. мовлення

  4. індукція

  5. *психічні стани

  1. Елементи поведінки регулюють

  1. Психічні стани

  2. психічні властивості

  3. *психічні процеси

  4. мовлення

  5. дедукція

  1. Діяльність як найвищий вид суто людської поведінки регулюють

  1. Дедукція

  2. психічні процеси

  3. психічні стани

  4. *психічні властивості

  5. мовлення

  1. Увага, мислення, навчання належать до

  1. психічних станів

  2. психічних властивостей

  3. *психічних процесів

  4. почуттів

  5. парестезії

  1. Сукупністю неусвідомлюваних психічних процесів і станів називається

  1. свідомість

  2. *підсвідоме

  3. самосвідомість

  4. совість

  5. сприйняття

  1. Термін „психологія” походить від:

  1. французького слова

  2. німецького слова

  3. *грецького слова

  4. англійського слова

  5. латинського слова

  1. Найскладнішою сферою життєдіяльності людини є:

  1. свідомість

  2. душа

  3. *психіка

  4. психологія

  5. духовність

  1. Психологія як наука має:

  1. 5 етапів

  2. 3 етапи

  3. 1 етап

  4. 2 етапи

  5. *4 етапи

    1. Основними функціями психіки є:

  1. сприймання

  2. *відображення та регуляція поведінки й діяльності

  3. відчуття

  4. пам’ять

  5. мислення

    1. Своєрідні суб’єктивні переживання, суб’єктивні образи відображуваних у свідомості явищ реальної дійсності – це:

  1. психічні стани

  2. психічні властивості

  3. *психічні явища

  4. психічні процеси

  5. психічні відчуття

  1. Спрямованість, темперамент, характер, здібності – це:

  1. *психічні властивості

  2. психічні явища

  3. психічні процеси

  4. психічні стани

  5. психічні відчуття

  1. Особлива характеристика психічної діяльності людини за деякий період –це:

  1. психічні явища

  2. психічні процеси

  3. *психічні стани

  4. психічні властивості

  5. психічні відчуття

  1. Високий рівень психічного відображення дійсності та взаємодії людини з навколишнім світом – це:

  1. психіка

  2. *свідомість

  3. психічні стани

  4. діяльність

  5. почуття

    1. Е. Фромм був основоположником:

  1. психоаналізу

  2. асоціативної психології

  3. аналітичної психології

  4. когнітивної психології

  5. *неофрейдизму

    1. У межах „фрейдизму” побудував свою теорію:

  1. Р. Декарт

  2. *К. Юнг

  3. Аристотель

  4. З. Фрейд

  5. І. Сєченов

  1. Напрямок у психології, який вивчає закономірності процесів пізнання, - це:

  1. необіхевіоризм

  2. біхевіоризм

  3. *когнітивна психологія

  4. неофрейдизм

  5. гештальт-психологія

  1. Фундатором вчення про вищу нервову діяльність був:

  1. І. Сєченов

  2. І. Мечников

  3. З. Фрейд

  4. Р. Декарт

  5. *І. Павлов

  1. Фундатором вчення про рефлекторну природу психіки був:

  1. Аристотель

  2. *І. Сєченов

  3. З. Фрейд

  4. І. Павлов

  5. І. Мечников

  1. Фізіологічне підгрунтя відчуттів, сприймань, уявлень —це:

  1. друга сигнальна система

  2. *перша сигнальна система

  3. третя сигнальна система

  4. четверта сигнальна система

  5. п’ята сигнальна система

    1. Специфічно людською сигнальною системою є:

  1. перша

  2. третя

  3. четверта

  4. шоста

  5. *друга

  1. Шлях, спосіб наукового пізнання психічних явищ та їх закономірностей – це:

  1. методика

  2. *метод

  3. спосіб

  4. діяльність

  5. засіб

  1. Основними методами психології є:

  1. тести

  2. бесіди

  3. *спостереження, самоспостереження, експеримент

  4. анкетування

  5. аналіз продуктів діяльності

  1. Додатковими методами психологічного дослідження є:

  1. самоспостереження

  2. спостереження

  3. *тест, опитування, бесіда, анкетування, аналіз продуктів діяльності

  4. експеримент

  5. лабораторний експеримент

  1. Система домінуючих цілей і мотивів, які орієнтують життєдіяльність особистості, - це:

  1. *спрямованість

  2. індивідуальність

  3. людина

  4. спрямованість особистості

  5. індивід

  1. Сукупність природних задатків, набутих знань, соціального досвіду, які виявляються в поведінці та діяльності, властива:

  1. особистості

  2. індивідуальності

  3. *індивіду

  4. людині

  5. дії

  1. Сукупність зовнішніх та внутрішніх особливостей людини, що відрізняють її від інших людей, - це:

  1. особистість

  2. людина

  3. спрямованість

  4. індивід

  5. *індивідуальність

  1. Дії, які виявляються в сприйманні, пам’яті, мисленні, називаються:

  1. мотивом

  2. навичками

  3. *розумовими

  4. звичками

  5. уміннями

  1. Природно-суспільним є поняття

    1. індивідуальність

    2. особистість

    3. *людина

    4. спрямованість

    5. індивід

  1. Суспільним, тобто пов’язаним не з фізичним буттям людини, а з її певними суспільними якостями, є поняття:

  1. „індивідуальність”

  2. „людина”

  3. „спрямованість”

  4. „індивід”

  5. * „особистість”

  1. Зі зміною умов життя змінюються:

    1. *рефлекси

    2. зір

    3. нюх

    4. слух

    5. увага

  1. Особистість стає суб’єктом виховання завдяки:

      1. *свідомості і самопізнанню

      2. рефлексів

      3. пам’яті

      4. уваги

      5. відчуттів

  1. Ідею структурної психології висунули:

  1. *Вертхеймер, Келер, Коффка

  2. Сєченов, Павлов

  3. Фрейд, Уотсон

  4. Юнг, Ухтомський

  5. Фромм, Адлер

  1. Психологічні закономірності навчання й виховання використовує:

  1. *Педагогіка

  2. Хімія

  3. Фізика

  4. Математика

  5. Історія

  1. Дані психології використовуються у:

  1. *Медицині

  2. Географії

  3. Астрономії

  4. Кресленні

  5. Хімії

  1. Психоаналіз тісно пов'язаний з теорією:

  1. *Фрейда

  2. Кречмера

  3. Павлова

  4. Сєченова

  5. Левіна

  1. Увага спрямовується на аналіз діяльності психічних процесів і переживань:

    1. *Інтелектуальна (внутрішня)

    2. Сенсорна

    3. Рухова

    4. Пресенсорна

    5. Премоторна

  1. Розподіл уваги на зовнішню та внутрішню:

  1. *Умовний

  2. Спеціальний

  3. Закономірний

  4. Позитивний

  5. Негативний

  1. Увага яскраво виявляється у своєрідних рухах очей, голови, виразу обличчя:

  1. Умовна

  2. *Зовнішня

  3. Ітелектуальна

  4. Довільна

  5. Мимовільна

  1. Мимовільна увага є:

  1. *Короткочасною

  2. Довготривалою

  3. Внутрішньою

  4. Зовнішньою

  5. Довільною

  1. Характерною особливістю довільної уваги є:

  1. Зовнішня

  2. Внутрішня

  3. *Цілеспрямованість

  4. Довготривала

  5. Короткочасна

  1. Основним компонентом довільної уваги є:

  1. Зосередженість

  2. Критичність

  3. Цілеспрямованість

  4. *Воля

  5. Мимовільна

    1. Учення про рефлекторну природу психіки розвинув:

  1. Фрейд

  2. *Павлов

  3. Юнг

  4. Фромм

  5. Саллівен

    1. Провідним компонентом структури особистості є:

  1. індивідуальність

  2. людина

  3. *спрямованість

  4. мотив

  5. індивід

    1. Людина як представник людської спільноти, соціуму (групи, класу, нації тощо) – це:

  1. особистість

  2. індивідуальність

  3. *індивід

  4. особа

  5. спрямованість

    1. Розлади особистості й поведінки –це:

  1. спрямованість особистості

  2. дії

  3. *психопатії

  4. операція

  5. психофізіологічні функції

    1. Організацію психічного життя у вигляді моделі „Воно (Ід) ”, „Я (Его)”, „Над-Я (Супер-Его)” запропонував:

  1. Т.Торндайк

  2. *З. Фрейд

  3. Е. Кречмер

  4. Е. Шелдон

  5. К.Юнг

    1. Людська діяльність за своєю сутністю є:

  1. біологічною

  2. фізіологічною

  3. *соціальною

  4. психологічною

  5. фізичною

    1. Дії, спрямовані на оволодіння предметами, контактами з людьми, з тваринами, з рослинами, - це:

  1. спрямованість особистості

  2. психопатії

  3. операції

  4. психофізіологічні функції

  5. *предметні

    1. Внутрішня рушійна сила, що спонукає людину до діяльності, називається

  1. умінням

  2. навичками

  3. *мотивом

  4. звичкою

  5. метою

    1. Сукупність цілеспрямованих, усвідомлених дій – це:

  1. уміння

  2. мотив

  3. *діяльність

  4. мета

  5. взаємодія

  1. Джерело різноманітних емоцій людини - це

  1. мета

  2. мотив

  3. діяльність

  4. взаємодія

  5. *праця

    1. Цілком автоматизовані компоненти дій, сформовані в процесі вправ, називаються

  1. мотивами

  2. *навичками

  3. уміннями

  4. звичками

  5. метою

    1. Компоненти дії, в основі яких лежить потреба, - це:

  1. взаємодії

  2. уміння

  3. звички

  4. *мотиви

  5. мета

    1. Те, до чого прагне людина, для чого вона працює, за що бореться, чого хоче досягти у своїй діяльності називається:

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]