Аналіз рентабельності продукції

Слово «рентабельність» походить з німецької «rentabel» (дохідний, прибутковий) і означає показник економічної ефективності виробництва на підприємствах у різних галузях і народному господарстві в цілому.

До показників рентабельності продукції відносять:

1. Рентабельність окремих виробів — розраховується як відношення прибутку від виробу до собівартості самого виробу.

2. Рентабельність реалізованої продукції — розраховується як відношення прибутку від реалізації продукції (або чистого прибутку) до виручки від реалізації продукції.

3. Рентабельність виробництва — розраховується як відношення прибутку від реалізації до вартості основних фондів і матеріальних оборотних коштів.

Показники рентабельності визначаються в коефіцієнтах або у відсотках і показують частку прибутку в кожній грошовій одиниці витрат, або частку товарної продукції в її собівартості.

Показники рентабельності можна розраховувати і за окремими структурними підрозділами, і за видами діяльності.

Показники рентабельності використовують для оцінки результатів діяльності підприємства, його структурних підрозділів, у ціноутворенні, інвестиційній політиці, для порівняль-ного аналізу споріднених підприємств, що виробляють таку саму продукцію, для вибору варіантів формування асортименту і структури продукції, аналізу раціональності виробництва продукції.

Завданнями аналізу рентабельності є:

• оцінка виконання визначених параметрів (плану, прогнозу тощо);

• вивчення динаміки показників;

• визначення факторів зміни їхнього рівня;

• пошук резервів зростання рентабельності;

• розроблення заходів для використання виявлених резервів.

ТЕРМІНИ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ

Дохід – гроші або матеріальні цінності, одержувані від підприємства чи якогось роду діяльності.

Прибуток – Сума, на яку дохід перевищує витрати; дохід, джерелом якого є додаткова вартість.

Доходи підприємства - економічний показник роботи підприємства, що відображає фінансові надходження від всіх видів діяльності. Це - загальна сума грошей, отримана від продажу.

Види доходу:

Національний доход - знову створений за рік сукупний суспільний продукт, матеріальні цінності, що отримується за вирахуванням витрат на їх виробництво.

Валовий доход підприємства - обчислений в грошовому вираженні сумарний річний доход підприємства, отриманий внаслідок виробництва і продажу продукції.

Позареалізаційні доходи - доходи підприємства, що враховуються при визначенні балансового доходу, не пов'язані з виробництвом і реалізацією основної продукції.

Диференціальні доходи - зміна доходів в зв'язку з прийняттям певних рішень.

Доходи майбутніх періодів - зобов'язання підприємства перед особами, що сплатили йому гроші уперед.

Доходи від приросту капіталу - доходи, отримані внаслідок підвищення ринкової вартості активів. Доходи від приросту капіталу утворюються за рахунок перевищення ціни продажу довгострокового активу над його балансовою вартістю.

Надмірні доходи - доходи, що перевищують норму, встановлену моделлю визначення ціни активів.

Оподатковуваний доход - доход компанії після виплати відсотків за борговими зобов'язаннями, але до сплати податків. Оподатковуваний доход - прибуток юридичних і фізичних осіб, що оподатковується. Нарахований доход - доход, який був зароблений, але ще не отриманий на дату складання балансу. Неопераційні доходи - доходи підприємства від неосновної діяльності. Загальний доход - ціна проданих товарів і послуг, помножена на їх кількість. Отриманий доход - доход від виробничої діяльності.

Граничний доход - додатковий доход, що отримується від продажу додаткової одиниці продукції. Граничний доход рівний зміні загального розміру виручки, діленій на зміну кількості проданого продукту.

Реалізований доход - доход, зароблений внаслідок операції.

Прибуток - узагальнюючий показник фінансових результатів господарської діяльності; визначається як різниця між виручкою від господарської діяльності і сумою витрат на цю діяльність.

Види прибутку.

Прибуток (збиток) на капітал - прибуток (або збиток) від продажу основного капіталу. Прибуток на капітал може бути короткостроковим (6 місяців або менше) або довгостроковим (більш 6 місяців). Збитки на капітал використовуються для вирівнювання прибутку на капітал, щоб вивести нетто-позицію для розрахунку суми

податків.

Прибуток (збиток) від основних засобів, іншого майна - фінансовий результат по операціях, пов'язаних, в основному, з реалізацією різних видів майна.

Прибуток (збиток) від реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг - складова частка балансового прибутку, пов'язана з отриманням фінансового результату від основних видів діяльності.

Визначається роздільно на кожний вигляд діяльності. Фінансовий pegsk|r`r рівний різниці між виручкою від реалізації продукції (виконання робіт, надання послуг) в діючих цінах і витратами на її

виробництво і реалізацію. Виручка враховується без податків на додану вартість, акцизів, експортного мита і іншого вирахування, передбачених законодавством.

Прибуток (збиток), позареалізаційний - основна частка балансового прибутку (збитків) підприємства, що відображає фінансові результати від позареалізаційних операцій, не пов'язаних

з виробництвом і реалізацією продукції (робіт, послуг), продажем основних засобів, іншого майна. Визначаються як прибутки (збитки) за вирахуванням витрат по позареалізаційним операціях.

Прибуток (збиток), холдинговий - прибуток (збиток), що отримується власником активів внаслідок зміни на них цін через інфляцію. У системі національних рахунків показник рахунку

переоцінки. Для числення холдингового прибутку застосовуються методи переоцінки активів в середньорічні ціни з використанням індексу цін.