I.ФіскальНа політика і бюджетний дефіцит

Бюджетний дефіцит (DEF) - це перевищення видатків бюджету над його доходами.

Види державного дефіциту:

Циклічний дефіцит бюджету - це дефіцит, який є результатом циклічного падіння виробництва (скорочення національного доходу та обсягу виробництва) внаслідок кон'юнктурних коливань.

Структурний дефіцит бюджету - це дефіцит, який є результатом дискреційної політики (встановлення ставок оподаткування, виплати на соціальне забезпечення, розмір оборонних видатків).

Основні фактори зростання дефіциту бюджету:

Збільшення оборонних видатків.

Зростання виплат по державному боргу.

Збільшення трансфертних платежів.

Зниження податків.

Всі гроші, зібрані з допомогою податків, поступають державі на спеціальні банківські рахунки, які вона має в Центральному банку країни. Ці гроші є підвалинами для державного бюджету.

Державний бюджет - це узаконений зведений план зборів доходів держави і використання одержаних грошових засобів на покриття всіх видів її витрат.

Державні бюджети затверджують вищі законодавчі органи країн, а уряди лише відповідають за використання бюджету.

Фіскальна політика признає використання незбалансованих бюджетів для цілей стабілізації економіки. А це може призвести до зростання державного боргу.

Складають бюджет і його виконують спеціалісти по фінансах.

Фінанси - загальна назва системи методів, які використовуються для управління доходами і витратами органів державної влади і господарських організацій.

Бюджет, як державний економічний механізм, ускладнюється тоді, коли державі гостро не вистачає грошей на розв'язання важливих завдань, тобто, коли державний бюджет складений з дефіцитом.

Дефіцит державного бюджету складається при такій фінансовій ситуації, яка виникає тоді, коли державі необхідно зробити витрати на більшу суму, ніж можлива величина його доходів. Бюджетний дефіцит - перевищення витрат уряду над його доходами. А накопичена сума дефіцитів і бюджетних лишків являє собою державний борг.

Концепція регулювання бюджету включає: а) бюджет, який балансується на щорічній основі; б) бюджет, який циклічно балансується; в) фундаментальне фінансування. Основна проблема бюджету, який балансується на щорічній основі, полягає в тому, що він має не стільки антициклічний характер, як проциклічний. Досить складно збалансувати бюджет по результатах циклу, якщо піднесення і спади не мають приблизно однокового розмаху.

У минулому зростання державного боргу було зв'язане найчастіше з дефіцитом фінансування війн та економічними спадами. Великі дефіцити 80-х років є передусім результатом скорочення податків.

Твердження про те, що великий державний борг може викликати рефінансування уряду, фальшиве, тому що, по-перше, борг потрібно лише рефінансувати, а не погашати, по-друге,уряд має право встановлювати податки і створювати гроші.

Державний борг не є інструментом перекладання економічного тягаря на майбутнє покоління.

Серйозними проблемами, зв'язаними з державним боргом є такі:

виплати процентів по державному боргу збільшують нерівність у доходах;

виплати процентів по боргу вимагають підвищення боргів, які підривають дію економічних стимулів;

виплати процентів або основної суми боргу іноземцям викликають переведення частини національного продукту за кордон;

запозичення урядом на ринку капіталів для рефінансування боргу або сплати процентів можуть збільшити ставки процента і витиснути приватне інвестиційне фінансування.

Бюджетний дефіцит не означає незбалансованості бюджету - це невідповідність лише постійних власних доходів державного бюджету його видатками. Джерелами його покриття є державні позики або емісія паперових грошей. Бюджетний дефіцит негативно характеризує фінансову діяльність держави. Та ще більшим негативним явищем є відсутність конкретної обґрунтованої політики його покриття.

Світовий досвід вказує чотири основні способи вирішення проблеми бюджетного дефіциту:

скорочення бюджетних витрат;

пошук джерел додаткових доходів;

випуск (емісія) незабезпечених грошей з метою використання для фінансування державних витрат;

позика грошей у банків, господарських організацій, громадян, інших держав, іноземних та міжнародних фінансових організацій.

Бюджетний дефіцит в Україні - це вимушений дефіцит. У нашій країні рівень оподаткування настільки високий, що далі підвищувати його практично неможливо. Недостатність доходів державного бюджету головним чином зумовлюється недостатнім обсягом доходів підприємств і громадян. А відтак бюджетний дефіцит походить не з фінансової політики держави у сфері доходів, а з дефіциту фінансових ресурсів у нашому суспільстві.

При виникненні бюджетного дефіциту уряд повинен або додатково друкувати гроші, або позичати в населення. Нагромаджені позичкові суми називаються державним боргом. Більша його частина знаходиться в короткотривалих цінних паперах (векселях державної скарбниці).

Уряди часто ідуть на позику грошей, хоча це веде до зростання державного боргу. Державний борг являє собою суму заборгованості держави власникам його цінних паперів, національним і міжнародним фінансовим організаціям, а також іншим державам - кредиторам. Більшість країн світу нині мають великі державні борги. По науково-обгрунтованій і розумній економічній політиці державний борг не руйнує господарство країни і не приводить до гострих соціально-економічних конфліктів. Більше того, уміле управління державними цінними паперами дозволяє не тільки залучати гроші до державного бюджету, але й успішно управляти розвитком економіки.

II. БЮДЖЕТНИЙ ДЕФІЦИТ І ДЖЕРЕЛА ЙОГО ФІНАНСУВАННЯ

1. Бюджетний дефіцит: визначення, види, причини виникнення.

2. Джерела покриття дефіциту.

3. Роль і місце бюджету у фінансово-кредитному механізмі

1.Бюджетний дефіцит: визначення, види, причини виникнення.

Від надійності збалансування доходів і видатків бюджету на стадії його планування залежить фактичний стан бюджету. Зокрема в частині дотримання встановленого законом про державний бюджет рівня перевищення видатків над доходами - дефіциту або перевищення доходів над видатками – профіциту бюджету.

Протягом останніх років важливими факторами, які негативно впливали на стан державних фінансів, були недостатня надійність збалансування доходів і видатків та значний рівень його дефіциту.

Незбалансованість бюджету у процесі його виконання призводила до накопичення кредиторської заборгованості державного і місцевих бюджетів та створення “прихованого дефіциту бюджету” в умовах обліку дефіциту на основі касового виконання бюджету.

Правове регулювання збалансування доходів і видатків бюджету, регламентація правил прийняття бюджету з дефіцитом або профіцитом є визначальними факторами реалізації боргової та бюджетної політики. З метою впорядкування боргових зобов’язань, зменшення боргового навантаження на бюджет, запобігання подальшому зростанню зовнівшнього боргу та визначення оптимальних джерел покриття фінансових потреб держави в середньостроковій перспективі КМУ постановою від 28.09.2000р№ 1483 ухвалив Концепцію державної боргової політики на 2001-2004рр.

У Бюджетному кодексі встановлено норми щодо дефіциту та профіциту бюджетів, джерел покриття , умов здійснення запозичень та надання гарантій по виконанню боргових зобов’язань, а також граничного розміру державного боргу.

Згідно ст.14 БК, прийняття ДБУ або бюджету АРК, міського бюджету на відповідний бюджетний період з дефіцитом дозволяється у разі наявності обгрунтованих джерел фінансування дефіциту відповідного бюджету з урахуванням особливостей, визначених ст.72.

Ст. 72. Бюджет АРК та міські бюджети можуть прийматися з дефіцитом виключно у частині дефіциту бюджету розвитку.

Дефіцит бюджету АРК та міських бюджетів покривається за рахунок запозичень.

Затвердження обласних, районних , районних у містах, сільських та селищних бюджетів з дефіцитом не допускається.

Профіцит затверджується виключно з метою погашення основної суми боргу.

Бюджетний дефіцит – це перевищення видаткової частини над доходною.

За умов ідеального становища в економіці дефіцит відсутній. Адже держава може оптимально зіставити обсяг своїх видатків відповідно до фінансових можливостей без будь-якої шкоди для суспільства.

Причини виникнення бюджетного дефіциту:

Необхідне здійснення великих держвкладень у розвиток економіки з метою її структурної перебудови, що у майбутньому зможе забезпечити приріст ВВП і НД, зміцнити економіку могутності держави та підвищення матеріального і культурного рівня життя населення;

кризові явища в економіці;

неефективність фінансово-кредитних зв’язків;

надзвичайні події, що потребують використання великих коштів, а звичайних ресурсів для цього не вистачає;

нездатність влади тримати під контролем фінансової ситуації.

Нецільове та неефективне використання бюджетних коштів;

Значний обсяг тіньової економіки.

В Україні у 80-90р. спостерігалось різке збільшення бюджетного дефіциту. Що було обумовлено зокрема:

1. різким зменшенням ефективності виробництва, що супроводжувалось скороченням обсягів виробництва в ВВП і НД;

2. малоефективністю економічних зв’язків;

3. значним зростанням і нераціональною структурою бюджетних видатків;

4. неефективністю бюджетного механізму, що не дозволило державі використовувати його в якості стимулу у розвитку економіки та соціальної сфери;

Ці причини сприяли деталізації економіки, зниження доходів бюджету, значному збільшенню дефіциту, що в свою чергу призвело до інфляційних процесів.

Бюджетний дефіцит є складним явищем, яке не може мати однозначної оцінки.

Визначають різні види бюджетного дефіциту.

За формою прояву бюджетний дефіцит поділяється на відкритий і прихований:

Відкритий - офіційно визнаний у законі про бюджет;

Прихований - офіційно не визнається. Його форми: завищення планових обсягів доходів; включення у склад доходів бюджету джерел покриття бюджетного дефіциту. Прихований дефіцит- більш негативне явище, ніж відкритий.

За причинами виникнення бюджетний дефіцит буває вимушеним і свідомим.

Вимушений - є наслідком низького рівня виробництва ВВП. Зумовлений недостатністю фінансових ресурсів у країні.

Свідомий - визначається характером фінансової політики держави - вона намагається знизити рівень оподаткування для стимулювання економіки. Недостатні ресурси держава мобілізує за допомогою позик. Крім того, використання державних позик необхідне для регулювання фінансового ринку, індикатором якого є державні цінні папери. Для них встановлюється мінімальний рівень процентних ставок при максимальній надійності, за їх допомогою держава стимулює або стримує фінансовий ринок.

За напрямом дефіцитного фінансування розрізняють активний і пасивний бюджетні дефіцити.

Активний - це спрямування коштів на інвестиції в економіку, що сприятиме зростанню ВВП.

Пасивний - покриття поточних витрат.

За критерієм визначення складових частин бюджетного дефіциту виділяють:

А) фактичний дефіцит – є зовнішнім виявленням розбалансованості дохідної та видаткової частини бюджету

Б) структурний - це дефіцит за умов повної або високої зайнятості потенційних виробничих ресурсів

В) циклічний це наслідок недонаходження бюджетних коштів внаслідок циклічних коливань у економіці. В загальному вираженні циклічний дефіцит є різницею між фактичним і структурним дефіцитом.