68. Принципи (критерії) класифікації рахунків.

Під класифікацією рахунків розуміють їх групування за певними однорідними ознаками.

Класифікація рахунків бухгалтерського обліку має принципи:

- повноти (господарські засоби та джерела їх утворення, господарські процеси та результати діяльності мають повною мірою відображатися на рахунках);

- ідентифікації діяльності (рахунки бухгалтерського обліку відображають стан та рух активів, власного капіталу і зобов'язань підприємства й особливості його діяльності);

- істотності (рахунки бухгалтерського обліку розміщують за ступенем впливу на обсяг і структуру активів і джерел, стадій кругообороту капіталу та результатів діяльності);

- мобільності (рахунки бухгалтерського обліку за умови набуття певних ознак легко можуть бути віднесені до тих чи інших груп, моделей об'єднання чи поділу).

Класифікація рахунків бухгалтерського обліку базується на економічній класифікації засобів, джерел і процесів, є єдиною та будується за ознаками змісту, призначення та структури рахунків.

Рахунки класифікують за ознаками: відношення до балансу (активні, пасивні, забалансові); за ступенем деталізації інформації (синтетичні, субрахунки, аналітичні); відношення до інших рахунків (постійні або реальні та тимчасові або номінальні).

За основними ознаками рахунки бухгалтерського обліку класифікують:за економічним змістом; за призначенням і структурою.

Класифікація рахунків за економічним змістом встановлює, що саме обліковується на даному рахунку, які конкретні об'єкти відображаються на ньому залежно від їхнього економічного змісту. Ця класифікація спрямована на встановлення номенклатури бухгалтерських рахунків, необхідної та достатньої для відображення господарської діяльності економічного суб'єкта.

Класифікація рахунків за призначенням і структурою показує, для одержання якої інформації призначені ті або інші рахунки та яка їхня структура, тобто зміст дебету і кредиту та характер залишку (сальдо). Однакові за структурою рахунки можуть відображати різні за економічним змістом господарські засоби і процеси.

Обидві класифікації рахунків — це науково обґрунтовані групування, вони взаємопов'язані й доповнюють одна одну, полегшують теоретичне вивчення змісту рахунків і їх використання у практичній роботі.

69. Балансові та забалансові рахунки.

До балансових рахунків бухгалтерського обліку відносяться:

· основні рахунки;

· регулюючі рахунки;

· операційні рахунки;

· фінансово-результатні рахунки.

Основні рахунки у бухгалтерському обліку використовуються для контролю за наявністю і змінами господарських засобів і джерел їх утворення. Об’єкти, що обліковуються на них, є основою господарської діяльності і в своїй сукупності характеризують майнове становище підприємства. Основні рахунки зі своїми показниками (залишками) слугують основою для складання бухгалтерського балансу.

Основні рахунки поділяються на:

1. матеріальні рахунки;

2.грошові рахунки;

3.Рахунки власного капіталу;

4.розрахункові рахунки.

Матеріальні рахунки призначені для обліку наявності і руху (надходження, використання) матеріальних ресурсів підприємства. До них належать рахунки: “Основні засоби”, “Нематеріальні активи”, “Виробничі запаси”, “Малоцінні і швидкозношувані предмети”, “Готова продукція”, “Товари” та ін. Усі матеріальні рахунки є активними. Сальдо мають тільки дебетове, яке показує наявність (залишок) матеріальних цінностей на звітну дату. Обороти по дебету цих рахунків показують надходження (збільшення) матеріальних ресурсів, а обороти по кредиту – їх зменшення. (Додаток №2).

Облік матеріальних цінностей на аналітичних рахунках здійснюється не тільки у грошовому, а й у натуральних вимірниках. Облік матеріальних цінностей (надходження, видаток) по дебету і кредиту рахунків відображають в однаковій оцінці, що забезпечує реальність показників обліку і контроль за збереженням цінностей, які обліковуються на цих рахунках.

Рахунки грошових коштів призначені для обліку і контролю за наявністю і рухом грошових коштів та грошових документів підприємства. До них належать рахунки: “Каса”, “Рахунки в банках”, “Інші кошти”.

Будова рахунків грошових коштів подібна до будови матеріальних рахунків: рахунки – активні, сальдо мають тільки дебетове; оборот по дебету показує збільшення грошових коштів, оборот по кредиту – їх зменшення. (Додаток №3).

Залишок матеріальних цінностей або грошових коштів, що показані в обліку на тому чи іншому рахунку, можна завжди перевірити за допомогою інвентаризації.

Рахунки власного капіталу призначені для обліку джерел власних господарських засобів (активів). Вони показують форми їх створення і цільове призначення, а також зміни в процесі діяльності. До цієї групи належать рахунки: “Статутний капітал”, “Пайовий капітал”, “Додатковий капітал”, “Резервний капітал”, “Цільове фінансування і цільові надходження” та ін.

Всі зазначені рахунки – пасивні. Кредитове сальдо цих рахунків показує наявність відповідних джерел засобів; оборот по кредиту – виникнення або збільшення джерел, а оборот по дебету – їх зменшення. (Додаток №4).

Облік господарських операцій на рахунках власного капіталу здійснюється тільки у грошовому вимірнику. Аналітичний облік джерел засобів ведуть за формами їх створення і цільовим призначенням.

Розрахункові рахунки призначені для обліку і контролю за розрахунковими відносинами даного підприємства з іншими підприємствами, організаціями та особами. На цих рахунках відображається заборгованість, що виникає в процесі господарської діяльності підприємства, а також зміни цієї заборгованості. Оскільки заборгованість може бути як на користь даного підприємства (дебіторська), так і на користь інших підприємств, організацій та осіб (кредиторська), розрахункові рахунки поділяються на:

- активні,

- пасивні,

- активно-пасивні.

Активні розрахункові рахунки призначені для обліку дебіторської заборгованості і розрахунків по ній (тобто для обліку заборгованості інших підприємств, організацій і осіб даному підприємству). До таких рахунків належать: “Розрахунки з покупцями і замовниками”, “Довгострокова дебіторська заборгованість”, “Розрахунки з різними дебіторами”, “Векселі одержані” та ін.

Активні розрахункові рахунки мають дебетове сальдо, яке показує залишок дебіторської заборгованості на звітну дату; збільшення цієї заборгованості відображається на дебеті, а зменшення – на кредиті рахунку. (Додаток №5).

В аналітичному обліку активні розрахункові рахунки деталізуються по кожному окремому дебітору (підприємству, організації, особі).

Пасивні розрахункові рахунки призначені для обліку розрахункових відносин з кредиторами, тобто за зобов’язаннями даного підприємства перед іншими підприємствами, організаціями та особами. До них належать рахунки: “Розрахунки з постачальниками і підрядчиками”, “Розрахунки по оплаті праці”, “Короткострокові позики”, “Довгострокові позики”, “Векселі видані” та ін.

Кредитове сальдо зазначених рахунків показує залишок кредиторської заборгованості на звітну ату, збільшення цієї заборгованості відображається на кредиті, а зменшення – на дебеті рахунку. (Додаток №6).

В аналітичному обліку пасивні розрахункові рахунки деталізуються по кожному окремому кредитору.

Активно-пасивні розрахункові рахунки призначені для обліку розрахунків з такими підприємствами, організаціями та особами, характер заборгованості яких змінюється, тобто стосовно даного підприємства вони можуть виступати то як дебітори, то як кредитори. До них належать рахунки: “Розрахунки за податками і платежами”, “Розрахунки по інших операціях” та ін.

Обороти по дебету і кредиту таких синтетичних активно-пасивних рахунків відображають розрахункові операції різного змісту: дебет в одних випадках показує збільшення дебіторської заборгованості, в інших – зменшення кредиторської заборгованості; кредит рахунка, навпаки, – збільшення кредиторської і зменшення дебіторської заборгованості. Тому для відображення справжнього становища розрахункових відносин сальдо на активно-пасивних рахунках показують розгорнуто: залишок дебіторської заборгованості показують на дебеті рахунка, кредиторської заборгованості – на кредиті. Це сальдо можна одержати тільки за допомогою аналітичних рахунків, що відкриваються до відповідного синтетичного активно-пасивного розрахункового рахунку.

Забалансові рахунки призначені для обліку рахунків, що не належать даному підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні або на зберіганні. До них належать орендовані необоротні активи, активи на відповідальному зберіганні, списані активи, гарантії та забезпечення, надані і отримані, та ін. Всі ці активи обліковуються на балансі тих господарств, яким вони належать. При складанні балансу залишки цих активів показують за підсумком балансу.

На забалансових рахунках обліковують, крім того, бланки суворого обліку (чекові книжки, акції, векселі тощо), умовні права і зобов’язання (застави, гарантії, зобов’язання тощо), списану на збитки заборгованість неплатоспроможних дебіторів (для спостереження за можливістю їх відшкодування винними особами протягом трьох років) та інші об’єкти, які не вимагають подвійного запису.

До групи за балансових належать рахунки: “Орендовані необоротні активи”, “”Активи на відповідальному зберіганні”, “Контрактні зобов’язання”, “Списані активи”, “Обладнання, прийняте для монтажу”, “Бланки суворого обліку” та ін.

Відмінною особливістю за балансових рахунків є те, що вони не кореспондують ні між собою, ні з балансовими рахунками, правило подвійного запису на них не поширюється; господарські операції на за балансових рахунках відображаються одинарним записом: тільки по дебету або тільки по кредиту відповідного рахунку.