Висновки

Проаналізувши сказане вище, можна зробити висновок, що у дошкільному віці необхідно сформувати психологіч­ні передумови майбутньої трудової діяльності. Виділимо наступні:

1) вміння діяти доцільно, відповідно до обставин і ви­мог оточуючих людей;

2) розвиток довільних рухів руки, узгоджених з деяки­ми фізичними і функціональними особливостями предме­тів, що використовуються;

3) здатність раніше уявляти результати своїх дій, складати план їх виконання;

4) різноманітні рухові навички.

Одним із компонентів готовності дитини до трудової діяльності є привабливість праці. Цей своєрідний психологічний механізм формується під час усвідомлення дитиною того, що у процесі праці вона відкриває нове у собі, довкола себе, випробовує свої можливості на зовсім іншому рівні вимог, здатна досягти конкретного результату, який приносить радість їй і тим, хто вболіває за її успіхи.

Сподіватися на формування цього психологічного механізму в процесі насиченої елементами праці гри недоцільно, оскільки в грі він має зовсім іншу психологічну основу. Це свідчить про необхідність забезпечення найтіснішого зв'язку дитячої праці з грою, використання під час її організації ігрових прийомів, створення ігрових ситуацій, а також виховання ставлення до праці як до обов'язку.

Знання дошкільнят про працю дорослих повинні надати великий вплив на формування у них правильного ставлення до праці, проте вони можуть залишитись формальними, якщо ознайомлення з трудовою діяльністю не поєднується з працею самих дітей.

«Програма виховання в дитячому садку» розкриває обсяг трудових навичок і вмінь, якими повинні оволодіти діти кожної вікової групи. Так, наприклад, формуючи у молодших дошкільнят навички та вміння господарсько - побутової праці, вихователь вчить їх протирати іграшки вологою ганчіркою, полоскати білизну і т.п. У середній групі діти прополіскують і віджимають ганчірочку, якій протираються іграшки, намилюють лялькове білизна, стирають його. Старші дошкільники миють іграшки губкою з милом, перуть дрібні речі, готують необхідне обладнання для занять, праці, гри, приводять його потім у порядок.

Визначаючи зміст і послідовність навчання дітей трудовим умінь, вихователь повинен враховувати особливості їхнього віку, доступність пропонованого змісту праці, його виховну цінність, а також санітарно - гігієнічні вимоги до його організації.

У ході навчання трудовим навичкам вихователь формує у дітей бажання виконувати самостійно все те, що їм посильно, приходячи на допомогу кожного разу, коли вони мають потребу в ній. Не слід допускати, щоб дошкільнята відчували прикрості від невдалих спроб самостійно впоратися із запропонованим справою, оскільки в цих випадках народжується невпевненість у своїх силах і небажання трудитися.

Необхідно пам'ятати про те, що праця повинна приносити дітям радість: від досягнутих результатів, від своєї корисності іншим.

У дитячому саду вирішується завдання формування у дітей уміння працювати в колективі. Відбувається це поступово, шляхом об'єднання дітей в процесі праці в невеликі із загальним завданням (якщо в них уже є досвід роботи удвох - утрьох, то спільне завдання може виконувати група 6-7 учасників). У процесі такої праці вихователь формує у дітей уявлення про спільну відповідальність за доручену справу, вміння самостійно і узгоджено діяти, розподіляти між собою роботу, приходячи на допомогу один одному і прагнучи спільними зусиллями досягнути результату. Все це збагачує їхній досвід взаємин у діяльності, надає їм позитивний характер.