
- •Суд і підсудність (розділ і, глава 3,§1)
- •Сторона захисту (розділ і, глава 3, §3)
- •Захисник
- •Сторона обвинувачення (розділ і, глава 3, §2
- •Права та обов‘язки свідків (розділ і, глава 3, §4)
- •Підстави для відводу державного обвинувача (розділ і, глава 3, §6)
- •Порядок вирішення питання про відвід (розділ і, глава 3, §6)
- •Оцінка доказів
- •Обмеження прав і свобод
- •Затримання та тримання під вартою
- •Запобіжні заходи
- •Негласні слідчі дії
- •Закінчення досудового розслідування
- •Оскарження рішень, дій чи бездіяльності
- •Судовий розгляд
- •Відновне провадження
- •Висновки
Висновки
Із загального аналізу проекту кодексу та плідного обговорення, що відбулося у Києві, можна зробити деякі висновки.
Як заявили автори проекту КПК, цей кодекс повинен віддзеркалювати революційні трансформації в українському кримінально-процесуального законі у напрямку переходу від бюрократичної та тоталітарної системи до системи, орієнтованої на захист прав. Напруга між цим прагненням до радикальних трансформацій та практикою минулих років – це одне із найголовніших питань цього реформаторського процесу. Робоча група продемонструвала глибоке розуміння цього питання та доклала величезних зусиль для запровадження положень, які відповідають правовій культурі України. Це – надзвичайно важливо, оскільки занадто радикальні зміни можуть зрештою бути контр-продуктивними та можуть зашкодити правам громадян замість того, щоб поліпшити їхній захист.
Під час підготовки цієї редакції проекту кодексу Робоча група продемонструвала зацікавленість та прагнення до тісного співробітництва. Її члени повною мірою усвідомлюють складність завдання, але при цьому постійно намагаються удосконалити кодекс. У цьому плані слід зазначити, що дотримання прав і свобод людини та громадянина є однією із головних турбот Робочої групи, а також що автори проекту кодексу мають на меті розробити кодекс, який якнайкраще захищав би ці права. ЄКПЛ і юрисдикція Страсбурзького суду є найвищим взірцем, і це є важливим кроком на шляху успішної кодифікації.
Деякі залишки минулого кримінально-процесуального досвіду у проекті кодексу все ще можна спостерігати, і вони були відзначені усіма експертами. До їхнього кола належать надмірна деталізація деяких частин кодексу, повтори та більш ніж достатні специфікації. Це відбиває соціалістичний бюрократичний підхід до кримінального провадження, який зосереджував увагу більше на дотриманні букви закону, ніж на ефективному дотриманні громадянських прав та їхньому захисті. Експерти запропонували усунути із тексту проекту кодексу цю надмірну деталізацію та зробити його чітким і простим, щоб необізнаним із правом громадянам він був легко зрозумілим. Більш детальні правила можна викласти у внутрішніх нормативних документах судів, прокуратури та міліції. Це дозволить спростити та упорядкувати проект кодексу та зробити його легко доступним.
Бажання запровадити у традиційно інквізиторську систему елементи змагальності інколи призводило до нерозбірливого запозичення правил із дуже різних правових систем. Такий «імпорт» може виявитися ризикованим, якщо «пересадка тканини» не може спиратися на головні принципи консолідованої судової практики національних судів. Безумовно, ніщо не забороняє запроваджувати інновації, запозичені із досвіду інших країн, але, коли такі інновації передбачають абсолютно нові інститути та правила, особливу увагу слід приділяти трансформації «змагальних формулювань» в «інквізиторські формулювання», якими наповнений проект кодексу.
Важливість професійної підготовки та практичної роботи навряд чи можна переоцінити. Адже найкращі диспозиції будь-якого кодексу можуть бути зведені нанівець несприятливим для них середовищем та їхнім незадовільним застосуванням. Чим радикальніші інновації запроваджуються у кодекс, тим більш активною та ретельною має бути професійна підготовка працівників судів, прокурорів, міліції та захисників. Оскільки Робоча група бажає підготувати революційний кодекс, цим аспектам доцільно присвяти особливі увагу та ресурси.
Наступними тижнями по всій країні будуть проведені всебічні обговорення проекту кодексу з ученими, недержавними громадськими організаціями та іншими зацікавленими сторонами. Сподіваюся, що ці дискусії посилять підтримку реформаторського процесу з боку широких кіл громадськості.
Існуюча редакція проекту кодексу складає міцну основу для глибокого реформування кримінально-процесуального закону України. Щоб деякі частини проекту кодексу повною мірою відповідали європейським стандартам, вони мають бути доопрацьовані та реструктуризовані. Робоча група з особливою увагою поставилися до пропозицій експертів Ради Європи і має внести до проекту кодексу відповідні зміни та доповнення. З урахуванням пропонованих змін український проект кодексу повинен відповідати стандартам Ради Європи та стане великим кроком уперед на шляху поліпшення захисту прав і основоположних свобод людини в українських кримінальних провадженнях.
Мілан
1 жовтня 2007 року.
1 Примітка перекладача. Переклад на англійську мову статті 28, частина 6(2), точнісінько відповідає українському оригіналу. Пан Кальдероні, не знаючи мови оригіналу, береться виносити оцінку перекладу.
2 Примітка перекладача. Переклад точнісінько відповідає українському оригіналу.