Галактики

Сонце — лише одна з 2 млрд. зір, що входять до скупчення зір, яке нагадує формою яєчню. Це скупчення називається галактикою. Ми спостерігаємо його в смузі зір, що простяглася через нічне, небо, яка називається Чумацький Шлях. На початку XX сторіччя вчені зробили відкриття: наша галактика лише одне з мільйона подібних зоряних скупчень, розкиданих у космосі. Ці скупчення також називають галактиками.

Отже, Галактикою називають найбільше об'єднання зір. Усередині галак­тик зорі утворюють скупчення. Майже всі зорі, які утворюють зоря­ні скупчення, приблизно одного віку і рухаються в космосі з однако­вою швидкістю. Одне з найвідоміших зоряних скупчень — Плеяди

в сузір'ї Тельця.

Перші дослідження галактик провів В. Гершель наприкінці XVIII ст. У 1925 р. Е. Хаббл зробив першу класифікацію галактик. За його класифікацією виділяють п'ять видів галактик: еліптич­ні, лінзоподібні, звичайні спіральні, спіральні з перетинкою, непра­вильні.

Еліптичні галактики (Е) мають вигляд кіл або еліпсів, яскравість яких плавно зменшується від центру до країв. Форма — від круглої до овальної (поділяють на вісім підтипів від ЕО до Е7). В еліптичних галактиках багато старих червоних зір, але мало газу і пилу. При­клади: М87 у сузір'ї Діви, МСС 5128 у сузір'ї Центавра. Еліптичні галактики найдавніші з усіх, мають форму м'яча для регбі.

Спіральні галактики (8). У звичайної спіральної галактики (тип 8) е ядро і два або більше загнутих рукавів із зір, що виходять без­посередньо з ядра. Спіральна галактика з перетинкою (тип 8В) має центральну перетинку, або перемичку, з рукавами на кожному кінці. Залежно від ступеня розвитку рукавів галактики 8 і 8В поділяють на підкла­си: 8а, 8Ь, 8с; 8Ва, 8ВЬ, 8Вс. Приклади: галактика Мол очний Шлях, галактика Туманність Андромеди. Учені припускають, що біль­шість галактик є спіральними. Спіральна галактика схожа на восьминога, що потрапив у вир. «Щупальця» з зоряних скупчень закручені, тому що галактика обертається. Насправді, спіральні галактики, такі як Чумацький Шлях, схожі на вогненне колесо, яке обертається. А від центра галактики з перемичкою відходять відгалуження, тому вона схожа на садовий розбризкувач, що обертається.

Проміжними між галактиками Е і 8 є лінзоподібні галактики, яскравість яких від центру до краю змінюється стрибкоподібне.

Неправильні галактики (Іг) (становлять 5 % від загальної кількос­ті) не мають чітко вираженого ядра і симетричної структури. При­клади: Велика Магелланова Хмара, Мала Магелланова Хмара.

Залежно від активності ядра галактики поділяють на галактики зі слабо активними ядрами (до цього класу відносять радіогалак­тики, інтенсивність випромінювання яких у радіодіапазоні набага­то більша, ніж в оптичному) і галактики з активними ядрами (сейфертівські).

Галактики з активними ядрами поділяються на N-галактики (об'єкти, у яких світність активного ядра не перевершує світності ре­шти галактики) і квазари (об'єкти, у яких світність ядра значно пе­ревершує світність решти галактики).

Примітка. Тільки 10 % квазарів є одночасно могутніми джерела­ми радіовипромінювання.

Галактика Молочний Шлях спіральна (є припущення, що спіраль­на з перетинкою). Центр Галактики подібний до сплюснутого диска, від якого відгалужуються чотири рукави. Сонце перебуває поблизу зовнішнього краю одного з рукавів. Діаметр — 100000 св. р., товщина 1000 св. р, маса — 7 ¹¹ мас Сонця. Кількість зір — близько 400 млрд. Ближче до цен­тру період обертання Галактики менший, ніж по краях.

Відстань від центру Галактики до Сонячної системи — близько 10000 пк. Сонячна система здійснює повний оберт навколо центру Галактики за 250 млн років зі швидкістю близько 250 км/с. Період обертання Сонця навколо центру Галактики називають галактич­ним роком. Сонячна система рухається у напрямі сузір'їв Ліра і Гер­кулес. Апексом сонячного руху називають напрям, в якому рухаєть­ся Сонячна система. Вік Галактики — близько 15 млрд років.