Транспортне сполучення
Тільки в 1961, після закінчення будівництва дороги "Братерства і єдності" від італійського кордону до Загреба і Белграда, а відтіля на південь до Скоп'є, Салонік і Афін, Македонія здобула надійне наземне сполучення із сусідніми державами. Це сприяло розвиткові міжнародного туризму і полегшило доступ до новостворених гірських курортів, середньовічних монастирів та інших визначних пам'яток. Загальна довжина автомобільних доріг - 8680 км, з них 5540 км (включаючи 133-кілометрову ділянку швидкісної магістралі) мають тверде покриття. Довжина залізничної мережі - приблизно 700 км, з них тільки третина електрифікована.
Ріки несудохідні, водне сполучення є тільки на озерах Охрідське і Преспа. Швидкими темпами розвивається авіаційне сполучення. Міжнародні аеропорти знаходяться в Скоп'є й Охріді.
Зовнішньоекономічні зв'язки
Македонія налагоджує зовнішньоекономічні зв'язки, проводячи політику лібералізації зовнішньої торгівлі. У 1999 обсяг зовнішньої торгівлі оцінювався в 2648 млн. дол. (у 1998 - 3235 млн. дол.) при експорті на суму 1082 млн. дол. (у 1998 - 1322 млн. дол.) і імпорті - 1566 млн. дол. (у 1998 - 1913 млн. дол.). Македонія уклала з п'ятьма країнами (Югославією, Словенією, Хорватією, Болгарією і Туреччиною) угоду про вільну торгівлю і планує розширити цей список. Основні зовнішньоторговельні партнери - Німеччина, США, Італія, Греція, Україна, Росія. У 1998 позитивний торговельний баланс був досягнутий тільки в торгівлі з Німеччиною і США.
Зовнішня політика Македонії
Своїми стратегічними партнерами Скоп'є обрав США і НАТО, яких, своєю чергою, привертало геополітичне становище маленької бал кане ької країни. Адже це єдина держава, яка розташована в середині коридорів, що пов'язують Дунай, Егейське й Чорне море з Адріатикою. Військова присутність США в Македонії істотно зросла після розміщення тут у 1993 р. "блакитних шоломів" ООН, у складі яких переважали американці. У листопаді 1994 р. підписано меморандум про македонсько-американське військове співробітництво. Американські військові спеціалісти допомагають формувати національні збройні сили й прикордонні війська. У 1995 р. Македонія приєдналася до програми НАТО "Партнерство заради миру". У ході операції військ НАТО на Балканах у 1999 р. Македонію відвідав президент США Б. Клінтон, який заявив, що "перемога над Югославією була б неможлива без підтримки Македонії". По завершенні операції на території країни залишилось кілька добре обладнаних військових баз НАТО, що красномовно свідчить про стратегічне значення республіки для Заходу.
Складніше розвивалися відносини з Євросоюзом, який не поспішав налагоджувати стосунки з неспокійною республікою. Лише після тривалих і важких переговорів Є С і Македонія у червні 1996 р. підписали угоду про економічне й технічне співробітництво та продовження політичного діалогу. У 2001 р. Македонія стала асоційованим членом ЄС.
Україна визнала державну незалежність Македонії 23 липня 1993 р. У квітні 1995 р. були встановлені дипломатичні відносини між Києвом і Скоп'є. Офіційні контакти між двома країнами започатковано у травні 1996 р. візитом делегації України на чолі з міністром Кабінету Міністрів України В. Пустовойтенком. У вересні 1997 р. відбулася зустріч президентів обох країн, а в грудні 1998 р. відбувся офіційний візит українського президента до Македонії, в ході якого було підписано Договір про дружбу і співробітництво між Україною і Республікою Македонія. Згодом підписано угоду про вільну торгівлю, договір про правову допомогу в цивільних справах. Нові можливості щодо активізації економічного співробітництва двох країн відкрили візит в Україну президента Македонії Б. Трайковського в жовтні 2000 р. та візит президента України Л. Кучми до Македонії у жовтні 2002 р. З огляду на своє геополітичне положення, темпи оновлення господарської інфраструктури та потребу індустріалізації господарства, Македонія є перспективним економічним партнером України в Ватіканському регіоні. Активна співпраця між нашими країнами вийшла на рівень конкретних проектів, а серед напрямів двостороннього співробітництва — сільське господарство, машинобудування, чорна та кольорова металургія, фармацевтика, транспортна й військово-технічна галузі.