Void main()
{
SetConsoleCP(1251);
SetConsoleOutputCP(1251);
double c, f;
cout<<"Введите стартовую температуру по Фаренгейту: ";
cin>>f;
cout<<"\nЗа Фаренгейтом: \tВ градусах Цельсія: "<<endl;
c=Cels_Fahr(f);
cout<<'\t'<<f<<'\t'<<c<<endl;
f=f+0.5;
c=Cels_Fahr(f);
cout<<'\t'<<f<<'\t'<<c<<endl;
f+=0.5;
c=Cels_Fahr(f);
cout<<'\t'<<f<<'\t'<<c<<endl;
}
За рахунок використання функції програма вийшла яснішою і|та| компактнішою, тому що|бо| задача була розділена на дві: обчислення|підрахунок| функції і|та| вивід таблиці. Крім того, написану нами функцію можна при необхідності без змін перенести в іншу програму або помістити в бібліотеку.
Якщо визначення функції розміщується після її виклику, то перед функцією, в якій вона виконується, розміщують прототип (оголошення функції). Зазвичай|звично| прототипи усіх використовуваних в програмі функцій розміщують на самому початку файлу або в окремому заголовному файлі. Прототип потрібний для того, щоб компілятор міг перевірити правильність виклику функції. Стандартні заголовні файли, які ми підключаємо до програм, містять|утримують| прототипи функцій бібліотеки саме з цією метою.
Механізм передачі параметрів у функцію. Коли ми пишемо в списку параметрів функції вираз виду|вигляду| float F, це означає|значить|, що у функцію при її виклику має бути передане значення відповідного фактичного параметра. Для цього в області пам'яті, що називається стеком, створюється його копія, з|із| якою і|та| працює функція. Зміна цієї копії не може зробити ніякого|жодного| впливу на елемент пам'яті, в якому зберігається сам фактичний параметр. На місці фактичного параметра можна при виклику задавати і вираз. Вираз обчислюється|вичисляє|, і|та| його результат записується|занотовує| в стек на місце, яке відведено для відповідного параметра.
Наприклад, в нашому випадку виклик функції міг виглядати
c = Cels_Fahr(f+0.5);
Цей метод передачі параметрів називається передачею параметрів за значенням.
Для повернення результату, вичисленого функцією, в зухвалу програму служить оператор return.
return C;
Після нього вказується|указує| вираз, результат обчислення|підрахунку| якого передається в точку виклику функції.
А тепер розглянемо|розглядуватимемо| ще один варіант цієї ж програми :
#include <iostream.h>
#include <windows.h>
double Cels_Fahr(float F)
{
return 5./9*(F-32);;
}
Void main()
{
SetConsoleCP(1251);
SetConsoleOutputCP(1251);
double c, f;
cout<<"Введите стартовую температуру по Фаренгейту: ";
cin>>f;
cout<<"\nЗа Фаренгейтом: \tВ градусах Цельсія: "<<endl;
c=Cels_Fahr(f);
cout<<'\t'<<f<<'\t'<<Cels_Fahr(f)<<endl;
f+=0.5;
cout<<'\t'<<f<<'\t'<<Cels_Fahr(f)<<<endl;
f+=0.5;
cout<<'\t'<<f<<'\t'<<Cels_Fahr(f)<<<endl;
}