Міністерство освіти і науки України

Київський національний університет технологій та дизайну

Кафедра техногенної безпеки та тепломасообмінних процесів

Розрахунково-графічна робота з безпеки

життєдіяльності на тему: «Оцінка можливих

наслідків вибуху, хімічної обстановки та

радіаційного забруднення на об’єктах

господарювання»

Варіант № 4

Виконала студентка 1-го

курсу групи БДр-3-14

Лазоренко Я.В.

Київ – 2014

Варіант- 4

Вхідні дані для вирішення задач:

• Місце аварії - Косино

• Маса зріджених вуглецево-водневих газів - Q=20т

• CДОР – Сірчаний ангідрид; маса - 100т

• Метеоумови – ніч, напівясно

• Швидкість вітру – 2 м/c;напрям градусів - 307 ̊  

• Вид сховища - обваловане

• Рівні радіації: Рп1= 5,6 мр/год; Рк1=3,4 мр/год

Задача 1

І. ОЦІНКА ОБСТАНОВКИ ВНАСЛІДОК ВИБУХУ ГАЗОПО- ВІТРЯНОЇ СУМІШІ НА ТЕРИТОРІЇ ПІДПРИЄМСТВА Послідовність оцінки обстановки:

1. Визначаємо величину радіусів зон повних, сильних, середніх і слабких зруйнувань /відповідно для ∆Рф=50, 30, 20 і 10 кПа/ згідно додатку 2.

Q= 20 т

R₅₀= 267 м

R₃₀= 300 м

R₂₀= 383 м

R₁₀= 550 м

Масштаб 1см : 5000 см

R₅₀=267/50= 5 cм

R₃₀=300/50= 6 см

R₂₀=383/50= 7,66 см

R₁₀=550/50= 11 см

2.Наносимо на план об'єкту межі зон повних, сильних, середніх і слабких зруйнувань (див. рис.1.)

3.Визначаємо ступені руйнувань будівель, споруд та інших елементів підприємств /Додаток 3/ і наносимо їх на план об'єкта.

4.Оцінюємо здатність підприємства щодо можливості продовження випуску продукції і розробляємо заходи по зменшенню матеріальних втрат.

Повних руйнувань зазнали будівлі під номером 9, 8 та 10: газгольдер, склад і котельня. В будівлях і спорудах зруйновані всі основні несучі конструкції та перекриття. Відбудова неможлива. Обладнання і техніка відбудові не підлягають.

Сильних руйнувань зазнала будівля під номером 4 - виробничий цех. В будівлях і спорудах зруйнована більша частина стін і перекриттів. Відбудова можлива, але недоцільна, бо призводить практично до нового будівництва. Обладнання і техніка в основному зруйнована і деформована.

Слабких руйнувань зазнали виробничий цех № 3,2,1, наземна каталітична місткість с СДОР (11) та ремонтно-механічний цех (6). В будівлях і спорудах зруйновано частину внутрішніх перегородок, заповнення дверних і віконних отворів. Обладнання має незначні деформації. Для відбудови потрібен поточний ремонт.

При прогнозуванні стану підприємства після аварії треба враховувати: якщо елементи підприємства, від яких залежить випуск продукції, отримають повні, сильні або середні руйнування, то підприємство вийде з ладу. Це зумовлено тим, що для усунення середніх руйнувань необхідно виконати капітельний ремонт, а при сильних і повних руйнуваннях відбудова зводиться до нового будівництва виробничих будівель і оснащення їх новим технологічним обладнанням і технікою.

Основними заходами щодо зменшення втрат від аварії, що пов'язані з вибухом газоповітряної суміші можуть бути:

- зменшення запасів вуглецевоводневих газів до обгрунтованого

технологічного мінімуму /до 50%/, щоб на випадок аварії основні

елементи об'єкту не руйнувалися або одержували слабкі руйнування;

- перенесення ємкостей з вуглецевоводневими газами на безпечну

відстань від цехів та інших важливих елементів об'єкту / 400 м /;

- посилення характеристик міцності будівель і споруд шляхом улаштування каркасів, підкосів, опор для зменшення прольотів несучих конструкцій;

- своєчасна підготовка до швидкої відбудови зруйнованих споруд.

Задача 2

II. Оцінка обстановки при аварії з викидом сдор на території підприємства

Хімічні сполуки, які в певних кількостях, що перевищують гранично допустимі концентрації, можуть чинити шкідливу дію на людей, тварин, рослини, викликаючи у них ураження різного ступеня, називаються сильно діючими отруйними речовинами /СДОР/. Багато об'єктів народного господарства України виробляють, переробляють або використовують СДОР у виробничих процесах. СДОР можуть бути у вигляді рідин або зріджених газів, їх зберігають в герметичних ємкостях. При руйнуванні ємкості відбувається викид СДОР в навколишнє середовище. При цьому виникає хмара зараженого повітря, яка поширюючись в напрямі вітру від місця аварії, утворює зону хімічного зараження. Зона хімічного зараження охоплює місце безпосереднього розлиття отруйних речовин і територію, над якою розповсюдилися пари отруйних речовин з уражаючими концентраціями. У зоні хімічного зараження може бути один або кілька осередків хімічного ураження. Осередком ураження СДОР називається територія, на якій відбулось масове ураження людей та тварин. Розміри зони хімічного зараження характеризуються глибиною поширення /Г/ хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями; шириною /Ш/ і площею /S/.

Послідовність оцінки обстановки

• Визначаємо ступінь вертикальної стійкості повітря.

Швидкість вітру- 2м/c, погодні умови – ніч, напівясно, отже, за додатком 4, ступінь вертикальної стійкості повітря - інверсія.

• Визначаємо глибину поширення хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями /глибину зони зараження/.

Глибина розповсюдження зараженого повітря з уражаючими концентраціями СДОР (Сірчаний ангідрид, маса – 100 т) на відкритій місцевості (будівля обвалована, швидкість вітру 2 м/c):

Г=17,5 км

Оскільки швидкість вітру за умовою задачі 2 м/c,то враховуємо поправочний коефіцієнт, який для даних умов дорівнює 0,6.

Г= 17,5 ∙ 0,6= 10,5 км

Оскільки для обвалованих ємкостей (за умовами забачі ємкість дана обвалована) глибина /Г/ зменшується в 1,5 рази. /Примітка 2 до додатку 5/.

Г= 10,5/1,5 = 7 км

3. Визначаємо ширину і площу зони хімічного зараження.

при інверсії Ш = 0,3 Г;

Ш= 0,3∙7= 2,1 км

Площа: S_з = Г

S_з=1/2 Г 7,35 км²

• Наносимо зону хімічного зараження на карту-схему.

Масштаб - Г= 7/3,6 км

Ш= 2,1/3,6км

R= 13,6 = 3,6 = 3600 м

• Визначаємо час підходу зараженого повітря до найближчого населеного пункту, який попадає в зону зараження. Час підходу /t, хв/ визначається як частка від ділення відстані /R, м/ від місця розлиття СДОР до ближчої межі даного населеного пункту на середню швидкість /W, м/с/ переносу зараженого повітря.

t =

W=4м/с

t= 15 хв

Середня швидкість переносу зараженого повітря визначається із додатку 6.

Заражене повітря поширюється на висоти, де швидкість більша, ніж біля поверхні землі. Внаслідок цього середня швидкість розповсюдження зараженого повітря буде більша від швидкості вітру біля поверхні землі.

6. Визначити тривалість уражаючої дії СДОР /t_уд/ у місці розлиття /Додаток 7/.

Тривалість уражаючої дії СДОР визначається часом випаровування СДОР із поверхні її розлиття

t_у.д. = 20

Для швидкості 2м/c використовуємо поправочний коефіцієнт,який дорівнює 0,7.

t_у.д. = 20∙0,7 = 14год = 840 хв

7. Визначаємо можливі втрати людей в осередку хімічного ураження./Додаток 8/ Втрати робітників, службовців і проживаючого населення поблизу об`єкту, а також особового складу формувань ЦО будуть залежати від кількості людей , що перебувають на площі осередку ураження, ступеня захищенності їх і своєчасного використання засобів індивідуального захисту (протигазів). Окремо розрахувати (у %) можливі втрати людей при перебуванні на відкритій місцевості, а також у простих укриттях, приміщенях:

Забезпеченість людей протигазами становить 70%, отже, можливі втрати людей при перебуванні на відкритій місцевості становлять 35%, у простих укриттях, приміщеннях – 18%.

Кількість робітників і службовців, що перебувають в осередку ураження, підраховуються по їх наявності на території об`єкту по приміщенням, цехам; кількість населення – по жилим кварталам в місті (населеним пунктам).

Висновки: Основними заходами для захисту виробничого персоналу підприємства і населення можуть бути:

- оповіщення робітників, службовців і населення найближчих населених пунктів про загрозу хімічного зараження;

- використання засобів індивідуального захисту;

- прийняття заходів по безаварійній зупинці виробництва та укриття виробничого персоналу об'єкту у сховищі або його евакуація із зони хімічного зараження;

- евакуація населення із населеного пункту, який потрапляє в зону хімічного зараження: Гора.

Терміни виводу виробничого персоналу із укриття і поновлення роботи підприємства обумовлені тривалістю уражаючої дії СДОР у місці розлиття. Рішення про вихід із укриття та поновлення роботи приймається після проведення хімічної розвідки, дегазації місцевості, будівель та устаткування.