Лекція в організації самостійної роботи студентів
Семінарські заняття у вищій школі тісно пов’язані з лекціями – систематичним, цілісним, аргументованим, усним викладанням навчального матеріалу. Найголовнішим їх завданням є викладання основ правознавства, ознайомлення з новітніми досягненнями юридичної науки, озброєння студентів методологією предмета та самостійної роботи над ним. Подальшу роботу студент повинен виконувати самостійно, в тому числі на семінарських заняттях.
Лекції передують СРС, визначають її зміст. Слухаючи лекцію, студент сприймає матеріал, осмислює і прагне його зрозуміти. Лекцію необхідно не тільки уважно слухати й ретельно засвоювати, а й обов’язково записувати. За правильної організації самостійної роботи одночасне конспектування та слухання лекції не послаблює, а навпаки посилює увагу студента. Конспектування – важлива складова СРС. Конспект є індивідуальним посібником і студент повинен створювати його самостійно. Необхідно уважно слухати і раціонально записувати, тобто конспектувати лише головні ідеї , концептуальні положення та висновки, а також їх докази, аргументи. Запис лекції має бути максимально стислим, але конкретним і точним за змістом. Зошит для запису має містити великі поля, куди виносяться доповнення, власні думки при подальшій самостійній роботі з історичними джерелами та літературою. У складанні конспекту студенту допомагають навички використовувати поля, колонки, умовні значки, підкреслення окремих положень, термінів, важливих дат, фактів, тощо. При конспектуванні може використовуватись власна система скорочень. Найзручніше спочатку подати термін чи словосполучення повністю, а в дужках чи на полях – його скорочений варіант. У такому разі місце запису першого скорочення можна буде легко знайти.
Конспект лекції бажано опрацьовувати того ж дня, коли вона була прослухана. Вміння слухати, засвоювати, конспектувати й опрацьовувати лекцію дається не одразу, а набувається з досвідом, завдяки наполегливості та працьовитості студентів. Лекції читаються в тісному зв’язку з семінарськими заняттями.
Особливості самостійної підготовки студентів до семінарських занять
Семінар – поширення знань шляхом усних виступів і обговорень, у вищій школі – це активна форма навчального процесу, вид практичних занять, який передбачає обговорення під керівництвом викладача підготовлених студентами доповідей і повідомлень чи проблемного, заздалегідь не підготовленого питання, участь студентів у дискусіях, розв’язання правових задач, виступи з доповненнями до доповідей колег.
Існують різні типи семінарів:
вступні семінари (проводять на початку вивчення курсу, чи певного розділу);
семінар-бесіда;
семінар доповідей і повідомлень;
семінар-диспут.
До семінару студенти ґрунтовно вивчають і конспектують різні джерела і літературу, продумують відповіді на питання, винесені для розгляду. Під час семінару доповідачі послідовно й логічно викладають свої думки, аргументуючи їх конкретними фактами. Інші студенти уважно слухають виступаючого, зазначають слабкі та сильні сторони його доповіді з метою доповнити, виправити колегу чи вступити з ним у полеміку.
До семінару необхідно опрацювати нормативні акти, відповідні основні та додаткові джерела. Допомогу у їх пошуку надає бібліотека. Опрацьовуючи їх, необхідно зробити певні записи – план, виписки, тези, анотації, резюме, конспект.
Доповідь, яку планується виголосити на семінарі, має відповідати таким вимогам:
1) методологічно правильно і повно розкрити зміст вибраного питання;
2) показати самостійну роботу над змістом відповідних нормативних актів;
3) продемонструвати вміння планувати чітко все те, що вивчається, й зрозуміло формулювати головні питання доповіді.
Слід також розраховувати, щоб час доповіді не перевищував 10 хв. Правильно побудувати доповідь допоможе викладач під час консультацій. На консультації можна отримати конкретну допомогу в самостійній роботі над навчальним матеріалом; додаткове інформування студентів з питань, що виносяться на семінар, виявити і ліквідувати недоліки лекційного курсу. Консультації сприяють більш ефективній організації СРС, підсиленню рівня її успішності.