Практична робота №8 Детектор валют pro cl – 16 ir lpm
Мета роботи:
Ознайомитись з основними перевагами та функціями детектора
Вивчити основні технічні характеристики, правила установки та експлуатації
Детектор валют pro cl – 16 ir lpm
2.1 Грошові знаки є об’єктом підвищеного злочинного посягання, одним з виразів якого є їх підробка. Визначити автентичність грошових знаків, як правило, не представляється можливим без спеціальних приладів. Саме для цих цілей і призначені детектори валют різних типів.
Під час введення нових грошових знаків кожна країна прагне надійно охороняти та захищати свою валюту. Для виготовлення валюти використовуються надійні технології та передові технічні досягнення в цій галузі.
Українські банкноти – гривні – мають наступні захисні елементи: водяні знаки, захисну стрічку, рельєфні елементи, суміщений малюнок, знаки для сліпих, мікротекст, оптично-змінну фарбу, латентне (приховане) зображення, захисні волокна тощо.
Водяний знак на банкнотах номінальною вартістю 1,2,5,10,20 гривень зразка 1992 року являє собою зображення тризуба світлими лініями, утворене внутрішньою структурою паперу. Воно повторюється по всій площині банкноти і видиме при розгляданні банкноти проти світла.
Водяний знак на банкнотах другого та третього дизайну являє собою зображення портрета на білій площині банкноти в різних тонах (світліших та темніших від паперу) і повторює портрет, надрукований на лицьовому боці банкноти.
На банкнотах третього дизайну водяний знак має також світлий елемент зображення цифрового позначення номіналу, видимий під час розглядання банкноти проти світла.
Захисна стрічка. В банкнотах другого та третього дизайну у товщі паперу розміщена вертикальна темна смужка завширшки приблизно 1 мм, яку видно при розгляданні банкноти проти світла. На ній виконано напис «Україна» або позначено номінальну вартість банкноти (наприклад, «1 гривня», «5 гривень») . Ці написи повторюються по всій довжині смужки. Напис можна прочитати за допомогою збільшувального скла.
Захисна кодована стрічка. В банкнотах третього дизайну присутня повністю занурена в товщу паперу полімерна кодована стрічка, на якій розміщені прозорі зображення номіналу банкноти у прямому та перевернутому вигляді («5 ГРН», «20 ГРН», «50 ГРН»), тризуб, цифрове позначення номіналу «20» у два рядки або підкреслене цифрове позначення номіналу «5», «50», «100».
Рельєфні елементи – елементи друку на банкнотах номінальною вартістю 2, 5, 10, 50, 100, 200, 500 гривень. Вони виступають над поверхнею паперу і призначені для сліпих, їх шершавість відчувається на дотик кінчиками пальців. До рельєфних елементів належать портрет, написи («УКРАЇНА», «НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ» тощо), ізард, цифрове позначення номіналу банкноти.
Суміщений малюнок – малюнок, розміщений в одному місці на лицьовому (ліворуч) та зворотному (праворуч) боках банкнотів другого дизайну та у нижній частині банкнотів третього дизайну. Всі елементи малюнка збігаються і доповнюють один одне при розгляданні банкноти проти світла, а з лицьового боку банкнотів третього дизайну проглядає літера «У».
Райдужний друк – спеціальний друк, який забезпечує поступовий перехід одного кольору в інший без розривів і зміщення елементів зображення.
Антисканерна сітка – розташовані під різними кутами тонкі лінії, які при копіюванні або скануванні банкноти утворюють на копії «муар» (захисні сітки).
Латентне зображення (кіп-ефект) – зображення тризуба (на банкнотах номінальною вартістю 2, 5, 10, 20 гривень зразка 1992 року) та номіналу цифрами (на банкнотах номінальною вартістю 50, 100 та 200 гривень другого дизайну і усіх банкнотах третього дизайну), видиме при розгляданні банкноти на рівні очей проти світла при її повороті на 45 градусів у той чи інший бік.
Мікротекст – напис безперервно повторюваного слова «Україна», абревіатури «НБУ», цифрового номіналу або інші написи, які можна прочитати за допомогою збільшувального скла.
Знак для сліпих – рельєфний елемент, розміщений у лівому нижньому куті лицьового боку банкноти (купюри номіналом 50, 100, 200 гривень, номіналом 2, 5, 10, 20 гривень другого та третього зразка). Він відчувається на дотик кінчиками пальців, його форма визначає номінальну вартість банкноти. Наприклад, на банкноті 5 гривень він має форму вертикальної смуги висотою 6 мм, на банкноті 20 гривень – трикутника, сторона якого становить 6 мм, на банкноті 100 гривень – квадрата зі стороною 6 мм. Для банкноти номіналом 200 гривень третього дизайну знак для сліпих зображений у вигляді двох вертикальних рисок фіолетового кольору, які розміщені по середині правого краю лицьового боку банкноти. Для банкноти номіналом 500 гривень знак для сліпих являє собою три розташовані вертикально крапки, що розміщені по середині правого краю лицьового боку банкноти.
Видимі захисні волокна – хаотично розміщені в товщі та на поверхні паперу з обох боків банкноти блакитні та жовтуваті волокна завдовжки приблизно 6 мм (банкноти номіналом 1, 2, 5, 10, 20 гривень зразка 1992 року).
Невидимі захисні волокна – хаотично розміщені в товщі та на поверхні паперу з обох боків банкноти волокна завдовжки 4…6 мм (банкноти номіналом 1, 2, 5, 10, 20 гривень третього дизайну та номіналом 50, 100, 200, 500 гривень), які в ультрафіолетових променях флуоресціюють зеленим, червоним або блакитним світлом.
Флуоресцентний номер – надрукований методом високого друку чорною або червоною фарбою горизонтально або вертикально, рівно та з однаковим інтервалом між цифрами номер банкнотів, який в ультрафіолетових променях флуоресціює зеленим, світло-червоним або жовто-червоним світлом.
Магнітний номер – надруковані методом високого друку чорною фарбою горизонтально в один рядок, рівно та з однаковим інтервалом між цифрами серія та номер банкнотів, які мають магнітні властивості.
Прихований номінал – надрукований на лицьовому боці в центрі банкноти ( купюри номіналом 1, 2, 5, 10, 20 гривень 1992 року) невидимою фарбою номінал, який в ультрафіолетових променях флуоресціює зеленим світлом.
Флуоресцентний друк – елементи дизайну лицьового боку (банкноти номіналом 1 гривня нового дизайну та 100 гривень) і зворотного боку (банкноти номіналом 1, 2, 5, 10, 20 гривень 1992 року, 50, 100, 200 гривень) та кодований малюнок (банкноти номіналом 50, 100, 200 гривень), які в ультрафіолетових променях флуоресціюють жовтим, зеленим, червоним, або іншими кольорами (залежно від номіналу).
Високий друк. Високим друком виконані номери банкнотів. Високий друк залишає на папері потовщений із країв штриха відбиток фарби і рельєфний заглиблений слід. На зворотному боці папір банкнотів має опуклий рельєфний відбиток.
Орловський друк – вид спеціального друку, який утворює зображення, що виконані фарбою різного кольору із різкою зміною одного кольору на інший без розривів і зміщень графічних елементів цих зображень (ліній, площин).
На рис. 10.3, 10.4 наведено розташування захисних елементів банкнотів номінальною вартістю 5 та 50 гривень третього дизайну.
Рис. 1. Розташування захисних елементів банкноти номінальною вартістю 5 гривень зразка 2004 року: 1 – водяний знак; 1а – світлий елемент водяного знаку; 2 –захисна кодована стрічка; 3 – латентне зображення (кіп-ефект); 4 – рельєфні елементи; 5 – суміщене зображення; 6– орловський друк; 7 – мікротекст; 8– райдужний друк; 9 – магнітний номер;10 – флуоресцентний номер; 11 – антисканерна сітка
Рис. 2. Розташування захисних елементів банкноти номінальною вартістю 50 гривень зразка 2004 року: 1 – водяний знак; 1а – світлий елемент водяного знаку; 2 – оптично-змінна фарба; 3 – захисна кодована стрічка;4 – латентне зображення (кіп-ефект); 5 – рельєфні елементи; 6 – суміщений малюнок; 7 – орловський друк; 8 – мікротекст; 9 – райдужний друк;10 – магнітний номер; 11 – флуоресцентний номер; 12 – антисканерна сітка
Характеристика захисних елементів купюри другого дизайну номінальною вартістю 100$ (рис. 3).
Портрет. Збільшений портрет Бенджаміна Франкліна, який легше упізнати та складніше підробити нові деталі портрету. Портрет трохи зсунутий у лівий бік від центру банкноти, внаслідок чого з’являється місце з правого боку банкноти для розташування водяних знаків, а сам портрет менше підлягає стиранню.
Тонкі концентричні лінії. Ці лінії, що нанесені друкарським способом як фон портрету Б.Франкліна і зображення Палацу Незалежності, важко піддаються підробці.
Водяні знаки. Якщо розташувати банкноту проти світла, добре видно водяні знаки на білому полі з правого боку купюри. Водяні знаки являють собою зображення портрету Б. Франкліна.
Друкарська фарба, що змінює колір. Якщо дивитись на банкноту під прямим кутом, номер у нижній правій частині її лицьового боку має зелений колір. Якщо поглянути на банкноту під скошеним кутом, колір номера змінюється на чорний.
Мікротекст. На лицьовому боці банкноти є напис «USA 100», який не виходить за межі номеру, що розташований у нижньому лівому куті, а слова «THE UNITED STATES OF AMERICA» нанесені на сюртук Б.Франкліна. Ці написи надруковані дуже дрібним шрифтом, який важко підробити.
Захисна стрічка. Полімерна смужка проходить усередині паперової площини у вертикальному напрямку і своїм положенням вказує на номінал банкноти. Стрічка, що має напис «USA 100», проглядається проти світла з обох боків грошового знаку. Крім того, після обробки ультрафіолетовим випромінюванням стрічка світиться червоним кольором.
Позначки Федеральної резервної системи. Федеральна резервна система США представлена новою універсальною печаткою. Літера і цифра під лівим серійним номером указує на Федеральний резервний банк, що випустив банкноту.
Номери серій. До номеру серії додається додаткова літера. Комбінація одинадцяти цифр і літер двічі з’являється на лицьовому боці банкноти.
Детектори валюти призначені для визначення справжності грошових знаків. За принципом дії детектори валюти класифікують на оглядові та автоматичні, за функціональними можливостями – на ультрафіолетові, професійні та експертні або відеодетектори.
Профессиональный инфракрасный просмотровый детектор валют CL-16 IR LPM пред-назначен для комплексной проверки подлинности банкнот различных государств, в том числе: Российских рублей, EURO, USD, ценных бумаг и документов. Многоступенчатая проверка позволяет безошибочно выявлять фальшивые банкноты или ценные бумаги самого высокого уровня, которые невозможно определить простыми приборами. Прибор предназначен для использования в банках, кассах пересчета, обменных пунктах, гипермаркетах и др.
Основні переваги та функції детектора – це:
• Сочетание инфракрасной, ультрафиолетовой, магнитной детекции, детекции на просвет с большой просмотровой лупой - делает CL-16 IR LPM универсальным прибором, позволяющим проводить комплексную проверку подлинности валют по всем защитным признакам.
• Линза просмотровой области прибора имеет увеличенный размер и 2х кратное увеличение, для исследования сразу всей поверхности банкноты в УФ-свете и на просвет.
• Датчик автоматического включения / выключения
2.2 Технічні характеристики, правила установки та експлуатації.
• Линза: размер: 110Х50 мм, увеличение 2х
• Диагональ ЭЛТ-монитора 4”
• Время включения ИК-лампы <6 сек
• Длина волны ИК-осветителя ~870 нм
• Длина волны УФ-осветителя ~365 нм
• Мощность УФ-светителя 2х6Вт
• Время включения УФ-лампы <1 сек
• Мощность осветителя дневного света 6 Вт
• Рабочее напряжение электросети ~110-220В/50-60Гц
• Потребляемая мощность, максимум 20 Вт
• Габаритные размеры прибора 17x23x27cм
• Вес нетто 1.9 кг
При выборе места установки детектора следует:
1 Избегать неровных поверхностей, близости воды и опасных объектов.
2 Не устанавливайте и не используйте детектор, где он может подвергнуться воздействию прямых солнечных лучей, яркому освещению, сильным вибрациям, запыленности.
3 Если прибор долгое время находился на холоде, то перед включением необходимо выдержать прибор при комнатной температуре не менее 8 часов без упаковки (в упаковке - не менее 12 часов) .
4 Внимание! Во избежание выхода детектора из строя запрещается одновременно переключать два выключателя на панели управления.
5 Выключайте детектор с помощью выключателя питания на задней стенке, когда он долгое время не используется в течение дня и находится без присмотра оператора.