3) Здійснення заходів щодо зменшення ставки відсотка по кредитах і відповідного багаторазового збільшення обсягів кредитування реального сектора комерційними банками:

• зміцнення курсу гривні й відповідна стабілізація інфляційних процесів;

• активізація інвестиційної діяльності фінансово-кредитних інститутів за рахунок освоєння таких відносно нових для української економіки форм інвестиційного фінансування, як лізинг, форфейтинг, франчайзинг, селенг, факторинг тощо;

• трансформація ринку цінних паперів із приватизаційного механізму в інвестиційний;

• посилення у населення схильності до інвестування та заохочення його до взаємодії з фінансово-кредитною системою через оподаткування по занижених ставках тієї частки доходів громадян, котра протягом звітного періоду трансформувалася в інвестиції (зокрема, в житлове будівництво) та/або пільгове оподаткування відсоткового доходу і дивідендів;

• введення правила, за яким ставка оподаткування прибутків банку буде коливатися залежно від частки довгострокових виробничих інвестицій у його «кредитному портфелі»;

4) Перекриття каналів витоку капіталів:

• суттєві обмеження на капітальні валютні операції;

• жорсткий контроль угод з нерезидентами та офшорними компаніями;

• обмеження обсягів кредитування нерезидентів та вивозу валютної готівки і доходів від операцій на ринку цінних паперів, передусім державних;

• спрощення процедур легалізації «тіньового» капіталу, зменшення прибуткового податку з його власників за умов його виробничого використання.

На обсяг інвестицій впливають ряд факторів, які мають прямо-пропорційний і зворотно - пропорційний вплив. На зростання інвестицій прямо-пропорційно впливають такі чинники як: зростання прибутку підприємств, зростання доходів населення, зростання доходності інвестицій. На зменшення впливають: зростання темпів інфляції, зростання ставок податків, зростання банківського відсотка.

Висновки.

Проаналізувавши інноваційну активність промислових підприємств України можна зробити висновок, що вона знаходиться на досить низькому рівні.

Тому, існує необхідність підвищити інноваційну активність промислових підприємств, що обумовлено потребою підвищення конкурентоспроможності їх продукції на світових ринках. Для цього доцільно впроваджувати виважену інноваційну політику, яка б була спрямована на активне стимулювання промислових підприємств до інноваційної діяльності, тому необхідно:

- виділити пріоритетні напрямки інноваційної діяльності промислових підприємств, які будуть фінансуватися в повному обсязі за рахунок бюджетних коштів;

- створювати пільгові умови для промислових підприємств для їх технічного і технологічного переоснащення.

Інвестиції – являють собою майбутню технічну та технологічну базу подальшого економічного розвитку, ефективності виробництва, умову економічного зростання. Проблеми подальшого розвитку інвестиційного потенціалу економіки України неможливо вирішити за допомогою одномоментних актів або набором ряду організаційно-технічних заходів.

Іноземні інвестиції можуть бути істотним фактором в економічному розвитку України, а зокрема металургійної галузі. Основним фактором створення сприятливого інвестиційного клімату насамперед є внутрішня політична стабільність, сприятливі зовнішньоекономічні умови, проведення глибоких економічних реформ, стабільність економічного законодавства, гарантії недоторканності приватної власності та іноземних інвестицій.

До негативних факторів які істотно стримують іноземних інвесторів належать: слабка конвертованість національної грошової одиниці; низька платоспроможність підприємств; повільні темпи приватизації; слабка розвиненість фондового ринку; низька купівельна спроможність населення; відсутність здійснення реального інвестування національними підприємствами; відплив капіталу за кордон; великий зовнішній борг.