2.4. Адекватність умов випробуваннь реальним умовам експлуатації

Дослідження, аналіз і досвід експлуатації ЕА показують, що існує значна розбіжність між показниками надійності, спостережуваними в умовах експлуатації, і показниками, одержуваними розрахунковим шляхом або при випробуваннях в лабораторних і виробничих умовах. Наприклад, середній час між відмовами (T), одержаний в реальних умовах експлуатації, як правило, у декілька разів менше розрахункового значення або значення, одержаного при випробуваннях.

Зокрема, основною причиною недосконалості плану випробувань є обмежена вибірка зразків ЕА, що піддаються випробуванням в лабораторії, що є причиною зростання трудомісткості випробувань. Відмінність критеріїв відмови ЕА полягає в тому, що в лабораторних умовах не враховуються залежні відмови, тоді як при експлуатації залежна відмова викликає необхідність проведення операції по технічному обслуговуванню і, отже, буде врахований на рівні з незалежних відмов.

Відмінність між значеннями польового і демонстраційного часу пов'язана також з особливостями конструктивних і функціональних властивостей ЕА (призначення, маси і об'єму, способу охолоджування, характеристик складових частин елементів, густини їх компоновки) і з конструктивними і функціональними особливостями устаткування.

Причина відмов апаратури при включеннях і виключеннях полягає в тому, що під час перехідних процесів в комплектуючих елементах ЕА виникають дуже велика сила струму і перенапруження, величини яких часто набагато перевищують (хоч би і короткочасно) допустимі по ТУ значення, тобто коефіцієнт навантаження стає більше одиниці. Як показує практика, надійність ЕА, працюючої при великій частоті включень і виключень (більше одного включення в годину), може бути у багато разів нижче надійності апаратури, що працює безперервно протягом встановленого часу (наприклад, 10 ч безперервної роботи в доба).

Ступінь відповідності умов випробувань умовам експлуатації визначається не тільки повнотою знань по багатофакторних умовах експлуатації, але і можливостями випробувального устаткування. Вдосконалення устаткування здорожує проведення випробувань і відповідно вартість виробів. Тому на практиці при конструюванні устаткування ухвалюються компромісні рішення між прагненням забезпечити адекватність умов випробувань і створити дешеве випробувальне устаткування.

Основною метою розробки нових методів лабораторних випробувань на надійність є максимальне наближення умов випробувань до умов реальної експлуатації. Для цього пропонується:

випробування проводити за програмами, що дозволяють моделювати зовнішні дії з урахуванням конкретного типу системи, на якій буде встановлена ЕА, типа ЕА і місця її установки в системі, а також характерних режимів роботи системи;

перейти до випробувань за програмами, що імітують роботу

ЕА не тільки в русі (у польоті, в плаванні, в переміщенні по землі), але і на стоянці; ввести в програму цикли з вимкненою ЕА;

проводить випробування за програмами, що враховують характерні особливості кліматичних зон, в яких проводиться експлуатація системи;

при складанні програм випробувань широко використовувати дані про зовнішні дії, одержані при випробуваннях систем аналогів, а також шляхом математичного моделювання.