
- •1.2. Класифікація впливаючих чинників
- •1.3. Умови експлуатації
- •Зовнішні впливи.
- •1.4 Кліматичні дії
- •1.5 Біологічні умови
- •1.6 Вплив вакууму на матеріали і компоненти еа.
- •1.7. Механічні дії
- •2.2. Способи проведення досліджень
- •Проблеми випробувань
- •2.4. Адекватність умов випробуваннь реальним умовам експлуатації
- •2.5. Прискорені випробування
- •3.2. Основні розділи програми випробувань
- •3.3. Вибір об'єкту випробуваннь і визначуваних параметрів
- •Загальні положення методики випробуваннь
- •3.4. Вимоги до методики випробуваннь
- •3.5. Зміст методики випробування
- •3.6. Статистична обробка даних
- •4.1. Випробування на вібростійКкість і вібрОміцність
- •4.2. Випробування на ударну міцність і стійкість
- •4.3. Випробування на дію лінійних навантажень
- •4.4. Випробування на дію акустичного шуму
- •5.1. Загальна методологія
- •5.2. Температурні випробування
- •5.3. Випробування на вологостійкість
- •5.4 Випробування на дію сонячного випромінювання
- •5.5 Випробування на дію пилу.
- •5.6 Випробування реа на дію хімічних факторів
- •Обладнання для випробування реа на дію хімічних чинників
- •5.7 Випробування на дію атмосферного, статичного гідравлічного тиску і водонепроникність.
- •6.1 Випробування на біостійкість
- •6.2 Випробування реа на стійкість до ультранизьких тисків
- •6.3 Випробування на дію кріогенних температур
- •6.4 Випробування реа на дію іонізуючих випромінювань
- •АвтоматизАція випробуваНь
- •6.5. Автоматизована система випробуваНь. Вимоги до забезпечення автоматизованих систем випробувань (технічне, математичне, програмне забезпечення)
5.3. Випробування на вологостійкість
Розрізняють два види випробування на вологостійкість: тривале і короткочасне. Тривале проводиться з метою визначення здатності виробів зберігати свої параметри в умовах і після тривалої дії вогкості. Короткочасне проводиться з метою оперативного виявлення грубих технологічних дефектів в серійному виробництві і дефектів, які могли виникнути в попередніх випробуваннях.
Обидва види випробувань на вологостійкість можуть проводиться в циклічному (з конденсацією вологи) або безперервному (без конденсації вологи) режимах. Конкретний метод випробування встановлюється залежно від призначення і умов експлуатації виробів відповідно до ступеня жорсткості.
Циклічний режим випробування характеризується дією підвищеної вогкості при циклічній зміні температури повітря в камері. В результаті створюються умови для випадання роси на зовнішніх поверхнях виробів (при швидкому зниженні температури) і подальшого її випаровування (в період підвищення температури), що сприяє інтенсивному розвитку процесів корозії. При зниженні температури в камері волога може проникати всередину виробів через різні мікроканали в зварних, паяних швах, місцях з'єднання матеріалів з різними ТКЛР. Фізичний механізм цього явища полягає в наступному. При зниженні температури в камері повітря у внутрішній порожнині випробовуваного виробу охолоджується і тиск зменшується. За рахунок виникаючого перепаду тиску в навколишньому об'ємі і усередині порожнини волога дифундує по капілярах всередину цієї порожнини (корпуси). Враховуючи ці особливості, випробування на вологостійкість в циклічному режимі слід рекомендувати в першу чергу для виробів, що мають вільні внутрішні порожнини, наприклад для виробів в пластмасових корпусах з вільним внутрішнім об'ємом, в металостікляних і металокерамічних корпусах з вільним об'ємом і т.п.
У разі тривалого досліду на вологостійкість при циклічному режимі загальна тривалість випробування залежно від ступеня жорсткості.
Випробування виробів під електричним навантаженням передбачають в тому випадку, якщо в умовах експлуатації у цих виробів при зволоженні під напругою можлива поява руйнуючих дій електролізу або електрохімічної корозії. У вигляді навантаження використовується напруга, що забезпечує мінімальне виділення тепла у випробовуваних виробах. В більшості випадків випробування на вологостійкість проводять без електричного навантаження.
Випробування на вологостійкість проводять в спеціальних камерах тепла і вологи.
Вологе повітря в замкнутому просторі можна одержати різними способами зволоження: 1) випаровуванням з відкритої вільної поверхні води або водяних розчинів різних хімічних з'єднань; 2) шляхом циркуляції його через зволожувальний пристрій.
Перший спосіб застосовують в тому випадку, якщо вогкість повітря не міняється протягом тривалого часу. Цей спосіб хоча і простий, але практичне його вживання обмежується необхідністю строго підтримувати постійність різниці температури повітря і води, а також задану точність регулювання температури в межах психрометричної різниці.
Другий спосіб зволоження повітря знайшов останнім часом більш широке вживання. Цей спосіб дає можливість створювати змінні температуру і вогкість повітря в період випробування.
Для вимірювання вогкості повітря і газів застосовують гігрометри. Гігрометри класифікують залежно від принципу дії.