5.1. Загальна методологія

Кліматичні випробування проводять для перевірки працездатності і (або) збереження зовнішнього вигляду виробів в межах, встановлених в НТД або ТЗ, в умовах і (або) після дії кліматичних чинників.

Необхідна стійкість ЕА до дій кліматичних чинників закладається на етапі проектування і в виробництві.

Найдостовірнішу оцінку дає досвід експлуатації або випробування виробів в умовах, що імітують експлуатаційні дії. Електронна апаратура використовується в системах, експлуатованих в різних кліматичних умовах. Тому практично неможливо при випробуваннях імітувати можливі умови експлуатації. Однак можна обмежитися певним комплексом стандартних кліматичних випробувань. Прості і універсальні, вони засновані на емпіричних принципах і, не імітуючи реальних умов експлуатації, дозволяють одержати потрібну інформацію в найкоротші терміни. Це досягається за рахунок збільшення рівня навантажень і їх тривалості.

Принципи оцінки якості повинні створювати упевненість в тому, що вироби, що знов розробляються, володітимуть в експлуатації не гіршою стійкістю, ніж їх попередники. Першою і неодмінною умовою відтворності результатів випробування є їх повний і точний опис, що виключає всяку невизначеність тлумачення. Виходячи з цього в НТД випробування прийнято представляти послідовністю наступних операцій (етапів):

попередня витримка (стабілізація властивостей виробу), первинні вимірювання параметрів і зовнішній огляд виробу;

установка виробів в камери, витримка їх в умовах випробувального режиму і витягання з камер, відновлення (кінцева стабілізація властивостей);

зовнішній огляд виробів і заключні вимірювання їх параметрів.

Попередня витримка проводиться з метою усунення або часткової нейтралізаційної дії на вироби попередніх умов. Вироби при цьому витримують, як правило, в нормальних кліматичних умовах: при температурі 25±10°С, відносної вогкості 45—75%, атмосферному тиску (0,86—1,06) -106 Па.

При установці виробів в камері слід стежити за тим, щоб між виробами, а також між виробами і стінками камери вільно циркулювало повітря. Спосіб установки і положення виробу при випробуванні грають важливу роль для забезпечення відтворності результатів випробування. Якщо при експлуатації можливі декілька варіантів положень виробів, слідує вибирати варіант, що забезпечує найбільшу жорсткість випробування. Якщо в процесі випробування електричне навантаження на ЕА не подається, її можна розташовувати на сітках з капронових ниток, натягнутих на опори. При випробуваннях з електричним навантаженням ЕА встановлюється на спеціальній платні, пристосуваннях (касети, утримувачі, контактуючі пристрої). Металеві частини пристосувань обов'язково повинні мати антикорозійні покриття.

Зовнішній огляд виробів проводиться відповідно до НТД, Кліматичні випробування ЕА проводяться не тільки на стадії її проектування, але і при освоєнні виробів в серійному виробництві, а також в серійному виробництві для відбраковки потенційно ненадійних виробів (приймальноздавальні випробування) і контролю стабільності виробництва (періодичні випробування).

При прагненні до найбільшої інформативності і ефективності випробувань при освоєнні і виробництві виробів доцільно використовувати кліматичні випробування послідовно, коли наступне випробування усилює ефект попереднього (який міг би залишитися непоміченим). Рекомендується так звана нормалізована послідовність кліматичних випробувань, що включає послідовне випробування при підвищеній температурі, короткочасне випробування на вологостійкість в циклічному режимі (перший цикл), випробування на дію зниженої температури, зниженого атмосферного тиску, вологостійкість в циклічному режимі (решта циклів). При цьому між будь-якими з цих випробувань допускається перерва не більше трьох діб, за винятком інтервалу між випробуванням на вологостійкість і дією зниженої температури, який не повинен перевищувати 2 ч. Вимірювання параметрів виробів звичайно проводяться на початку і кінці послідовності.